- •1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм
- •3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •4.Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу сусп та господ процесів
- •5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
- •6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
- •7.Предмет історії економіки та економічної думки.
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •9.Етапи розвитку економічної думки.
- •10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни
- •11.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •12.Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •13.Господарство первісного суспільства: типи і форми.
- •15.Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства
- •8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •17.Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •18.Господартво Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •19.Господарська сфера суспільства стародав Єгипту та його відображення в екон думці.
- •20.Суспільство кріто-мікенської протоцивілі-зації та особливості його господарської сфери.
- •21.Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •22.Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •23.Господарство Індії в другій пол і тисяч до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •24.Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •25.Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •26.Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •27.Особлив господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •28.Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Старод Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •29.Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •30.Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •31.Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •34.Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •36.Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •37.Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •38.Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •39.Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у докум-их джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •40.Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кін ху- поч хуі ст.).
- •41.Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.
- •42.Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.
- •43.Передумови, сутність та значення Великих географ відкриттів для розвитку господ-их систем суспільств Європ цивілізації.
- •44.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринко-вого господарства.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •45.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
- •46.Господарства суспільств Європ. Цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
5. Істор розвиток господ системи, її стан та особл-сті функціонув. На певних істор етапах розвитку суспільства.
6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.
Істор типи та форми організації господарства та їх еволюція.
Можна виділити 2 періоди розвитку госп. системи, де господ. виступало у привласню-вальній та відтворювальній (виробничій) формах. Перше існувало у первісному суспільству доцивілізац. епохи. Відтворювальне господ-во зявилось після неолітичної революції і привело до появи рільництва і скотарства.
В період осьового часу (VIII-ІІ ст. до н. є.) почали формуватись світові цивіл-ції, що відкриває новий період у розвитку господ сфери суспільств, яка змінюється під впливом внутрішніх (економ-их) і зовнішніх (цивілізаційних) чинників. В істор формах господарств існують рівень сусп поділу праці, розвиток техніки і технологій, наявні природні умови, форми власності на ресурси, особливості здійснення влади, економ інститути. Індивід (феодал, підприємець, кріпак) є центральною фігурою в господ. сфері.
В античні часи з 'явилися відносно незалеж індивід і територ община як одна з перших форм організації суспільства Їхня особиста залежність від общини заключалась в общинній формі власності на землю та інші природні ресурси. Рівень розвитку поділу праці обумовив натур характер виробництва і обмін товарами. Основним суб'єктом господарюваня став власник домаш господарства, який з рабами та членами родини, виробляв необхідні для власного споживання блага.
Така система господарю-ня була в Афінах та Спарті. Її основні форми господар латифундії та ергастрерії, вілли та сальтуси, військові господарства в колоніях — клерухії, парцелярне господарство повноправного індивіда тощо. Кожній з цих форм господ-ня відповідає свій статус індивідів, що господарюють, різні права власності, способи впливу на людей в екон сфері. В екон системі общинного типу між домогос-подарствами існували вкрай обмежені екон зв'язки, а голов. значення набували зв'язки з органами держ управління господ-ю сферою суп-ва.
Перші форми господ-их систем виникли внаслідок розпаду кровноспорідненої общини та появи самостійного господарювання сімей. У цей період виникли власність на засоби виробництва, що стало основою незалежного господарювання, перші форми суспільства, що об'єднують самостійних індивідів, та держави й органів держ влади як засобу впливу суспільства на індивідів.Після розпаду Римської імперії, в період раннього середньовіччя, на території Зах Європи існував общинний тип організації суспільства, представником якого стала німецька марка. Її особливості: на відміну від античної общини, базисом якої було місто-держава — поліс, нім. община формувалась за територ-ю ознакою. Центральну роль відігравало родинне господарство, що самостійно виробляло необхідні для життя блага. Община представляла собою збори власників домогосп-ств для розв'язання спільних проблем. Основу домогосподарства утворювала алоїдальна (від нім.— володіння) форма власності на землю та майно, пасовища, ліс. Особливість власності - повне володіння земель-ю ділянкою, рухомим і нерух. майном, що вільно передається у спадок. Функції общини - створення умов функціонування домогосподарств: військ захист, прокладання доріг, будівництво мостів та культових споруд тощо. Вона об'єднувала з однаковими правами власників домогосподарств, що мали певні обов'язки перед общиною на засадах асоціації.
Натуральний характер виробництва і перехід до трипільної системи обробітку землі виявилися в такій формі домогосподарств, як гуфи, що являли собою «єдність дому, подвір'я, орної землі селянина з правами користування лісом і пасовиськом», які належали общині. Поряд з ними існували помістя— великі землеволодіння графів, герцогів, які були надані їм королем.
Маноріальне помістя, як одна з форм господарювання середньовічної Європи, складалося з домену-замку, двору феодала і селян. домогосподарств. Селяни залежали від феодала, він від короля. Алоїдальне господарство вільного селянина, манор феодала нижчого рівня, феодальні помістя вищих рівнів ієрархії, на вершині якої стоїть королівський двір утворюють структуру господ. системи сусп-ва.
В епоху пізнього феодалізму суттєво змінилась організація суспільств Зах Європи. Відбулися перехід від територ до централізов способу здійснення влади, зосередження основних повноважень у руках короля, зміна структури суспільства. Втрата феодалами судових функцій, право мати власну озброєну дружину, право збору податків підірвали їхнє панівне становище. Виникла нова форма особистої залежності, де всі члени суспільства стали підданими короля. Набуває сили приватна власність на землю. Феодали перетвор-лися на земельних аристократів.
Дедалі активнішу роль почали відігравати міста, і спершу були місцем поселення торговців. Головною функцією міст стало забезпечення обміну предметами першої необхідності. Принцип асоціації, особиста незалежність індивідів обумовили особливості господарського життя в містах. Виникли добровільні об'єднання різного типу — ганзи, гільдії, цехи, що охоплювали як виробництва, так і сферу обміну. Головна мета таких утворень - об'єднання заради захисту власних інтересів, одержання певних привілеїв, здійсненні координації виробництва, цін, збуту тощо. Так почали з'являтися перші форми економ організацій як принципово нових форм господарств та способу взаємодії між ними.
Проникнення принципів рівності і свободи в господар сферу суспільства обумовило появу ринкової економ системи В її основі - утвердження приватної власності на ресурси, еквівалентний обмін у процесі вільної конкуренції, постійно зростаючий поділ праці.
Ринкова екон система, яка з'явились у містах феодального суспільства, розпочала свій шлях в Європі завдяки: демократичним революціям, які змінили характер влади і відкрили путь для утвердження приватної власності; промисловій (індустріальній) революції, яка сприяла піднесенню поділу праці, обмін не тільки готового продукту, а й ресурсів; ринок охопив промисловість; римське право; реформації церкви і просвітництво.