- •Передмова
- •1.3 Основи розроблення гарантованих систем захисту
- •3.1.2 Поняття про гранулювання захисту
- •3.4.1 Модель Байба
- •3.6 Приклади моделювання питань безпеки в обчислювальних системах
- •3.7 Основи синтезу моделей безпеки
- •3.7.1 Методика синтезу моделей безпеки
- •5.1.3 Процедури захисту
- •АТРИБУТ
- •Атрибут доступу
- •АУДИТ
- •БАЗА ДАНИХ
- •ВИМОГИ
- •Вимоги безпеки
- •ВИЯВЛЕННЯ
- •ДЕШИФРУВАННЯ
- •ДИСПЕТЧЕР
- •ДОСТУП
- •ЕКРАН
- •ЕКСПЕРТ
- •ЕКСПЕРТИЗА
- •ЕКСПОРТ
- •ЖУРНАЛ
- •Контрольний журнал
- •Системний журнал
- •ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- •ЗАПИТ
- •ЗАХИСТ
- •ЗАШИФРУВАННЯ
- •КАНАЛ
- •КВОТА
- •КОМПЛЕКС
- •КОНТРОЛЬ
- •КРИПТОМАРШРУТИЗАТОР
- •КРИПТОСИСТЕМА
- •МАРШРУТИЗАТОР
- •МАТРИЦЯ
- •Матриця встановлення повноважень
- •МЕРЕЖА
- •МЕТОД
- •МОДЕЛЬ
- •ПАРАДИГМА
- •ПЕРЕТВОРЕННЯ
- •ПРАВИЛО
- •ПРЕДМЕТНА ЧАСТИНА
- •ПРИНЦИП
- •ПРОГРАМА
- •Троянська програма
- •ПРОЕКТ
- •ПРОТОКОЛ
- •ПРОЦЕДУРА
- •РЕЖИМ
- •РЕСУРСИ
- •РОЗШИФРУВАННЯ
- •СЕМАНТИКА
- •СЕРЕДОВИЩЕ
- •СИСТЕМА
- •СТАНДАРТ
- •ТЕКСТ
- •ТЕСТУВАННЯ
- •ШИФРАТОР
- •ШИФРУВАННЯ
- •Абонентське шифрування
- •Шифрування даних
- •ШИФРОТЕКСТ
Допомiжнi термiни та поняття |
467 |
|
|
для здiйснення або оформлення якихось справ.
РЕ СТРАЦIЯ [registration, recording] (вiд польс. rejestr, що вiд лат. regestaсписки, перелiк) послуга безпеки, що забезпечу¹ збирання й аналiз iнформацi¨ щодо використання користувачами i процесами функцiй i об'¹ктiв, контрольованих комплексом засобiв захисту.
РЕЖИМ [mode] (франц. regime, вiд лат. regimen правлiння) система правил, заходiв, запроваджуваних для досягнення певно¨ мети.
РЕСУРСИ [resources] (франц. ressources, вiд лат. resurgo пiдiймаюся, виникаю знову) 1) Матерiальнi засоби, цiнностi, запаси, кошти, що в разi потреби можна використати. 2) Будь-якi з компонентiв (засобiв) обчислювально¨ системи та можливостi, якi можуть бути наданi нею для процесу оброблення даних на певний промiжок часу.
Iнформацiйнi ресурси [information resources] 1) Результат об'¹ктивного цiлеспрямованого вiдображення закономiрностей i фактiв реалiзацi¨ будь-яких процесiв, що вiдбуваються у суспiльствi та в навколишньому середовищi (природi). Вони являють собою сукупнiсть наукових знань, зафiксованих на паперових чи iнших носiях (мiкрофiшах, магнiтних стрiчках, вiдеодисках i т.iн.), що зберiгаються у довiдково-iнформацiйних фондах iнформацiйних органiв та бiблiотек. 2) Окремi документи i окремi масиви документiв, документи i масиви документiв в iнформацiйних системах (бiблiотеках, архiвах, фондах, банках, банках даних i т.iн.), що мiстять iнформацiю з усiх напрямкiв житт¹дiяльностi суспiльства. Iнформацiйнi ресурси можна класифiкувати: за видом iнформацi¨; за режимом доступу; видом носiя; за способом формування i розповсюдження; за способом органiзацi¨ зберiгання i використання; за формою власностi. 3) Сукупнiсть даних, що явля¹ собою цiннiсть для установи (пiдпри¹мства) i виступа¹ як матерiальнi ресурси. До iнформацiйних ресурсiв вiдносяться основнi та допомiжнi масиви, що зберiгаються у зовнiшнiй пам'ятi комп'ютерних систем, та вхiднi документи.
ÐIÂÅÍÜ [level, layer] 1) Ступiнь величини, розвитку, значимостi будь-чого. 2) Шар логiчно¨ структури обчислювально¨ мережi, який опису¹ певний комплекс завдань, що виконуються цi¹ю мережею.
РОЗШИФРУВАННЯ [decipherment, decryption] процес перетворення шифротексту у вiдкритий текст при вiдомому ключi; процес, зворотний процесу зашифрування (див. також дешифрування ). При застосуваннi багаторазового зашифрування в процесi розшифрування можна отримати й шифротекст.
СЕМАНТИКА [semantics] (вiд грец. σηµαντικoς´ означальний) 1) Весь
змiст, iнформацiя, що передаються мовою або будь-якою його одиницею (словом, граматичною формою слова, словосполученням, реченням). 2) Роздiл мовознавства, що вивча¹ цей змiст, iнформацiю.