- •Український державний університет фінансів і міжнародної торгівлі
- •1.2. Основні етапи становлення і розвитку економічної теорії
- •6.Сучасні напрями економічної теорії
- •Зростання товарного
- •1.4.Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- •Тема 2.Економічні потреби та інтереси
- •2.1.Економічні потреби суспільства, їх сутність і структура
- •1.Потреби самовираження
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •3.1. Сутність і структура економічної системи суспільства
- •3.2.Класифікація суспільного розвитку економічних систем
- •3.Командно-адміністративна економіка
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.2. Власність як економічна категорія. Функції власності
- •4.2.Типи і форми власності
- •Тема 5. Форми організації суспільного господарства. Товарна форма організації виробництва
- •5.2 Товар та його властивості. Споживча вартість і вартість
- •Єдність протилежностей споживної вартості і вартості
- •5.3 Розвиток форм вартості. Закон вартості та його функції
- •3. Рівень складності праці.
- •5.4 Суть і функції грошей. Ціна. Системи і закони грошового обігу
- •Тема 6. Сутність і рух капіталу. Заробітна плата і зайнятість
- •6.1 Сутність капіталу, його структура та види
- •6.2 Вартісна форма додаткового продукту
- •6.4 Заробітна плата, її сутність, форми, системи
- •6.5 Зайнятість. Причини та види безробіття
- •Тема 7. Функціональні форми капіталу і доходів
- •7.1 Торговий капітал і торговий прибуток. Витрати обігу
- •7.2 Позичковий капітал, позичковий відсоток і форми кредиту
- •7.3Акціонерний капітал і акціонерні підприємства
6.2 Вартісна форма додаткового продукту
Яким чином у виробництві виникає ∆Г (прибуток)?
Товаром, який створює ∆Г у виробництві, є специфічний товар, який здатен створити більшу вартість ніж коштує сам. Цей товар є робоча сила .
Робоча сила - це сукупність фізичних і духовних властивостей, які вона використовує в процесі виробництва.
Праця - процес використання робочої сили.
Умови, при яких робоча сила стає товаром:
юридична свобода (особиста) - можливість вільно розпоряджатись своєю здатністю до праці;
економічна свобода (відсутність власних засобів виробництва).
Вартість товару «робоча сила» - витрати (вартість засобів необхідних для життя) і відтворення робочої сили.
Споживна вартість товару «робоча сила» - здатність створювати вартість більшу ніж власна (додаткову вартість - т)
Т - форма додаткового продукту, який привласнюється власником засобів виробництва.Виходячи з того, що
Капітал - це вартість, що приносить додаткову вартість (т),
К = С+V
Вартість Т=С +V+m,
де С -постійний капітал, V - змінний капітал.
m – додаткова вартість
С - витрати на засоби виробництва, які не змінюють своєї вартості в процесі виробництва нового Т.
V - в процесі виробництва відбувається відтворення вартості товару робоча сила і, крім цього, створення додаткової вартості.
Форми «m»:
абсолютна - створюється шляхом подовження робочого часу;.
надлишкова - індивідуальні витрати суспільних відносин – зростання продуктивності праці (скорочення необхідного часу).
Сучасні форми капіталу:
Інвестиційний капітал (фізичний реальний) – засоби виробництва, що використовуються для створення нового товару.
Людський капітал – знання, рівень освіти, здоров'я, енергія людей, здатність до підприємництва.
Грошовий капітал.
Акціонерний капітал.
Нагромадження капіталу – це процес перетворення прибутку в капітал, або капіталізація додаткової вартості.
Чинники:
- Пропорція розподілу m; - Збільшення продуктивності праці; - Абсолютна величина капіталу; - Різниця між капіталом, що використовується, і що вже втрачено.
6.3 Кругообіг капіталу. Стадії кругообігу. Основний і оборотний капітал. Обіг капіталу Процес виробництва ,його розвиток, це безперервний рух капіталу для створення вартості і прибутку.
Рух капіталу – його кругообіг і обіг. Кругообіг капіталу – рух капіталу в сфері виробництва і обігу, в процесі якого він послідовно набуває форму грошового, виробничого і товарного капіталу і повертається до початкової форми.
Будь-який капітал, вкладений в підприємство проходить в своєму русі3 стадії: 1) Стадія обігу – придбання факторів виробництва. Г – Т З.В. Р.С.
2) Стадія виробництва – робоча сила + засоби виробництва = Т…В - Т' , реальне поєднання засобів виробництва і Р.С. в результаті чого створюється готовий товар 3) Стадія обігу – реалізація готової продукції Т' – Г',на цій стадії створений продукт продається і підприємець відшкодовує вартість фактичного виробництва і отримує дохід (додатковий продукт) як різницю між грошима від продажу товарів (Г') і грошима, авансованими у виробництво (Г).
Таким чином, кругообіг капіталу виражається наступною формулою:
Г– Т З.В. …В… Т'… Г' Р.С.
В процесі кругообігу, продуктивний капітал одночасно знаходиться в трьох функціональних формах: грошовій, виробничій і товарній, мета яких – створення додаткової вартості.
Цим формам відповідає: Кругообіг грошового капіталу (формула співпадає з формулою кругообігу капіталу в цілому) Г – Т З.В. …В… Т'… Г' Р.С.
Авансований у грошовій формі капітал, пройшовши стадію купівлі факторів виробництва, стадії виробництва і реалізації готової продукції , повертається до підприємця в грошовій формі. Цим забезпечується безперервність процесу виробництва.
Кругообіг товарного капіталу відображає факт безперервності виробництва. Виробництво виступає як початковий і кінцевий пункт, а в процесі обернення – як ланка, яка з'єднує ці стадії руху капіталу.
… В… -Т'… -Г'...-Т``…В…-Т``` Створені товари надходять на склад, а потім у товарний обіг, у результаті чого авансований капітал повертається з прибутком і знову можна придбати фактори виробництва, створити новий товар та забезпечити безперервність виробництва.
Мета руху капіталу – отримання додаткового продукту (m). Їх розмежування є умовним. В реальній дійсності рух усіх трьох форм промислового капіталу – це єдиний процес, протягом якого капітал одночасно перебуває в трьох функціональних формах. Без цього процес виробництва неможливий.
Кругообіг різних функціональних форм капіталу відбувається послідовно один за одним, безперервно повторюючись і поповняючись.
Безперервно повторюваний кругообіг капіталу називається обігом капіталу.
Обіг капіталу не збігається з його кругообігом . Капітал, авансований в грошовій формі, не повертається до підприємця в повному обсязі за один кругообіг. Це пояснюється відмінностями різних елементів виробничого капіталу, до яких відносяться:
Термін і характер функціонування у виробничому процесі. Будівлі, споруди, машини і механізми функціонують тривалий час, зберігаючи свою первинну натуральну форму. Інші частини капіталу (сировина, матеріали, паливо) в процесі виробництва повністю змінюють свою натуральну форму, перетворюючись на новий продукт.
Характер перенесення вартості на готовий продукт. Засоби праці переносять свою вартість на готовий продукт частинами в результаті багатьох кругообігів. Предмети праці переносять свою вартість на готовий продукт за один кругообіг.
Виходячи з цих відмінностей, авансований (виробничий) капітал поділяється на:
основний;
оборотний.
Авансований капітал підприємства – це сукупність ресурсів, що забезпечують функціонування підприємства за усіма напрямами його діяльності.
Дослідження авансованого капіталу з точки зору його формування і раціонального використання дає можливість оцінювати:
фінансово-економічний стан підприємств;
платоспроможність;
рівень ефективності виробництва.
Також аналіз авансованого капіталу дозволяє виявити резерви збільшення прибутку на кожну одиницю вартості ресурсів, вкладених у виробництво.
Виробничий капітал (продуктивний) = основний капітал + оборотний капітал Основний капітал (Предмети праці) – функціонує протягом довгого часу, зберігає свою речову форму. Засоби праці по частинам переносять свою вартість на готовий продукт. Оборотний капітал (Предмети праці Р.С. + V) – частина продуктивного капіталу, яка повністю переносить свою вартість на готовий товар, під час одного кругообігу. Капітал обігу – частина капіталу, яка знаходиться в товарній (грошовій) формі, гроші на розрахунковому рахунку ,товари на складі. В грошовій формі оборотний капітал + капітал обігу = оборотні засоби.
В процесі виробництва основний капітал зношується. Розрізняють 2 форми зносу:
Фізичний знос – зниження споживчої вартості і вартості капіталу через фізичну зношеність.
Моральний знос – зниження вартості капіталу незалежно від ступеня втрати споживчої вартості. Форми морального зносу:
Моральний знос внаслідок появи більш дешевого обладнання.
Моральний знос внаслідок появи більш продуктивного обладнання під впливом НТП.
Для відшкодування фізичного і морально застарілого основного капіталу формують амортизаційний фонд, який складається з амортизаційних відраховувань.
Амортизація - перенесення частинами вартості основного капіталу(фондів) на готову продукцію, в залежності від строку служби. Для різних елементів основних фондів (основного капіталу) існують різні терміни й норми амортизації.
Існує 2 методи амортизації:
метод рівномірного перенесення вартості основного капіталу за весь строк функціонування;
метод прискореної амортизації – перенесення більшої частини вартості основного обсягу капіталу в перші роки.
Повний обіг капіталу здійснюється протягом певного часу. Час обігу капіталу – це період, за який весь авансовий капітал у повному обсязі повертається підприємству в грошовій формі.
Час обігу капіталу складається з двох частин: 1) Час виробництва – час, протягом якого капітал перебуває у сфері виробництва й має форму продуктивного капіталу.
2) Час обігу – час, витрачений на закупівлю засобів виробництва та реалізацію продукту зі складу, протягом цього часу, капітал знаходиться в товарній і грошовій формах.
Час обігу основного капіталу не збігається з часом одного кругообігу. Час обігу оборотного капіталу збігається з часом одного кругообігу. Час обігу основного капіталу = сума авансованого основного капіталу ÷ річна сума амортизації Час обігу авансованого капіталу = амортизація + обротний капітал ÷ Авансований капітал
Від тривалості часу обігу капіталу залежить ефективність функціонування капіталу. Способи скорочення часу обігу капіталу: - впровадження двох і трьох змінних режимів роботи;
- поліпшення форм і методів організації виробництва;
- використання прогресивних систем заробітної плати; - скорочення часу простоїв, ремонтів; - впровадження прогресивних технологій, нових предметів праці.