3. Рівень складності праці.

Проста праця – некваліфікована, без попереднього навчання (землекоп)

Складна праця – кваліфікована, попереднє навчання за фахом (ювелір, інженер, токар)

Складна праця в одиницю часу створює більшу вартість, ніж проста, а значить рівень складності праці прямо пропорційно впливає на вартість товару.

Закон вартості – особливий економічний закон, виражає внутрішньо необхідні, суттєві та стійкі зв'язки між суспільно-необхідною працею, витраченою на виробництво товару (з урахуванням умов її відтворення) і цінами товарів в умовах відносної відповідності попиту та пропозиції.

Закон вартості – обмін товарів та послуг між виробниками та покупцями на ринку здійснюється відповідно до суспільно-необхідних витрат на їх виготовлення.

Механізм дії закону вартості – відхилення цін від вартості під дією попиту і пропозиції.

Основні функції закону вартості:

1. Регулятор розвитку товарного виробництва, розподілу засобів виробництва. Цю функцію закон вартості виконує в єдності із законом відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, зростання продуктивності праці та ін.

2. Є рушійною силою розвитку продуктивних сил. З метою зниження індивідуальних витрат товаровиробники постійно змушені вдосконалювати нову техніку, технології, поліпшувати якість продукції, підвищувати продуктивність праці.

3. Розвиток капіталістичних відносин, диференціація та розшарування товаровиробників.

Постійне коливання цін, зміни в ринковій кон’юнктурі, призводять до розорення і витіснення з ринку маси дрібних, середніх і навіть великих фірм, в результаті чого посилюється їх майнова диференціація.

Дія закону закону вартості поряд з іншими факторами сприяє формуванню ринкової економіки та її еволюції.

5.4 Суть і функції грошей. Ціна. Системи і закони грошового обігу

Гроші – це специфічний товар, який виконує роль загального еквіваленту вартості всіх інших товарів. Гроші втілюють в собі суспільну працю і виражають виробничі відносини між виробниками товарів.

Ціна – вартість товару, виражена в грошах. (грошове відображення вартості товару). Масштаб цін – фіксована масова кількість грошового матеріалу в одиниці грошей (змінюється і встановлюється державою). Функції грошей:

1. Міра цінності (вартості) товару. Гроші виступають як загальноприйнята одиниця обліку цінності різних товарів.

2. Засіб обігу товарів. Використання грошей, як посередника при купівлі-продажі.

3. Засіб утворення скарбів. При надлишковій кількості грошей в обігу, частина грошей осідає у вигляді скарбів, при розширенні масштабів виробництва і обміну ця частина знову починає виконувати функцію обігу.

4. Засіб платежу (оплата праці, сплата податків і т.д.)

5. Світові гроші.

Грошовий обіг – неперервний рух грошей у сфері обігу, їх функціонування як засобу обігу і платежу. Грошовий обіг здійснюється в готівковій та безготівковій формах.

Готівкові гроші — це банкноти, білети державної скарбниці та монети. Головним призначенням готівкових грошей є забезпечення розрахунків для реалізації товарів і послуг; виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги; покриття страхових відшкодувань; оплата цінних паперів і доходів з них; платежі за комунальні послуги тощо.

Безготівкові гроші - це засоби на рахунках у банках, різноманітні депозити (вклади) у банках, депозитні сертифікати, державні цінні папери, а також грошові кошти, вкладені в акції інвестиційних фондів. Вони виконують грошові функції за умов зняття з депозиту, шляхом виписування платіжних доручень, чеків, акредитивів, платіжних вимог, платіжних карток.

Безготівкові розрахунки забезпечують рух вартості без використання наявних готівкових грошей двома способами:

1. Переказуванням грошових коштів з рахунку платника на рахунок їх отримувача у кредитних закладах;

2. Проведенням взаємозаліків зустрічних вимог без використання готівкових грошей.

Організація грошового обігу здійснюється в межах грошової системи країни, яка історично склалась і закріплена національним законодавством. Вона містить такі складові:

1) грошову одиницю країни;

2) масштаб цін;

3) види державних грошових знаків (металевих або паперових), порядок їх випуску в обіг;

4) регламентацію безготівкового обігу;

5) порядок обміну національної валюти на іноземну (валютний паритет);

6) державне регулювання грошового обігу.

7) Грошові системи поділяють на два типи:

• металевого грошового обігу, за якого такий грошовий товар виконує всі функції грошей;

• паперово-кредитного грошового обігу, в основі якого лежать кредитні гроші.

Основними рисами сучасних грошових систем є:

• скасування офіційного розміну банкнот на золото, вихід золота із обігу в усіх країнах світу;

• перехід до нерозмінних на золото кредитних грошей;

• випуск банкнот (емісія) для покриття витрат держави;

• переважання безготівкового обігу;

• посилення державного регулювання грошового обігу.

Для обслуговування нормального грошового обігу необхідна точно визначена грошова маса. Існує кілька варіантів так званої кількісної теорії, що визначає кількість грошей, необхідних для виконання функції засобу обігу.

Згідно з марксистською теорією, кількість повноцінних грошей, необхідних для обігу, визначається такою формулою:

,де

Кг - кількість грошей, необхідна для обігу;

ТЦ –сума цін товарів;

О - швидкість обігу грошей;

Загальний закон грошового обігу - кількість грошей, необхідних для виконання функції засобу обігу, має дорівнювати сумі цін реалізованих товарів, поділеній на швидкість обігу грошової одиниці. Він відображає економічну взаємозалежність між масою товарів, що обертаються, рівнем їх цін і швидкістю обігу грошей. Тобто кількість повноцінних грошей, що необхідні для забезпечення товарообігу, визначається трьома чинниками:

1. рівнем цін товарів, що підлягають реалізації;

2. обсягом товарної маси;

3. швидкістю обігу грошей.

За умов, коли в обігу перебувають тільки паперово-кредитні гроші, їх кількість визначається специфічним законом паперово-грошового обігу. Суть його зводиться до того, що випуск паперових грошей має бути обмежений тією кількістю, в якій справді оберталося б символічно представлене ними золото. Якщо випуск паперових грошей перевищить потребу товарообігу в золотих грошах, купівельна спроможність первинних знаків упаде, а ціни на товари і послуги зростуть.

В умовах розвинених кредитних відносин при визначенні грошової маси в обігу слід брати до уваги суму цін товарів, проданих у кредит; платежі, за якими настав строк сплати, і суму платежів, які взаємно зараховуються. З урахуванням цих обставин кількість грошей, необхідних для обігу, визначається за такою формулою:

,де

Кг - кількість грошей в обігу;

Тц - сума цін товарів, що підлягають реалізації;

К - сума цін товарів, проданих у кредит;

П - платежі, за якими настав строк сплати;

ВП - сума платежів, які взаємно зараховуються;

О - кількість обігів однойменних грошових одиниць.

Швидкість обігу грошей - показник інтенсифікації їхнього руху як засобу обігу і засобу платежу. Вона залежить від таких чинників: загальноекономічних - циклічного розвитку національної економіки, темпів економічного зростання, руху цін; монетарних - структури платіжного обігу, розвитку кредитних операцій і взаємних розрахунків, рівня відсоткових ставок на грошовому ринку тощо.

Питання для самоконтролю:

1. Яке господарство називається товарним? За якими ознаками воно відрізняється від натурального?

2. У чому полягає суть протиріччя товарного виробництва? Практичний приклад дії такого протиріччя.

3. Дайте характеристику товару і назвіть його відмінності від продукту. Охарактеризуйте основні властивості товару.

4. Як визначається величина вартості товару і яким чином впливають на неї? Які ви знаєте форми вартості?

5. Охарактеризуйте основні концепції вартості.

6. Дайте визначення закону вартості, охарактеризуйте його суть і функції.

7. Охарактеризуйте основні теорії виникнення грошей.

8. У чому полягає суть грошей?

9. Сформулюйте закони грошового обігу.