468	Допомiжнi термiни та поняття

чення (environment), в якому функцiону¹ об'¹кт. Середовищем виконання прикладно¨ програми ¹ ЕОМ, операцiйна система, запам'ятовуючi пристро¨, набори даних.

СЕРТИФIКАТ [certi cate] (франц. certi cat, вiд лат. certus вiрний i fasio роблю) 1) Документ, який пiдтверджу¹, що належним чином iдентифiкованi продукт або послуга вiдповiдають вимогам нормативних документiв. 2) Електронний документ, який зв'язу¹ iдентифiкатор власника сертифiката з його вiдкритими ключами. Звичайно, цей зв'язок реалiзу¹ться за допомогою механiзму цифрового пiдпису , а у сертифiкатi мiстяться i самi значення вiдкритих ключiв. 3) В законодавствi про цифровий пiдпис електронне посвiдчення, яке зв'язу¹ данi, необхiднi для верифiкацi¨ пiдпису з особою та пiдтверджу¹ iдентичнiсть цi¹¨ особи.

СЕРТИФIКАЦIЯ [certi cation] 1) Дiяльнiсть, спрямована на пiдтвердження вiдповiдностi продукцi¨ встановленим вимогам. 2) У галузi безпеки iнформацi¨ офiцiйна атестацiя, що включа¹ процедуру всебiчно¨ оцiнки системи обробки даних, пiсля завершення яко¨ третя сторона, уповноважена на це органом сертифiкацi¨, да¹ гарантi¨, що частина або система оброблення даних у цiлому задовольня¹ певним вимогам iз безпеки iнформацi¨, що обробля¹ться нею.

СИГНАЛIЗАЦIЯ [signal(l)ing] подавання сигналу попередження про будь-що, наприклад, застереження про небезпеку.

СИСТЕМА [system] (вiд грец. συστ´ ηµα утворення, складення) суку-

пнiсть об'¹ктiв i вiдносин мiж ними, що створюють ¹дине цiле. Система зада¹ться (опису¹ться) наступними параметрами (характеристиками): метою i задачами (конкретизованою у просторi i часi метою); входами i виходами системи; обмеженнями, якi необхiдно враховувати при побудовi (модернiзацi¨, оптимiзацi¨) системи; процесами всерединi системи, якi забезпечують перетворення входiв у виходи.

Система управлiння базами даних (ÑÓÁÄ) [database management system (DBMS)] база даних в сукупностi з керуючою програмою для оперування даними на фiзичному рiвнi. Керуюча програма ма¹ наступний мiнiмальний набiр функцiй: мова опису i манiпулювання даними; пiдтримка логiчних моделей даних; операцi¨ над даними (вибiрка, вставка, поновлення, вилучення i т.iн.); забезпечення захисту i цiлiсностi даних.

СПЕЦИФIКАЦIЯ [speci cation] (вiд лат. species вид, рiзновид i ... catio, що вiд facio роблю) 1) Визначення й перелiк специфiчних особливостей будь-чого. 2) Формалiзований опис властивостей, характеристик i функцiй об'- ¹кта.

СПОСТЕРЕЖЕНIСТЬ [accountability] властивiсть системи (комп'ютерно¨ системи), що дозволя¹ фiксувати дiяльнiсть користувачiв i процесiв, використання пасивних об'¹ктiв, а також однозначно установлювати iдентифiкатори причетних до певних подiй користувачiв i процесiв з метою запобiгання

Допомiжнi термiни та поняття	469

вiдповiдальностi за певнi дi¨.

СТАНДАРТ [standard, norm] (англ. standard) 1) Норма, зразок, мiрило. 2) Прийнятий органiзацi¹ю вiдповiдно¨ компетенцi¨ тип виробiв, що вiдповiда¹ певним вимогам за якiстю, хiмiчним складом, фiзичними властивостями, вагою, розмiром, об'¹мом тощо. 3) Нормативно-технiчний документ, який регламенту¹ вимоги i правила до виробiв, технологiчних процесiв i прийнятий вiдповiдно¨ компетенцi¨ органiзацi¹ю як офiцiйний документ.

СТЕГАНОГРАФIЯ [stegonography] (âiä ãðåö. στεγη´ äàõ i ...γρϕω´ ïèøó,

креслю, малюю) наука органiзацi¨ зв'язку таким чином, що прихову¹ться власне наявнiсть зв'язку. Стеганографiя вивча¹ методи синтезу та аналiзу приховування факту наявностi секретно¨ iнформацi¨ в повiдомленнi.

Комп'ютерна стеганографiя [computer stegonography] наука про ви- вчення стеганографiчних методiв для iнформацiйних контейнерiв, якi використовуються в сучасних iнформацiйно-обчислювальних системах. Методи комп'ютерно¨ стеганографi¨ подiляються за типами контейнерiв на методи для контейнерiв довiльного доступу i потокових контейнерiв. До першого типу вiдносяться файли вiдомого розмiру, якi мiстять випадковi данi (наприклад, цифровi картинки (растровi зображення), звуковi файли). До iнших потiк безперервних даних, подiбно цифровому телефонному зв'язку.

ÑÒIÉÊIÑÒÜ [stability] здатнiсть витримати зовнiшнiй вплив, протидiяти чомусь.

Ñòiéêiñòü äî âiäìîâ [fault stability] послуга, що забезпечу¹ здатнiсть комп'ютерно¨ системи продовжувати функцiонування в умовах виникнення збо¨в i вiдмов окремих компонентiв.

Стiйкiсть захисту iмовiрнiсть неподолання захисту порушником за певний промiжок часу.

ÑÓÒÍIÑÒÜ [entity, essence] 1) Найголовнiше, основне, iстотне в кому-, чому-небудь; суть, змiст. 2) У фiлософi¨ головне, визначальне в предметi, що зумовлене глибинними зв'язками й тенденцiями розвитку i пiзна¹ться на рiвнi теоретичного мислення. 3) Елемент моделi (сукупнiсть атрибутiв i знакiв), якi описують закiнчений об'¹кт або поняття.

ÒÅÎÐIß [theory] (вiд грец. ϑεωρ´ια розгляд, дослiдження) система вi-

рогiдних наукових знань про якусь сукупнiсть об'¹ктiв, яка опису¹, поясню¹ i передбача¹ явища певно¨ предметно¨ частини. Теорiя ¹ найдосконалiшою формою вiдображення дiйсностi.

Теорiя захисту iнформацi¨ [data protection theory] наукова дисциплiна, що включа¹ загальнi положення, що визначають: предмет, завдання i змiст теорi¨; об'¹кти i елементи захисту iнформацi¨; основнi фактори, що впливають на змiст i ефективнiсть захисту iнформацi¨, а також визнача¹ та вивча¹ загрози iнформацi¨ i методологiчнi основи ¨¨ захисту, систему показникiв оцiнки ефективностi захисту iнформацi¨, загальну математичну