- •Рецензенти:
- •1.1. Педагогіка як наука 11
- •2.1. Дидактичні основи процесу навчання...........71
- •5.2. Виховання в Давньому Римі 247
- •Загальні основи педагогіки
- •1.1. Педагогіка як наука
- •1.1.1. Предмет та завдання педагогіки
- •1.1.2. Основні категорії педагогіки
- •1.1.3. Педагогічні закони і закономірності
- •1.1.4. Виникнення та розвиток педагогіки
- •1.2. Методи педагогічного дослідження
- •1.3.1. Біологізаторські та соціологізаторські концепції розвитку людини. Педологія
- •1.3.2. Фактори розвитку людини
- •1.4. Вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини
- •1.4.1. Закономірності розвитку в різні
- •1.4.2. Особливості розвитку і виховання дітей різного віку
- •1.5. Особистість учителя сучасної школи
- •1.6. Педагогічна техніка вчителя
- •1.7. Педагогічний процес як система
- •1.7.1. Цілісний педагогічний процес
- •1.7.2. Діалектика педагогічного процесу
- •1.7.3. Загальні закономірності педагогічного процесу
- •1.7.4. Етапи педагогічного процесу
- •1.8. Педагогічна технологія як
- •1.9. Система освіти в Україні
- •1.9.1. Державна національна програма «Освіта» (Україна у XXI ст.)
- •1.9.2. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти (18.06.96 р.)
- •1.9.3. Закон України «Про освіту» (23.03.1996 р.)
- •1.9.4. Закон України «Про загальну середню освіту» (13.05.1999 р.)
- •1.9.5. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •2.1. Дидактичні основи процесу навчання
- •2.1.1. Історичний екскурс (різноманітні системи навчання)
- •2.1.2. Сутність навчання, його структура та функції
- •2.1.3. Зміст загальної середньої освіти. Функції навчальних дисциплін
- •2.1.4. Закономірності навчання
- •2.1.5. Принципи навчання
- •2.2.1 Активні методи навчання
- •2.3. Види навчання
- •2.3.1. Проблемне навчання
- •2.3.2. Програмоване навчання
- •2.3.3. Індивідуалізоване навчання
- •2.3.4. Модульне навчання
- •2.3.5. Комп'ютерне навчання
- •2.3.6. Дистанційне навчання
- •2.4. Стилі навчання
- •2.5. Технології навчання
- •2.6. Форми організації процесу навчання
- •2.6.1. Загальна характеристика організаційних форм навчання
- •2.6.2. Урок — основна форма організації навчання
- •2.6.3. Інші форми організації навчання
- •2.7. Перевірка й оцінка результатів навчання
- •3.1. Сутність процесу виховання. Принципи виховання
- •3.2. Методи виховання
- •3.3. Виховання особистості в колективі
- •3.4. Моральне виховання
- •3.5. Моральне самовиховання учнів
- •3.6. Естетичне виховання
- •3.7. Розумове виховання
- •3.8. Патріотичне виховання учнів. Формування культури міжнаціональних відносин
- •3.9. Трудове виховання і профорієнтація
- •3.10. Робота з важковиховуваними дітьми
- •3.12. Класне керівництво й учнівський колектив
- •3.14. Сутність гуманістичних відносин у педагогічній діяльності
- •Основні ознаки співробітництва
- •Управління освітніми системами
- •4.1. Теоретичні засадиуправління загальною середньою освітою в україні
- •4.1.1. Рівні загальної середньої освіти
- •4.1.2. Стратегічні завдання та пріоритетні напрями розвитку загальної середньої освіти
- •4.1.3. Система державного управління загальною середньою освітою
- •4.1.4. Заклади системи загальної освіти
- •4.1.5. Шляхи та засоби оновлення функцій управління сучасними закладами загальної середньої освіти
- •4.2. Педагогічний менеджмент як сучасна концепція внутрішкільного управління
- •4.2.1. Основні поняття традиційної теорії внутрішкільного керівництва
- •4.2.2. Основні підходи до визначення сутності поняття «педагогічний менеджмент»
- •4.2.3. Що таке педагогічний менеджмент?
- •4.2.4. Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту
- •4.2.5. Сутність професійної діяльності керівника сучасного навчально-виховного закладу як менеджера освіти
- •4.2.6. Сутність самоменеджменту в професійній діяльності керівника сучасного закладу
- •Нариси з історії педагогіки
- •5.1. Виховання у Давній Греції
- •5.2. Виховання в Давньому Римі
- •5.3. Значення християнства для виховання
- •5.4. Освіта, школи, університет в середні віки
- •5.5. Педагогічна культура епохи Відродження
- •5.6. Педагогічні погляди я.А. Коменського
- •5.7. Педагогічні погляди:
- •Д. Локка, ж-ж. Руссо,
- •Й.Г. Песталоцці, а. Дістервега,
- •Й.Ф.Гербарта
- •5.8. Основні віхи розвитку освіти і педагогічної думки в Україні (х-хіх століття)
- •5.8.1. Освіта і педагогічна думка в Київській Русі до середини XIII століття
- •5.8.2. Становлення педагогічної теорії і практики в Україні в другій половині хіп-хуш століття
- •5.8.3. Вплив соціально-політичних та економічних зрушень на освіту і педагогічну думку України в XIX столітті
- •5.9. Педагогічна система к.Д. Ушинського
- •5.10. Софія Русова
- •5.11. Освіта в Україні у XX сторіччі (1900-1933 рр.)
- •5.12. Педагогічні погляди а.С. Макаренка
- •5.13. Педагогічна творчість в.О. Сухомлинського
- •5.14. Педагоги-новатори сьогодення
- •Педагогіка
- •61022, Харків-22, пр. Правди, 7, кв. 31.
2.3.5. Комп'ютерне навчання
Комп'ютерне навчання — така система навчання, в якій одним з технічних засобів виступає комп'ютер. Основні напрями змін у змісті навчання, що пов'язані з комп'ютером, такі: розширення й поглиблення теоретичних основ навчальних курсів унаслідок збільшення їх доступності для учня завдяки можливостям комп'ютерних засобів, унаочнення змісту навчання, доступ до будь-якої інформації тощо.
Використання комп'ютерних засобів сприяє посиленню ефективності навчання завдяки: широким зображувальним можливостям; значному розширенню кола розв'язуваних завдань; збагачення предметного змісту завдань шляхом вивчення реальних виробничих і соціальних ситуацій; підвищення рівня проблемності завдань; оновлення змісту завдань завдяки ігровим компонентам, особливих правил оперування штучними об'єктами; появи принципово нових завдань, зокрема на побудову експертних систем навчального призначення тощо.
Комп'ютеризація освіти спричиняє зміни у співвідношенні різних організаційних форм навчальної діяльності, зокрема, збільшується частка самостійної, індивідуальної та групової роботи; розширюється обсяг практичних і лабораторних робіт, насамперед, пошукового та дослідницького характеру, підвищується роль і значення поза-аудиторних занять.
2.3.6. Дистанційне навчання
У зв’язку з бурхливим розвитком інформаційно-комунікаційних технологій з’являються нові можливості в освіті. Великий потенціал набуває можливість дистанційного навчання.
Аналіз відомих форм одержання освіти свідчить, що дистанційне навчання (ДН) також є формою здобуття освіти, поряд з очною, вечірньою, заочною та екстернатом. У дистанційному навчанні використовуються традиційні й інноваційні методи, засоби і форми навчання, засновані на інформаційно-телекомунікаційних технологіях. Основу освітнього процесу при ДН складає цілеспрямована і контрольована інтенсивна самостійна робота того, хто навчається.
Дистанційне навчання визначається як цілеспрямований організаційний процес інтерактивної взаємодії викладача і тих, хто навчається, між собою та з засобами навчання, інваріантний до їх місця положення у просторі і часі, котрий реалізується у специфічній дидактичній системі [10; с.33].
Отже ДН є специфічною формою здобуття освіти, яка може, поряд з іншими формами навчання ефективно використовуватись у системі безперервної освіти.
Головними перевагами такої освіти є доступність та легкість використання, тому її основними потенційними учасниками можуть бути: особи, які мешкають у малонаселених районах, що знаходяться на відстані від ВНЗ; спеціалісти, що мають освіту і хочуть підвищити кваліфікацію або здобути другу освіту; люди з особливими потребами, які мають медичні обмеження для здобуття освіти у стаціонарних умовах; талановиті особистості, які прагнуть здобути додаткові знання та інщі зацікавлені особи.
Характерними особливостями дистанційного навчання є:
Гнучкість. Студенти не відвідують, зазвичай, занять у вигляді лекцій, семінарів, а займаються в зручний для себе час, в зручному місці і в зручному темпі. Кожен може вчитися стільки, скільки йому особисто (індивідуально) необхідно для засвоєння навчального курсу тієї або іншої дисципліни, здобуття необхідних знань з обраної спеціальності.
Модульність. В основу програм ДН закладається виключно модульний принцип. Кожна окрема дисципліна (навчальний курс), яка засвоюється тим, хто навчається, адекватна за змістом певній предметній галузі. Це дозволяє з набору незалежних (але, звичайно, логічно взаємопов'язаних) навчальних курсів формувати навчальний план, що відповідає індивідуальним або груповим потребам. З'являється та унікальна можливість, не властива доки традиційним формам здобуття освіти, коли студент формує для себе практично персоніфікований навчальний план, що відображає його індивідуальні нахили та інтереси.
Паралельність. Учіння може проводитися при поєднанні з основною професійною діяльністю, навіть з навчанням, тобто "без відриву від виробництва" [10; с. 22].
Для впровадження дистанційного навчання необхідні засоби інформаційно-комунікаційних технологій, за допомогою яких буде підтримуватися зв’язок між викладачем та тим, хто навчається. Такими засобами в навчальному процесі ДН є: комп’ютерні навчальні програми; аудіо-, відео- навчально-інформаційні матеріали; лабораторні дистанційні практикуми; інформаційно-довідкові бази даних навчального призначення з віддаленим доступом; електронні бібліотеки з віддаленим доступом у мережі ІНТЕРНЕТ; дидактичні матеріали на основі експертних навчальних систем; дидактичні матеріали на основі геоінформаційних систем та ін.
Значна кількість засобів навчання, індивідуальний підхід до тих, хто навчається, роблять ДН привабливою формою навчання, і з розвитком інформаційно-комунікаційних технології все більше уваги буде приділятися розвитку саме цієї форми навчання. Вона вбирає все найкраще з інших форм і в майбутньому може зайняти провідне місце в освіті.