12.4. На вернісажі, в картинній галереї.

Часто доводиться бувати на вернісажах (вернісаж — урочисте ^7 відкриття художньої виставки). Це не прийом, а швидше —

X невеликий світський раут. На вернісажі часто подають алкогольні напої (шампанське, біле вино, коктейлі, крюшон, шеррі тощо), скромну закуску (крекери, маленькі бутерброди тощо). Для неширокого кола запрошених пропонують чай, каву з печивом.

Вернісажі допомагають творчим людям зустрітися, обговорити проблеми, ідеї, дають можливість зустрітися з потенційними замовниками і покупцями.

На вернісажах і в картинних галереях рекомендують:

• знімати верхній одяг і здавати в гардероб чи камеру зберігання великі сумки і портфелі;

• стримано реагувати на побачене (як словами, так і жестами);

• під час перегляду експозиції спокійно і неголосно обмінюватися думками, не заважаючи іншим відвідувачам;

• до виставочного залу заходити тихо, не турбуючи інших;

• уважно слухати пояснення екскурсовода;

• запитувати під час паузи;

• бути скромним у висловлюванні своїх вражень. Не рекомендують:

• хворіючи, відвідувати вернісажі;

• близько підходити до відвідувачів, голосно розмовляти зі своїми друзями, шуміти, привертати на себе увагу;

• торкатися експонатів;

• говорити голосно;

• робити зауваження.

Вернісаж рекомендують розпочати з виступу організаторів виставки, почесних гостей про авторів (чи автора) художніх робіт. Далі слово надають авторові чи авторам.

Гості можуть переглянути його (їх) роботи, оцінити. Після перегляду гостей можна пригостити і запросити до обговорення. Кожен може підійти до будь-якої групи, познайомитися, обмінятися думками (власні думки нав'язувати іншим не можна).

Вихованою вважається людина, яка не висловлюється категорично.

Не забудьте на вернісажі:

• привітати автора з виставкою;

• бажано обговорити його творчі здобутки;

• якщо незнайомі — бажано підійти до автора з привітаннями, словами подяки за побачені роботи;

• зробити осмислений і коректний запис у книзі відгуків (авторові буде приємно знати думку всіх відвідувачів).

Запитання і Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання.

1. Що таке вернісаж?

2. Що подають на вернісажі?

3. Яка мета вернісажу?

4. Як рекомендують розпочати вернісаж?

5. Яка людина вважається вихованою?

Завдання 2. Підготуйте усне повідомлення на тему "Що рекомендують і не рекомендують робити на вернісажах та в картинних галереях".

Завдання 3. Розкажіть про відвідування картинної галереї.

12.5. У театрі, бібліотеці.

У театрі бажано збиратися заздалегідь. Якщо вистава має відбуватися в будень, потрібно так спланувати час, щоб мати змогу У перевдягнутися після роботи, привести себе в порядок.

До театру потрібно прийти завчасно, здати в гардероб верхній одяг, знайти свої місця.

У гардеробі чоловік повинен допомогти жінці зняти пальто і здати його в гардероб. Номер має лишити в себе.

До театрального залу чоловік заходить першим, а виходить із залу першою жінка.

У театрах Європи прийнято, щоб жінка сиділа праворуч від чоловіка. Якщо ж жінці там сидіти незручно, чоловік має люб'язно запропонувати їй своє місце.

Якщо до театру прийшли дві пари, то до зали має зайти першим чоловік, потім обидві жінки, а за ними — другий чоловік. Так вони і сідають на свої місця: дві жінки посередині, а чоловіки — скраю.

Свої місця (особливо посередині) потрібно зайняти так, щоб менше турбувати інших людей.

Якщо ж потурбували людей, потрібно вибачитися, проходячи повз них. Проходити потрібно обличчям до тих, що сидять. Чоловік має йти першим, допомогти своїй супутниці сісти, опустивши сидіння крісла, потім сідає сам.

У театрі не можна:

• шуміти, опускаючи і піднімаючи сидіння крісла;

• повністю займати поруччя;

• обпиратися на спинку переднього крісла чи упиратися в неї ногами;

• у бінокль роздивлятися тих, хто в залі;

• розкладати на бар'єрі балкона сумочки, програми та інші речі;

• сідати на чуже місце;

• розмовляти під час вистави, потрібно лише слухати і дивитися;

• залишати зал під час вистави (краще це зробити під час перерви, якщо в тому є необхідність);

• шелестіти обгортками від цукерок чи програмою;

• клацати замком сумочки, хитати головою;

• стукати пальцями чи відбивати такт ногою;

• підспівувати;

• кашляти, чхати;

• реагувати вголос на помилки актора;

• супроводжувати аплодисменти вигуками і тупотом;

• аплодувати раніше часу (коли ще звучить твір);

• роздивлятися відвідувачів театру у фойє під час антракту;

• бігти в гардероб, коли ще не опустилася завіса.

Якщо спектакль вам сподобався, можна піднести квіти акторові, який, на вашу думку, грав найкраще.

Якщо ви прийшли на спектакль з друзями і вистава закінчилась не дуже пізно, можна запросити їх до себе на "вечерю після театру" (поєднуючи прекрасне з корисним).

У бібліотеці. Щоб користуватися бібліотекою, потрібно знати такі правила поведінки:

• до книг ставитися бережно;

• брати книги лише чистими руками;

• гортаючи книжку, не можна слинити пальці;

• не можна загинати ріжки сторінок;

• сторінку книги потрібно брати обережно за середину або верх і так перегортати;

• не можна загинати обкладинку книги чи брошури назад (щоб не поламати оправи);

• не можна загинати ріжки сторінки для помітки місця, де закінчено читання. Варто використовувати закладку;

• у книжці не можна нічого писати і малювати;

• важливе повідомлення із книги записують у зошиті, блокноті тощо (потрібно занотувати прізвище автора, ініціали, назву книги, рік видання, видавництво, кількість сторінок, сторінку, з якої виписано цитату);

• не можна виривати сторінок у книжці.

Книги потрібно берегти, щоб ними могли користуватися інші покоління людей, бо, як писав І. Я. Франко:

Книги — морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить.

Запитання і Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Сформулюйте основні правила поведінки в театрі.

Завдання 2. Підготуйте усне повідомлення на тему "Що повинен знати користувач бібліотеки?"

Список рекомендованої літератури до розділу 12

А асам а а І. Т. Як себе поводити. — К., 1974.

Бушелева Б. В. Этикет от "А" до "Я": Очерки о культуре общения. — Хабаровск, 1987.

Васильева-Гапгнус Л. Азбука вежливости. — М., 1984.

Все об этикете: Книга о нормах поведения в любых жизненных ситуациях. — Ростов-на-Дону, 1996.

Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. — М., 1997.

Энциклопедия этикета: Правила поведения в обществе и дома. -М., 1996.

Лексикон хороших манер. — Таллинн, 1991. Максимовский М.В. Єтикет делового человека. — М., 1994. Мартин Д. Этикет. Все о правилах поведения за столом. - - М., 2001.

Михалькевич Г.Н. Этикет международного общения: Учеб. пособие. -Минск, 2004.

Наделъ-Червинская М.А., Червипский ПЛ. Большой толковый словарь иностранных слов: В 3 т. — Ростов-на-Дону, 1995.

Пост Э. Этикет / Пер. с анг. М.М. Гурвица. — 3-е изд. — М., 2004. Современный этикет / Сост. И. А. Сокол. — Харьков, 2004. Справочник официанта. — М., 1986.

Яношовова М. и др. Семейные торжества. — Братислава, 1985.