7.Предмет історії економіки та економічної думки.

Спільним об'єктом економ наук є господарська сфера (підсистема) суспільства. Історико-економ наука досліджує еволюцію господарської сфери суспільства, основні етапи ЇЇ становлення і розвитку. Істор явища і факти господар. життя суспільства виступають об'єктом історико-економ науки. Відбір та опис істор явищ і фактів науковими засобами є однією з найскладніших проблем історико-економ дослі­джень. Методо-логічною базою такого відбору є панівна парадиг­ма економ теорії, яка науково відбиває реально існуючу гос­подарську систему суспільства. На основі системи наукових знань про економ сферу суспільства здійснюється оцінюван­ня процесу її істор поступу, установлюються факти та явища, що мали істор значення. Історичними явища і факти в господар сфері суспільства стають лише тоді, коли засвідчують виникнення якісно нових, нетипових (унікальних) рис (характеристик), що з'явилися в ЇЇ іс­тор розвитку, Вони пов'язані з виникненням нових форм господарювання, нових способів виробництва і об­міну, нових факторів виробництва та інших змін. Задача істор.ек. науки полягає у виявленні взаємозвязку між цими факторами та пошук причин їх виникнення. Господарській сис-мі притаманна певна цілісність, її основними характеристиками є: 1) відповідний рівень роз-ку, поділу праці, техніки і технологій; 2)форми власності на засоби вир-ва; 3)характер влади та ососбливості впливу держ-ви на ек.процеси; 4)особливість сусп.умов протікання цих процесів, наявні ресурси що використов у вир-ві. В історії роз-ку сусп.госп-ва ключову роль відіграють історич. форми гос-ва(господадські одиниці) та способи їх взаємодії між собою і сус-вом вцілому.Іншою важливою його складовою є глибина та адекватність пізнання людьми господарських процесів і віддзеркалення 'їх в економічних поглядах, думках, теоріях.

Історико-економ наука повинна не тільки аналі­зувати істор форми господарств та способи їх взаємодії, а й розглядати економ думки, учення та теорії, які з різною глибиною та науковою довершеністю їх теоретично відобра­жали. При цьому в економ теоріях необхідно виділяти по­зитивний та нормативний аспекти, на які звернув увагу ще Адам Сміт. Позитивний підхід в економ думці покликаний розкри­ти реальний зміст явища чи процесу, дати відповідь на питання; «що є?», «як є ?», охарактеризувати історичні форми господа­рювання і стан господарської системи в конкретно-істор момент її існування. Нормативний аспект економічної науки орієнтує нас на по­шук відповіді на питання «як має бути?», щоб суспільство якнай­повніше реалізувало свої цілі в господарській сфері. Він є осно­вою для обґрунтування рекомендацій стосовно свідомої орга­нізації господарського життя суспільства, проведення економіч­ної політики, адекватної наявним потребам. Так предмет істор.-економіч. Науки включає до себе історичні форми гос-ва і способи їх взаємодії та відображеня їх в економічній функції.

8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.

Суспільний поділ праці та історичні форми власності на засоби виробництва характе­ризують рівень функціональної та соціальної (структурної) ди­ференціації господарч системи суспільства. Тому вони є найголовнішими основами її істор розвитку, завдяки яким формуються господарські одиниці, що у своїй єдності і взаємодії представляють господ систему су­спільства Рівень розвитку поділу праці та власності на засоби вироб­ництва обумовлюють не тільки певні істор типи господ одиниць (форми господарств), а й роблять їх залежними як одна від одної, так і від суспільства в цілому. Унаслідок цього виникає потреба їхньої взаємодії між собою та сусп-­ством (державою). Вона здійснюється у формі взаємообміну благами і послугами, що історично мав різний харак­тер (нееквівалентний та еквівалентний), різний спосіб реалі­зації (реципрокність, редистрибуція тощо) та різні форми (на­туральну, товарну, товарно-грошову). Обмін є засобом Інтег­рації господарств, чисельність і різновиди яких постійно зро­стають завдяки диференціації господ сфери суспіль­ства. Взаємодія між окремими господ одини­цями та державою здійснюється на основі встановлених правил і норм. Сукупність сусп норм та механізмів їх додержання в господ сфері утворює суспільне середовище господ діяльності, яке є важливою складовою господарства суспільства. Його формування здійснює держава, яка реалізує вплив з боку суспільства на окремі господ одиниці способом формування економ інститутів, проведення економ по­літики, здійснення економ реформ.. Господарство сус-ва — це сукупність господ одиниць (історичних форм госпо­дарств), що взаємодіють, створюють та обмінюють матер-і блага та послуги в рамках установленого інституційного середовища.

Можна виділити 2 періоди розвитку господ. системи, де господ-во виступало у привласню-вальній та відтворювальній (виробничій) формах. Перше існувало у первісному суспільству доцивілізац. епохи. Відтворювальне гос­под-во зявилось після нео­літичної революції і привело до появи рільництва і скотарства.

Період осьового часу (VIII-ІІ ст. до н. є.) характеризується сусп поділом праці, розвитком техніки і технологій, на­явністю природних умов. Індивід (феодал, підприємець, кріпак) є центральною фігурою в господ. сфері.

В антич­ні часи з 'явилися відносно незалеж індивід і тери­тор община. Існувала общинна форма власності на землю та інші природні ресурси. Рівень розвитку поділу праці обумовив натуральний характер виробництва і об­мін товарами. Основним суб'єктом гос­подарюваня став власник домаш господарства, який з рабами та членами родини, виробляв необхідні для власного споживання блага.

Така система господарю-ня була в Афінах та Спарті. Її основні форми госпо­дар латифундії та ергастрерії, вілли та сальтуси, військові господарства в колоніях — клерухії, парцелярне господарство повноправного ін­дивіда тощо. Кожній з цих форм господ-ня відповідає свій статус індивідів, що господарюють, різні права влас­ності, способи впливу на людей в екон сфері. В екон системі общинного типу між домогос-подарствами існували вкрай обмежені екон зв'язки, а голов. значення набували зв'язки з органами держ управління господ-ю сфе­рою суп-ва.

Після розпаду Римської імперії, в період раннього середньо­віччя, на території Зах Європи існував общинний тип орга­нізації суспільства, представником якого стала німецька марка. Її особ­ливості: німецька община формувалась за тери­тор-ю ознакою. Центральну роль відігравало родинне господарство, що самостійно виробляло необхідні для життя блага. Община представляла собою збори власників домогосп-ств для розв'язання спільних проблем. Община мала корпоративний характер. Функці­ї общини - створення умов функціонування домогосподарств: організація військ захисту, прокладання доріг, будівництва мостів та культових споруд тощо. Вона об'єдну­вала рівних, з однаковими правами, власників домогосподарств, що мали певні обов'язки перед общиною на засадах асоціації.

Натуральний характер виробництва і перехід до трипільної си­стеми обробітку землі виявилися в такій формі домогосподарств, як гуфи, що являли собою «єдність дому, подвір'я, орної землі селянина з правами користування лісом і пасовиськом», які на­лежали общині. Поряд з ними існували помістя— великі земле­володіння графів, герцогів, які були надані їм коро­лем.

Маноріальне помістя, як одна з форм господарювання середньовічної Європи, складалося з домену-замку, двору феодала і селян. домогосподарств. Селяни залежали від феодала, він від короля.

Алоїдальне господарство вільного селянина, манор феодала нижчого рівня, феодальні помістя вищих рівнів ієрархії, на вершині якої стоїть королівський двір утворюють структуру господ. системи сусп-ва.

В епоху пізнього феодалізму суттєво змінилась організація су­спільств Зах Європи. Відбулися перехід від територ до централізов способу здійснення влади, зосередження ос­новних повноважень у руках короля, зміна структури суспільст­ва. Виникла нова форма особистої залежності, де всі члени суспільства стали підданими короля. Феодали пе­ретворювалися на земельних аристократів.

Дедалі активнішу роль почали відігравати міста, і спершу були міс­цем поселення торговців. Принцип асоціації, особиста незалежність індивідів обумови­ли особливості господарського життя в містах. Виникли доб­ровільні об'єднання різного типу — ганзи, гільдії, цехи, що охоплювали як виробництва, так і сферу обміну. Головна мета таких утворень - об'єднання заради захисту власних інтересів, одержання певних привілеїв, здійсненні координації виробництва, цін, збуту тощо. Так почали з'являтися перші форми економ організацій як принципово нових форм господарств та спо­собу взаємодії між ними.

Проникнення принципів рівності і сво­боди в господар сферу суспільства обумовило появу ринкової економ системи В її основі - утвердження приватної власності на ресурси, еквівалентний обмін у процесі вільної конкуренції, постійно зростаючий поділ праці.