- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12.Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18.Господартво Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •46.Господарства суспільств Європ. Цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
Проблема періодизації -одна з найваж проблем нашої науки. Кожний варіант періодизації носить умовний відносний характер, тому що в основу будь-якого підходу кладеться 1-2 ознаки за якими класифікується істор період. Вибір періоду перідоизації залежить від мети дослідження та регіону який є обєктом уваги.
Педходи: 1)Формаційний (лінійний) – грунт. на моделі Маркса, в основі підходу покладено принцип екон. детермінізму, тобто, екон. явища і процеси вважають первісними стосовно інших явищ людського життя. Основа моделі- спосіб виробництва як сукупність виробнич. відносин та продиктивних сил. Політич., юрид та ідеолог надбудова- це суспільно-екон. формація. 2) Основний цивілізаційний (нелінійний)– підхід в якому істор. екон. розглядається як сходженя від нижчого ло вищого рівня її роз-ку. В їх основі лежить концепція прогресу. Представники: Десницький вирізняв 4ри стадії екон розвитку: 1) первісний, або мисливський (у т.ч. збиральниц¬тво); 2) скотарство; 3) рільництво; 4) комерцію. Ліст виділив 5 стадій, взявши за критерій періодизації найбільш поширений вид господ діяльності людей. 1)стадія дикунства--господар¬ство мало привлас-нювальний характер (мисливство, збиральництво, ри¬бальство). 2)скотарська (пастуша). 3)ріль-ницька. 4)рільницько-мануфактурна (сільс. господ і ремесло). Організація суспільства — станово-державна. 5) рільницько-мануфактурно-комерційна (рільництво, ремесло (промисловість), торгівля). Орга¬нізація суспільства — станово-державна. Мечников намагався довести вирішальну роль рік, морів та океанів у розвитку істор цивілізацій. Видокремив три основні стадії розвитку світової цивілізації як три своєрідні етапи інтеграції людських спільнот: 1) річковий період (старо-давній період); 2) середземноморський період (Середньовіччя); 3) оке¬анський період (Новий та Новітній часи). Гільдебранд основу своєї періодизації він поклав явища обміну і виділив 3 послідовні стадії: 1) натуральне гос-подарство (з поч середньовіччя до сер XIII ст.); 2) грошове господ (до кінця XVIIIст.); 3) кредитне госпо¬д починаючи з XIXст. Левитський така періодизацію: 1) період замк¬нутого натур госпо-дарства; 2) період міського господ, який характер зростанням обміну та торгівлі, цехо¬вим ремеслом, а також союзом міст; 3) період народного госпо¬д-ва, або грошового та капіталістичного господ.
Дані періодизації мають певні недоліки: відсутність визначеня суттєвих проривів в екон змінних, що характеризують ту чи іншу стадію. Вчені спирались лише на окремі прояви в нееконом інституціях, або на зовнішні події, внаслідок чого їх схеми періодизації не розкривають суто екон чинники, що викликали перехід з однієї стадії до іншої. Такий синтез зробив Маркс, який вперше зумів уніфікувати соціологію та економіку. В центрі уваги Маркса відповідність виробнич. відносин характеру і рівню роз-ку продуктив. сил. Маркс поділяв людську історію на такі 5 способів виробництва, або суспільних фор¬мацій: І) первіснообщинну, або примітивний комунізм; 2) рабо-власницьку; 3) феодальну; 4) капіталістичну; 5) соціалістичну (комуністичну). Маркс одним із перших запропонував продуману філософію історії, підкріпивши її екон теорією, а екон про¬грес розглядав як головний двигун суспільного розвитку. Друга група — теорії історичного кругообігу, або циклічно¬сті історико-екоиомічного розвитку суспільства. Віко запроваджує метод порівняльного дослідження істор та культурних явищ. У культурній традиції кожно¬го з народів виділяє три типи часу: І) релігійна доба (або боже¬ственна), 2) героїчна доба (або «поетична»), 3) людська доба (або цивільна).