Тема 6. Сутність і рух капіталу. Заробітна плата і зайнятість

6.1 Сутність капіталу, його структура та види. 6.2 Вартісна форма додаткового продукту. 6.3 Кругообіг капіталу. Стадії кругообігу. Основний і оборотний капітал. Обіг капіталу. 6.4 Заробітна плата, її сутність, форми, системи. 6.5 Зайнятість. Причини та види безробіття.

6.1 Сутність капіталу, його структура та види

Капітал (lat. – головний) – одна з ключових багатоаспектних економічних категорій. Вперше термін «капітал» в науковий обіг увів у 1758р. Франсуа Кене. (основоположник школи фізіократів)Франсуа Кене зазначив таку сутність капіталу: Капітал – це засоби виробництва + запаси Адам Сміт і Давід Рікардо розширили речовинний склад елементів капіталу, включаючи до нього не лише засоби виробництва, а й гроші, товари на складі (які призначені для подальшого виробництва та приносять дохід). Адам Сміт вважав, що капітал – це вартість, що дає приріст завдяки експлуатації найманої праці. Капітал – це засоби виробництва + гроші + товари на складі.

Ці визначення сутності капіталу відображають його натурально-речовий склад.

К.Маркс характеризував капітал з позиції його соціально-економічної сутності. К.Маркс ототожнював капітал з виробничими відносинами капіталістичного засобу виробництва, коли капітал і праця розділені власністю на засоби виробництва, а капітал виступає згустком неоплаченої праці. Джерело збільшення капіталу – додаткова праця найманих робітників. Таким чином у марксистській літературі капітал розглядається як самозростаюча вартість, як процес безперервного руху і як система виробничих відносин, заснована на експлуатації вільнонайманих робітників. Капітал - економічна категорія, яка відображає відносини привласнення чужої неоплаченої праці. Капітал - це вартість, яка приносить додаткову вартість. Мета функціонування – отримання доходу (прибутку).

Загальна формула руху капіталу: Г - Т - Г'

де Г' = Г + ∆Г, де ∆Г – приріст грошей. Протиріччя формули капіталу – обмін Г на Г' зовнішнє суперечить закону вартості (закону еквівалентного обміну).

Складається враження, що ∆Г відбувається в торгівлі, однак оптимальний дохід продавця товару завтра буде витрачений ним, як покупцем. Тому приріст грошей відбувається у виробництві.∆Г не може виникнути в сфері обміну і не може виникати без неї. Без торгівлі, приріст грошей (∆Г) також неможливий, тобто в товарі закладено дохід, який можна отримати тільки при реалізації його, як вартості. (це і є протиріччя загальної формули капіталу)

Суперечність загальної формули капіталу може бути розв'язана позитивно лише за умови, що на ринку існує особливий товар, споживча вартість якого здатна створювати нову вартість, до того ж більшу, ніж та, яку він має. Таким унікальним товаром є робоча сила.-

К. Маркс розв'язав і основне протиріччя формули капіталу. Товари купуються за вартістю, продаються за вартістю (умови закону вартості дотримані) і в той же час особливий товар - робоча сила при її споживанні створює додаткову вартість. Аналізуючи товар - робоча сила і його властивості К. Маркс вперше відкрив і корінні відмінності між робочою силою і працею. Це дало можливість зрозуміти, де знаходиться основне джерело додаткової вартості. Він довів, що праця не є товаром. Робітник продає підприємцю не працю, а робочу силу, тобто здатність до праці. Праця - це функція робочої сили, процес її продуктивного споживання.

--

Рис.6.1. Види капіталу