3.3. Мікрофлора води

Вода – сприятливе поживне середовище для життєдіяльності мікробів. Вони дуже поширені в озерах, ріках, морях та океанах. Їх більше буває в прибережній зоні та на поверхні; менше – віддалі від берега та на глибині. За складом мікроорганізмів у воді її поділяють на три зони.

Полісапробна зона – характеризується мікробоценозів в сильно забрудненій воді з більшою кількістю легко розкладаючих та легкозасвоюючих речовин. Мікробіологічні протікають в анаеробних умовах, тому що в таких умовах інтенсивно поглинається кисень. В процесі розкладення з’являється неприємний запах в результаті утворення метану, меркаптану, сірководню. Кількість мікробів в 1мл води досягає декількох мільйонів.

Мезосапробна зона – мікробоценози розвиваються в середовищі з меншим вмістом органічних речовин. В ній інтенсивніше проходить мінералізація, а також процеси окислення і нітрифікації. Кількість кишкової палички зменшується, а загальне число мікробів не перевищує 100 тис. в 1мл води.

Олігосапробна зона – мікробоценози малочисленні: в 1мл води вміщуються десятки або сотні мікробних клітин; кишкова паличка відсутня. Мінералізація органічних речовин, самоочищення води закінчилось або знаходиться у стадії завершення.

До складу мікро біоценозів входять різні водорості; простійші, плісняві гриби, фаги та інші мікроорганізми. Між ними існують складні взаємовідносини. Живі водорості – антагоністи бактерій, а після їх загибелі являються споживними для цих же організмів. Хлорела( масовім розвитку) в процесі масового розвитку на світу викликає інтенсивне пригнічення кишкової палички. Єдина інфузорія здатна поглинати за годину 30 тисяч мікробних клітин. Патогенні мікроби бистріше зачинають в забрудненій воді та повільніше – в чистій. В забрудненій воді можуть бути мікроби – антагоністи, фаги та інші неблагопріятні фактори. Такі взаємовідношення сприяють підтримки рівноваги живих істот у гідросфері.

Визначити збудників інфекційних хвороб у воді не завжди легка справа. Тому на практиці використовують побічні методи визначення забруднення води: мікробне число, колі-титр, колі-індекс.

Мікробне число - кількість колоній, яка виросла в чашці Петрі на МПА із 1 мл водопровідної або артезіанської води при температурі 37^◦ C протягом 24 годин або з того ж самого об’єму води поверхневих водоємів як при температурі 37˚ С у той самій екенозиції, так і при 20˚С, але протягом 48 годин. Так визначають загальну бактеріальну забрудненість води. Стосовно ГОСТ 2874-82 мікробне число питної (водопровідної) води повинна бути не більше 100, шахтних колодязів – 300-400.

Колі-титр-найменший об’єм води в мл, в котрому можуть бути визначена кишкова паличка. Колі-титр питної водопровідної води повинен бути н/м 300, води шахтних колодязів – н/м 100.

Колі-індекс-кількість кишкових паличок в 1л води. В водопровідній воді він складає н/б 3, в шахтних колодязях – н/б 10.

Контрольні питання

1. Які фактори навколишнього середовища впливають на поширення мікроорганізмів у природі?

2. Наведіть приклади симбіотичних взаємовідносин.

3. Як впливає вологість на розвиток мікроорганізмів?

4. Яке практичне використання вологості для розвитку мікробів?

5. Вплив підвищення температур на розвиток мікроорганізмів.

6. Чим пояснюється масове поширення мікробів у природі?

7. Дати характеристику показникам санітарно-гігієнічної оцінки води.