Мікроорганізми, їх місце у системі живих істот
Мікроорганізми широко розповсюджені в природі. Академік В.Л.Омельянський писав про мікроби: „Поистине они вездесущи… Незримо они сопутствуют человеку на всем его жизненном пути, властно вторгаясь в его жизнь то в качестве врагов, то как друзья. В громадном количестве они встречаются в пище, которую мы принимаем, в воде, которую пьем и в воздухе, которым мы дышим.”
Мікроорганізми були першими мешканцями на нашій планеті. Біля 3 млрд. років тому вони сформували мікробіосферу – найдавнішню оболонку біосфери Землі. Біомаса таких істот перевищує сумарну біомасу рослин та тварин. Накопичена органічна сполука має великий енергетичний потенціал, оскільки з нього утворюються сховища нафти, газу, вугілля та інших корисних копалин. Енергетика і в наш час здебільш визначає прогрес науки, техніки, а також благополуччя мешкаючи на Землі. Мікроорганізми беруть активну участь у перетворенні речовин. Вони підвищують плодоносність ґрунту. Так, амоніфікатори розлагають білкові речовини. Продукти їх життєдіяльності (аміак) окислюються нитрифіцирующими бактеріями спочатку до азотистої, а потім до азотної кислоти. Солі азотної кислоти – нітрати – засвоюються вищими рослинами. Мікроорганізми фіксують азот з повітря, збагачують цим елементом грунт, що забезпечує підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
Мікроорганізми бувають корисними та шкідливими: деякі з них розлагають засмуки рослин і тварин, очищуючи нашу Землю, інші після проникнення до живого організму, викликають хвороби, що причиняють велику шкоду людині, тваринам і рослинам. Мікроби являються не тільки причиною інфекцій, а й засобом їх лікування. Всі вакцини – біологічні препарати, що використовуються для профілактики захворювань, які складаються з мікробів або продуктів їх життєдіяльності. Не випадково засновник мікробіології Луї Пастер писав: „Микробы – бесконечно малые существа, играющие в природе бесконечно большую роль”.
Класифікація мікроорганізмів
в основу мікробіології покладена класифікація. До недавнього часу всі живі істоти клітинного складу в залежності від взаємозв’язку ядра та органом з цитоплазмою, складу клітинної стінки та інших ознак розподіляють на дві групи: прокаріоти і евкаріоти. Необхідно, перш за все, усвідомити різницю між прокаріотами (доядерними організмами, роль ядерного апарату в яких виконує нуклеотид), еукаріотами (мікроорганізмами, в яких чітко виділене ядро з ядерцем).
Для означення мікроорганізмів прийнята бінарна номенклатура, яка включає в себе назву роду та виду.
Система класифікації мікроорганізмів:
В
ид
Род Сімейство
Порядок Клас
Відділ
Царство
Вид – це сукупність популяцій, які мають загальне походження та генотип, а також морфологічні, фізіологічні та інші ознаки, що здатні в окремих умовах викликати однакові процеси.
Культура – мікроорганізми, що одержані від (тваринного) людини, тварини, рослини або субстрата зовнішнього середовища і вирощені на поживному середовищі. Чисті культури складаються з особів одного виду, змішані уявляють собою накопичення клітин різних видів.
Штам – це культура одного й того ж виду, що виділена з різних середовищ і відрізняється незначними змінами властивостей (неоднакова біохімічна активність, чутливість до лікарських речовин і таке інше. Наприклад, кишкова паличка, що виділена від крупного рогатого скота і така ж паличка виділена від свиней, можуть бути різними штамами).
Клон – культура мікроорганізмів, що виділена з одної клітини.
Мікроорганізми розподіляють на декілька окремих класів:
бактерії:
мікроскопічні гриби;
дріжджі;
ультрамікроби.
Систематика бактерій – складна проблема. Нема єдиної класифікації, яка б відображала еволюційний розвиток окремих видів бактерій. Положення багатьох бактерій в системі організмів ще точно не встановлено.