17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.

Історія ранніх цивілізацій це 1а стадія до індус-тріальної цивілізації. Ранньоцивілізаційне сусп-во від-різняється від первісного, оскільки економіка цивілізації основується на можливості отримання регулярного додаткового продукту, суспільство поділено на класи, організація влади є державно-територ, території поділені на міста та села.

Передумови реалізації процесу становлення цивілізації сформувались у пізньопервісних суспільствах. Пере¬думови охоплюють перехід до осілості, кількісне зростання населення та його розселення, панування відтворювально-виробнич форм ведення господарства, насамперед землероб-ства, що стимулювало виробництво і збереження додаткового продукту. Умовами були 1) зростання обсягів виробництва на основі вдосконалення організа¬ції праці й адміністр-господарських методів управління 2) поглиблення суспільного поділу праці, що зумовило ієрархію соціальної структури, виділення окремих со-ціально-професійних груп, які займали різне місце у системі сусп виробництва і мали різне відношення до засобів виробництва та розподілу додаткового продукту; 3) концентрація в руках вождя й аристократії дода¬ткового продукту через реалізацію принципу влади-власності та перерозподільчої системи. Формувались експлуата-торські відносини серед членів суспільства та окремих суспільства

Становлення і розвиток ранніх цивілізаційних суспільств відбували¬ся 3-ма еволюц. шляхами: східним, західним та скотарсько-кочів¬ницьким.

Ранні цивілізації давньосхідного типу виникли в умовах енеоліту і ранньої бронзи і визначалися колективни¬ми формами виробництва.

Ранні цивілізації Стародав Сходу виникли на базі племен як ранньокласові міста-держави (номи), де правляча верхівка в особі спадкової знаті виконувала організ-господарські та релігійно-культові функції. Поступово номи об'єднались у великі централізовані військово-політичні держави, що мали форму східної деспотії (повного безправ'я населення перед державою). Селянство залишалось основною продуктивною силою. Існувала територ сусідська землеробська громада, екон відносини всередині якої характер володіння громади на землю; приватна власність сім'ї на житло, рухоме майно і присадибну земельну ділянку, користування орною землею громади та спільне користування іншими угіддями.

B історії господарства ранніх цивілізацій виділяють три пе¬ріоди. У 1му (1ша пол III тис. до н. e.) господарство розвива¬лося в межах окремих номових міст-держав. B історії Месопотамії це Шумерська цивілізація, в історії Єгипту - додинастичний період. Земля належала державі. Ранньодержавні органи влади виконували соц-екон, адміністр-політич¬ні, військові та культурні функції, регулювали господарську діяльність. Прості селяни були особисто вільними і правоспроможними. У держ-громад секторі основними екон суб'єктами були селянське домогосподарство та землеробська громада.

У другому періоді - впродовж III тис. до н. e. - в умовах бюрократ-централіз монархій (Месопо-тамії, у Єгипті) основними суб'єктами господар стали держ та умовно-службові земельні господарст¬ва. Держава була верховним власником і розпорядником усієї землі, води та іриґаційної системи. Держава регу¬лювала і контролювала виробництво та розподіл не лише додаткового, а й необхідного продукту, поведінку та спосіб мислення громадян.. Селяни-общинники перетворилися на державних земле¬робів. Вони працювали як наймані робітники на царських і храмових зем¬лях, використовуючи знаряддя праці власника, отримували продукти хар¬чування та предмети домашнього вжитку.

Третій пер (кін II тис. до н. e. - поч I тис. до н. e.) це криза ранньокласової соц-екон системи, базованої на централіз управлінні виробництвом та пе¬рерозподілі матеріальних благ. У Месопота¬мії, Єгипті державно-редистрибутивна система перешла у державно-приватновласницьку. Держава за¬лишалася верховним власником землі Одночасно відбувався процес відокремл. власності від влади.

Становлення ранніх цивілізацій західної моделі розвитку відповідає періодові раннього залізного віку. Їх основою були пізньо-первісні суспільства землеробства з окремими домогоспод-ми як самостійними соц-екон одиницями. Виріша¬льним фактором стало масове використання залізних знарядь праці, що сприяло зростанню землеробства, продуктивності праці та додаткового продукту. Раннецивіліз-і сусп-ва були військово-політ со¬ц організмами, що територіально охоплю-вали кілька сотень су¬сідсько-землеробських громад і укріплені міські центри. За умови верховної власності на землю короля (князя) селяни сплачували ренту-податок і ви-конували трудові повинності. Важливе значення мало стягування з підкорених народів данини. Ha території Європи сфор¬мувалися такі цивілізаційні системи, як Кельтська, Фракійська, Слов'янська тощо.

Скотарсько-кочівницькі ранньокласові сусп-ва (номади) склали¬ся на території Серед Сходу, Аравії, Півн Африки, Євразійських степів від Півн Причорномор'я до Китаю в II-I тис. до н. e. Найвідомішими на території України є цивілізаційні суспільства кіммерійців, скіфів, сарматів, гунів..