- •Український державний університет фінансів і міжнародної торгівлі
- •1.2. Основні етапи становлення і розвитку економічної теорії
- •6.Сучасні напрями економічної теорії
- •Зростання товарного
- •1.4.Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- •Тема 2.Економічні потреби та інтереси
- •2.1.Економічні потреби суспільства, їх сутність і структура
- •1.Потреби самовираження
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структура економічної системи суспільства
- •3.2.Класифікація суспільного розвитку економічних систем
- •3.Командно-адміністративна економіка
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.2. Власність як економічна категорія. Функції власності
- •4.2.Типи і форми власності
- •Тема 5. Форми організації суспільного господарства. Товарна форма організації виробництва
- •5.2 Товар та його властивості. Споживча вартість і вартість
- •Єдність протилежностей споживної вартості і вартості
- •5.3 Розвиток форм вартості. Закон вартості та його функції
- •3. Рівень складності праці.
- •5.4 Суть і функції грошей. Ціна. Системи і закони грошового обігу
- •Тема 6. Сутність і рух капіталу. Заробітна плата і зайнятість
- •6.1 Сутність капіталу, його структура та види
- •6.2 Вартісна форма додаткового продукту
- •6.4 Заробітна плата, її сутність, форми, системи
- •6.5 Зайнятість. Причини та види безробіття
- •Тема 7. Функціональні форми капіталу і доходів
- •7.1 Торговий капітал і торговий прибуток. Витрати обігу
- •7.2 Позичковий капітал, позичковий відсоток і форми кредиту
- •7.3Акціонерний капітал і акціонерні підприємства
Тема 3. Економічна система суспільства
3.1. Сутність і структура економічної системи суспільства
3.2. Класифікація суспільного розвитку економічних систем
3.1. Сутність і структура економічної системи суспільства
Економіка – це сукупність галузей національного господарства,яка забезпечує суспільство необхідними товарами та послугами.
Економічна система – сукупність економічних форм і економічних відносин, пов’язаних причинно – наслідковими зв’язками.
Оскільки економіка кожної країни має унікальні риси, властивості, механізми розвитку, економічна система країни – це скупність всіх економічних процесів,що функціонують в суспільстві на основі притаманних йому організаційно-правових норм. Отже, економічна система являє собою сукупність конкретних форм господарювання, факторів виробництва, а також методів управління економічною діяльністю, яка склалась в країні історично та забезпечує її господарську самобутність.
Будь яка економічна система характеризується ієрархічністю, прагне до набуття цілісності та органічності.
Структура економічної системи:
виробнича сфера (всі галузі промисловості,рибальство, сільське господарство, лісне господарство,будівництво);
невиробнича сфера (установи державної безпеки,армія,судові
і юридичні органи, митниця, релігійні установи,міністерства,відомства);
інфраструктура- галузі,які обслуговують виробництва
і домогосподарства( зв’язок, транспорт, торгівля, медицина, освіта).
Економічна система складається з трьох основних ланок:
продуктивних сил;
економічних відносин;
механізму господарювання.
1.Продуктивні сили – це сукупність матеріально-уречевлених та особистісних факторів виробництва, які в процесі суспільного поділу праці створюють блага для задоволення потреб людини і суспільств в цілому.
Продуктивні сили суспільства утворюють сукупність засобів виробництва, працівників з їх фізичними, розумовими здібностями, науки, технологій інформації, методів організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних та духовних благ для задоволення потреб людини.
В процесі історичного розвитку продуктивні сили як в цілому, так і їх конкретні елементи постійно оновлюються, збагачуються.
Продуктивні сили становлять матеріально-речовий зміст економічних систем, є найважливішим показником і критерієм досягнутого ними рівня науково-технологічного процесу і продуктивності суспільної праці.
Основні елементи продуктивних сил виробництва:
праця як цілеспрямована усвідомлена діяльність людини;
засоби праці.
предмети праці;
Виробництво – це процес створення необхідних людині матеріальних благ (основа функціонування економічної системи).
Людина здійснює виробництво задля задоволення своїх потреб, а виробництво, створюючи нові товари і послуги, стимулює розвиток потреб.
Праця – це свідома, доцільна діяльність людини, спрямована на перетворення природних ресурсів на необхідний продукт для задоволення своїх потреб.
Предмет праці(ПП) – те,на що спрямована праця людини.
Засоби праці(ЗП) – те,чим людина впливає на засоби праці, створюючи готовий продукт:
-знаряддя праці (машини устаткування);
- споруди;
-земля;
-інформаційні системи, ЕОМ.
Робоча сила – сукупність фізичних,нервових, розумових сил, які дають людині можливість створювати необхідні блага.
Засоби виробництва (ЗВ)– це сукупність предметів праці і засобів праці які завжди взаємопов’язані і відповідають одне одному.
ЗВ=ПП+ЗП
Продуктивні сили (виробничі) = засоби виробництва + люди,які приводять в дію засоби виробництва
Суспільний спосіб виробництва = продуктивні сили +виробничі відносини
Суспільний спосіб виробництва – це економічній базис суспільно економічної формації.
Суспільно - економічна формація – це спосіб виробництва + надбудова
Надбудова – міжекономічні відносини, притаманні суспільству (сімейні,політичні, ідеологічні, релігійні інститути)
2.Економічні (виробничі відносини) – це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання умов і результатів праці.
Кожному ступеню розвитку продуктивних (виробничих) сил відповідають певні економічні (виробничі) відносини.
Якщо ступінь розвитку виробничих сил не відповідає виробничим відносинам, спостерігаються кризові явища в економіці, що є сигналом для необхідності корегування виробничих відносин.
Система економічних (виробничих) відносин включає:
техніко-економічні відносини відображають технологію, матеріально- речовий зміст суспільного виробництва;
організаційно-економічні відносини-це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління суспільним виробництвом;
соціально - економічні відносини відображають відносини власності і зумовлюють історичну специфіку економічної системи, її соціальну структуру, систему влади.
3.Господарський механізм є структурним елементом економічної системи, що складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів господарюючих суб’єктів на основі:
- економічних законів;
- економічних важелів;
- правових норм;
- інституційних утворень.
Найважливіша функція господарського механізму – забезпечення ефективного розвитку суспільного виробництва на основі динамічної рівноваги між виробництвом та споживанням, попитом і пропозицією.
Основні елементи господарського механізму:
- ринкове саморегулювання;
- державне регулювання;
- наднаціональне регулювання.