45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи

Еволюція ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробниц¬твом як більш прогресивною й адекватною досягнутому рів¬ню розвитку продуктивних сил формою організації вироб¬ництва

Із сере¬довища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів форму¬ється прошарок мануфактурників — власників великих майсте¬рень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. А дрібні ремісники поступово втрачають незалежність і право власності спочатку на вироби, а потім і на саме господарство та знаряддя виробництва. Паломництво, або «розсіяна» мануфактура, одер¬жало особливо бурхливий розвиток там, де були слабкі цехові об¬меження. А цехові майстри, збільшуючи масштаби свого вироб¬ництва і ступінь поділу праці, створювали централізовані ману-фактури. Особливо ефективні мануфактури були в галузях із до¬рогими, складними засобами виробництва і стійкого масового збу¬ту: видобувній, збройній, суднобудівній, друкарській, ткацькій.

Мануфактурне виробництво в Україні мало свої особ-ливості. Основними видами мануфактур, що існували в українсь¬ких землях, були кріпосна та капіталістична мануфактури. До кріпосної мануфактури належать:

— вотчинна мануфактура (підприємство, базоване на приму¬совій праці, що виникає з XVII ст. у великих маєтках-вотчин Російської імперії; в основному займається переробкою сирови¬ни, що виробляється в маєтку); в Україні до вотчинної мануфак¬тури відносять суконну та цукрову мануфактури;

— посесійна мануфактура (виникає у XVIII ст., в період прав¬ління Петра І; передбачає умовне володіння, використовує при¬мусову працю приписних робітників); найбільшого поширення

набула в галузях важкої індустрії.

До капіталістичної мануфактури належали:

—купецька мануфактура (виникає в України в XVII ст., базу¬ється на вільнонайманій праці, як правило, належить представни¬кам III стану — купцям);

- селянська мануфактура (підприємство, засноване заможним селянством); виростає, як правило, із селянських кустарних промислів, використовує вільнонайману працю.

Розвиток ремесла, його подальша спеціалізація, поява ману¬фактур посилювали територіальний поділ праці, що в свою чергу стимулювало розширення внутрішнього ринку. Збільшилася кіль¬кість торгів та ярмарків. Міцніли й економічні зв'язки України із зовнішнім світом: з Західною Європою, Росією, Сходом. Проте умови для торгівлі були дуже важкими. Економічна політика польського уряду захищала передусім інтереси шляхти і завдава¬ла великої шкоди розвиткові української вітчизняної промисло¬вості, затримувала загальний економічний розвиток

46.Господарства суспільств Європ. Цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.

На третьому періоді європ феодалізму, починаючи з кіпця XV ст., відбуваються значні зміни в усіх сферах життя. Поступово створюють¬ся умови для переходу від феодального до індустр су¬спільства, що було пов'язано з розвитком товарно-грошових відносин, особливо в містах; початком руйнування натураль¬ного феодального господарства; зростанням обсягів торгівлі; наближенням спеціалізації ремесла до рівня мануфактурного поділу праці; посиленням майнової та соціальної диференціа¬ції; формуванням великих капіталів і розвитком розширеного відтворення.

Становлення централізованих західноєвроп держав, поширення світової торгівлі й мануфактурного виробництва сприяли поглибленню ринкових засад функціонування націон економік та піднесенню великих середземноморських міст, які стали осередками розвитку торговельно-купецького капіталу. XVI ст. пов'язане з виникненням торговельних гільдій (торговельних організацій, створених для захисту інтересів купців, насамперед у іноземних державах), а також великих монополістичних торговельних компаній з об'єднаним капіталом (Ост-Індська, Вест-Індська та ін.).

У цей період відбулися зрушення у соціальній структурі населення, його диференціація за рівнем та умовами життя. Зменшилася частка селянства, яке розшарувалось на заможних та бідних безземельних робітників; зросла кількість жителів міст (торговців, заможних ремісників, мануфактурників з одного боку, та найманих робітників, збіднілих ремісників, службовців — з іншого); почав формуватися середній прошарок (службовці, юристи, лікарі, вчителі та ін.).

Розкол католицької церкви у XVI ст. та Реформація започаткували виникнення нової ідеології — протестантизму, господарська етика якого відкидала непродуктивні витрати і показне споживання, сприяла "реабілітації" торговельної діяльності та прибутку, "розкріпаченню" підприємництва та становленню капіталізму в Західній Європі.