- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12.Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18.Господартво Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •46.Господарства суспільств Європ. Цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмеженість.
Історія господарства та господарської діяльності людини нерозривно пов'язана з еволюцією первісного суспільства. Період його розвитку найтриваліший в історії людства — від появи першої людини (близько 2,5 млн років тому) — до виникнення перших протидержавних утворень, які в Азії та Африці утворилися на межі IV та III тис. до п.є., в Америці — в І тис. н.е.
1стадія розвитку первіс суспільства характер пануванням привласнюючого господарства, яке включало мисливсько-збиральницьку та певною мірою рибальську діяльність первісних людей. Лише природне середовище було джерелом задоволення матеріальних потреб людини (їжа, житло, одяг). Зовнішні (природні), не створені людиною засоби матер існування були основою привласнюючого господарства, характер якого передбачав досить рухливий, мобільний спосіб господар життя. Невеликі спільноти людей ранньопервісного суспільства, яких об'єднували кровноспорідні відносили, вели кочовий спосіб життя. Населення первіс сус-ва поступово зростало. У процесі розширення господ простору в мисливсько-збиральпицьких общинах виникають нові форми господарського опанування природного середовища. Серед них велике значення мало зародження осілого способу господар життя, яке характер поглибленням спеціалізації мисливства, рибальства та збиральництва, а також виникненням виробничої господарської діяльності ранніх землеробів і скотарів. Відбувається переорієнтація від споживання благ (господар. привласнення) до їх власного вир-ва (господарство відтворення або виробниче). Причини переходу: нестабільність господарства пивласнення; можливість людини первіс сус-ва накопичувати і вдосконалювати господар. досвід, вміння створювати та використовувати певні знаряддя праці, поява землеробства і приручення тварин. Від використання дарів природи люди поступово переходять до самост їх вирощування, яке розом із вдосконаленням техніки обробки каменя створює матер основи переходу від привласнюючого до виробничого гос-ва. Основні риси переходу до вироб-го гос-ва: 1)перхід від кочового до осідлого гос-ва; 2)перехід від мисливства до тваринництва; 3)перехід від збиральництва до землеробства.
Господарська організація первісного сусп визначалася господарським і соціально-культур об'єднанням людей - рід. Рід являв собою групу родичів, об'єднаних спільним походженням, мовою, ритуалами по материнській або батьківській лінії і усвідомленим визнанням себе нащадками єдиного предка. Рід як соціально-етнічна спільнота спирався на відносини колективізму, зрівняльний розподіл і рівні права його членів. Спільна господарська діяльність — особливо мисливство, збиральництво та рибальство була надійним засобом досягнення мети спільного життя — безпеки і виживання.
У процесі переходу до осілості і виробничого господарства в системі общинно-родових відносин відбувається зростання ролі парної сім'ї та сімейно-кланових груп, які перетворюються в первісні осередки осіло-землеробських громад. У цілісній системі общинно-родового господарства відбувається відносне відокремлення та самостійне функціонування сімейного господарства, що формується в системі відносин первісного суспіл. У первісному сусп домогосподарство представляло собою групу індивідів, ядром якої була сім'я, але до якої крім класичних представників сім'ї — чоловік, жінка, діти — входили й інші особи, які не були родичами. Господ-ка функція первісного домогосподарства полягала у спільному виробництві, розподілі і споживанні їжі та інших засобів існування.
Організаційні форми господарства після неолітичної революції формувалися під впливом як родових, так і домогосподарських чинників. Рід забезпечував найважливіші екон, соціальні та ідеологічні функції, а сім'я була ядром домогосподарства і забезпечувала відтворення членів роду, їх виховання та навчання. Усі члени домогосподарства разом, спільно володіли землею, тваринами та іншими засобами виробництва, спільно вели господарство і споживали вироблене.
У період пізної первісності (межа V—IV тисячоліть до н.е.) відбувається перетворення родових общин у первісні сусідські общини, на основі яких виникає, і поступово формується, племінний (надобщиний і надродовий) рівень самоорганізації первісного суспільства. 3 виникненням племен створюються умови для подальшого поглиблення розподілу праці відповідно до природних та інших умов мешкання окремих громад. B общинних поселеннях, об'єднаних у певне плем'я, рано чи пізно виділяється центральне поселення, яке відповідає або найвпливовішому святилищу, або мешканню вождя, або найпотужнішій військовій чи екон общині. Таке поселення починає виконувати функції протоміста, що швидко розвивається, оскільки органічно поєднує політичне, економічне та культурно-релігійне лідерство.
Отже, подальший розвиток первісного суспільства та форм його господарства (родово-общинної, сімейної (домогосподарство), первісної сусідської общини та сусідської общини) відбува-
ється під впливом ранньоцивілізаційних зрушень, серед яких — формування протоміст і ранніх державних утворень (протодержав).
М.Зібер досліджував питання розвитку первісного суспільства, виникнення різних форм власності, великого й дрібного виробництва в землеробстві та ін. У «Нарисах первісної екон культури» З. описом побуту різних некультурних народів і племен, та одночасно і істор даними про первісний стан нині культур європ народів, робить спроби узагальнення первісних форм суспільного життя. Основна думка твору полягає в тому, що громадські форми господарства, в їх різних стадіях, представл універсальні форми екон діяльності на ранніх етапах розвитку. Підтверджується це розглядом різних видів і моментів громадської господарської діяльності — полювання, рибного лову, тваринництва, землеробства, робіт по випалюванню лісів, зрошуванню, споруді жител. Первісні види і поняття власності і різні форми обміну також знаходять достатньо повне освітлення, так само як і процес розвитку суспільно-посадової діяльності, общин, як і корпорацій.