5.2 Товар та його властивості. Споживча вартість і вартість

Товар – продукт праці, який задовольняє потребу людини і призначений для обміну на ринку.

Товар – це не тільки продукти в їх речовій формі, а й послуги, інформація, знання, результати творчої праці та ін.

Слід зазначити, що не всякий продукт праці є товаром. Щоб стати товаром, продукт праці повинен бути здатний:

- задовольнити потребу людині;

- обмінюватися на інші товари або гроші.

Властивості товару:

1) Споживна вартість – здатність товару задовольняти потреби людини.

Особливості споживної вартості:

• є уречевленою основою суспільних відносин між людьми;

• пов’язана з якістю речей;

• носить історичний характер (з розвитком продуктивних сил з'являються нові потреби і нові товари);

• є результатом конкретної приватної праці.

2) Вартість – це втілена в товарі абстрактна суспільно-необхідна праця, на основі якої вони порівнюються у певних пропорціях.

Особливості вартості:

• виражає суспільні відносини (у процесі обміну люди вступають у відносини);

• в її основі лежить суспільна праця;

• має якісну (абстрактна суспільно-необхідна праця) і кількісну (пропорції обміну) сторони;

• носить історичний характер: поза товарним обміном вартість не існує.

Мінова вартість є формою вираження вартості товару, яку саму по собі без порівняння з іншими виявити не можна, тобто мінова вартість – це здатність товару до обміну (проявляється тільки в момент обміну товару).

Єдність протилежностей споживної вартості і вартості

• Споживні вартості якісно неоднорідні і кількісно неспівставні (споживна вартість товару визначається його природними властивостями);

• Один товар не може використовуватися одночасно як споживча вартість і вартість;

• Вартості якісно однорідні і кількісно співставні;

• Вартість – це суспільна властивість товарів, яка визначається суспільними відносинами;

• Споживна вартість і вартість не можуть існувати одна без одної.

Двоїста властивість товару є наслідком двоїстості праці. В умовах товарного виробництва праця виступає як конкретна і абстрактна.

Творцем споживної вартості є конкретна праця – корисна, цілеспрямована праця, яка виступає в формі приватної праці. Творцем вартості є абстрактна праця – суспільна форма витрат фізичних та розумових сил людини, виступає в формі суспільної праці.

Двоїстий характер праці втілюється в русі основної суперечності товарного виробництва між індивідуальною і суспільною працею.

Конкретна праця є приватною, але за умов суспільного поділу праці товаровиробники виробляють продукти для інших осіб, що надає їхній праці суспільного характеру, який виявляється тільки під час обміну.

5.3 Розвиток форм вартості. Закон вартості та його функції

У широкому розумінні вартість – це основа кількісних співвідношень при еквівалентному обміні. Одним з перших звернув увагу на існування загальної основи при обміні товарів давньогрецький філософ Аристотель.

Протягом 18-20 століть сформувалися основні концепції вартості, якими є:

• теорія трудової вартості ( У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс)

• теорія факторів виробництва (Ж.Б. Сей)

• теорія граничної корисності (австрійська школа політекономії; К.Менгер, Е.Бем-Баверк, Ф.Візер)

• неокласична теорія вартості та теорія попиту і пропозиції (А.Маршалл, М.Туган-Баранівський, Е.Бернштейн)

• інформаційна теорія вартості (В.С.Луценко)

Відносна форма вартості:

• Якісна однорідність (товари обмінюються тому, що вони є продуктами праці);

• Кількісна визначеність (товари обмінюються не тільки тому що вони є продуктами праці, але й тому, що вони є продуктами визначеної кількості праці);

Еквівалентна форма вартості:

• Споживча вартість є формою виявлення своєї протилежності - вартості;

• Конкретна праця - форма виявлення абстрактної праці;

• Приватна праця - форма виявлення суспільної праці.

Форми вартості поділяютья також на:

1. Проста, або випадкова форма вартості - це форма, за якої одному товару, що знаходиться у відносній формі вартості, відповідає інший один товар, що перебуває в еквівалентній формі вартості.

Та ⁼ Т₁

2. Повна, або розгорнута форма вартості - це форма, за якої одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що знаходяться в еквівалентній формі вартості.

Т₁

Та Т₂

Т₃

3. Загальна форма вартості – це форма, за якої безліч товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідають одному товару, що знаходиться в еквівалентній формі вартості.

Та

Тб Т₁

Тв

4. Грошова форма вартості – це форма, за якої роль загального еквіваленту виконують гроші.

Та

Тб Г

Тв

Величина вартості товару визначається наступними факторами:

1. Рівень продуктивності праці

Продуктивність праці – це кількість продукції, що виробляється за одиницю часу.

Суспільна вартість змінюється тільки у тому випадку, якщо більш висока продуктивність праці охопить більшість підприємств, що виготовляють даний товар. Якщо продуктивність праці підвищиться тільки на деяких підприємствах, то зменшаться тільки індивідуальні витрати. Ринковий обмін в цьому випадку буде регулюватися більш високою суспільною вартістю.

2. Рівень інтенсивності праці

Інтенсивність праці – це напруженість витрати праці в одиницю часу.