- •Рецензенти:
- •1.1. Педагогіка як наука 11
- •2.1. Дидактичні основи процесу навчання...........71
- •5.2. Виховання в Давньому Римі 247
- •Загальні основи педагогіки
- •1.1. Педагогіка як наука
- •1.1.1. Предмет та завдання педагогіки
- •1.1.2. Основні категорії педагогіки
- •1.1.3. Педагогічні закони і закономірності
- •1.1.4. Виникнення та розвиток педагогіки
- •1.2. Методи педагогічного дослідження
- •1.3.1. Біологізаторські та соціологізаторські концепції розвитку людини. Педологія
- •1.3.2. Фактори розвитку людини
- •1.4. Вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини
- •1.4.1. Закономірності розвитку в різні
- •1.4.2. Особливості розвитку і виховання дітей різного віку
- •1.5. Особистість учителя сучасної школи
- •1.6. Педагогічна техніка вчителя
- •1.7. Педагогічний процес як система
- •1.7.1. Цілісний педагогічний процес
- •1.7.2. Діалектика педагогічного процесу
- •1.7.3. Загальні закономірності педагогічного процесу
- •1.7.4. Етапи педагогічного процесу
- •1.8. Педагогічна технологія як
- •1.9. Система освіти в Україні
- •1.9.1. Державна національна програма «Освіта» (Україна у XXI ст.)
- •1.9.2. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти (18.06.96 р.)
- •1.9.3. Закон України «Про освіту» (23.03.1996 р.)
- •1.9.4. Закон України «Про загальну середню освіту» (13.05.1999 р.)
- •1.9.5. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •2.1. Дидактичні основи процесу навчання
- •2.1.1. Історичний екскурс (різноманітні системи навчання)
- •2.1.2. Сутність навчання, його структура та функції
- •2.1.3. Зміст загальної середньої освіти. Функції навчальних дисциплін
- •2.1.4. Закономірності навчання
- •2.1.5. Принципи навчання
- •2.2.1 Активні методи навчання
- •2.3. Види навчання
- •2.3.1. Проблемне навчання
- •2.3.2. Програмоване навчання
- •2.3.3. Індивідуалізоване навчання
- •2.3.4. Модульне навчання
- •2.3.5. Комп'ютерне навчання
- •2.3.6. Дистанційне навчання
- •2.4. Стилі навчання
- •2.5. Технології навчання
- •2.6. Форми організації процесу навчання
- •2.6.1. Загальна характеристика організаційних форм навчання
- •2.6.2. Урок — основна форма організації навчання
- •2.6.3. Інші форми організації навчання
- •2.7. Перевірка й оцінка результатів навчання
- •3.1. Сутність процесу виховання. Принципи виховання
- •3.2. Методи виховання
- •3.3. Виховання особистості в колективі
- •3.4. Моральне виховання
- •3.5. Моральне самовиховання учнів
- •3.6. Естетичне виховання
- •3.7. Розумове виховання
- •3.8. Патріотичне виховання учнів. Формування культури міжнаціональних відносин
- •3.9. Трудове виховання і профорієнтація
- •3.10. Робота з важковиховуваними дітьми
- •3.12. Класне керівництво й учнівський колектив
- •3.14. Сутність гуманістичних відносин у педагогічній діяльності
- •Основні ознаки співробітництва
- •Управління освітніми системами
- •4.1. Теоретичні засадиуправління загальною середньою освітою в україні
- •4.1.1. Рівні загальної середньої освіти
- •4.1.2. Стратегічні завдання та пріоритетні напрями розвитку загальної середньої освіти
- •4.1.3. Система державного управління загальною середньою освітою
- •4.1.4. Заклади системи загальної освіти
- •4.1.5. Шляхи та засоби оновлення функцій управління сучасними закладами загальної середньої освіти
- •4.2. Педагогічний менеджмент як сучасна концепція внутрішкільного управління
- •4.2.1. Основні поняття традиційної теорії внутрішкільного керівництва
- •4.2.2. Основні підходи до визначення сутності поняття «педагогічний менеджмент»
- •4.2.3. Що таке педагогічний менеджмент?
- •4.2.4. Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту
- •4.2.5. Сутність професійної діяльності керівника сучасного навчально-виховного закладу як менеджера освіти
- •4.2.6. Сутність самоменеджменту в професійній діяльності керівника сучасного закладу
- •Нариси з історії педагогіки
- •5.1. Виховання у Давній Греції
- •5.2. Виховання в Давньому Римі
- •5.3. Значення християнства для виховання
- •5.4. Освіта, школи, університет в середні віки
- •5.5. Педагогічна культура епохи Відродження
- •5.6. Педагогічні погляди я.А. Коменського
- •5.7. Педагогічні погляди:
- •Д. Локка, ж-ж. Руссо,
- •Й.Г. Песталоцці, а. Дістервега,
- •Й.Ф.Гербарта
- •5.8. Основні віхи розвитку освіти і педагогічної думки в Україні (х-хіх століття)
- •5.8.1. Освіта і педагогічна думка в Київській Русі до середини XIII століття
- •5.8.2. Становлення педагогічної теорії і практики в Україні в другій половині хіп-хуш століття
- •5.8.3. Вплив соціально-політичних та економічних зрушень на освіту і педагогічну думку України в XIX столітті
- •5.9. Педагогічна система к.Д. Ушинського
- •5.10. Софія Русова
- •5.11. Освіта в Україні у XX сторіччі (1900-1933 рр.)
- •5.12. Педагогічні погляди а.С. Макаренка
- •5.13. Педагогічна творчість в.О. Сухомлинського
- •5.14. Педагоги-новатори сьогодення
- •Педагогіка
- •61022, Харків-22, пр. Правди, 7, кв. 31.
4.1.3. Система державного управління загальною середньою освітою
Держава визначає важливу роль загальної середньої освіти у становленні особистості та створює належні умови для її здобуття дітьми. Державна політика у галузі загальної середньої освіти визначається згідно з Конституцією України і проводиться центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на основі Конституції України, Закону України «Про освіту» інших законодавчих актів. Управління системою загальної середньої освіти здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки України, яким підпорядковані відповідні навчально-виховні заклади. До державних органів управління загальною середньою освітою належать:
Міністерство освіти і науки України;
відділ освіти облдержадміністрації;
рай (міськ.) відділ освіти.
Завданнями управління загальною середньою освітою є:
забезпечення реалізації державної політики в галузі загальної середньої освіти;
визначення перспектив і напрямів її перспективного розвитку;
розробка нормативно-правової бази щодо функціонування і розвитку загальної середньої освіти;
визначення державних стандартів загальної середньої освіти, програм навчання й виховання дітей молодшого, середнього й старшого шкільного віку;
здійснення державного інспектування середніх навчально-виховних закладів освіти незалежно від форм власності;
організація контролю за дотриманням вимог нормативних актів, організація і ведення обліку в галузі середньої освіти;
організація науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти, впровадження в практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду-новітніх педагогічних технологій;
визначення нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення середніх навчально-виховних закладів;
координація діяльності органів управління загальною середньою освітою.
Органами громадського самоврядування в управління загальною середньою освітою є:
Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;
обласна, міська, районна конференція педагогічних
працівників середніх навчально-виховних закладів;
загальні збори (конференція) колективу середнього навчально-виховного закладу (школи).
Управління загальною середньою освітою — це цілеспрямована діяльність людей, за допомогою якої забезпечуються оптимальні умови її функціонування, створюється системний механізм її регулювання на загальнодержавному і місцевому рівнях та у відповідних навчально-виховних закладах. Управління загальною середньою освітою має забезпечити:
додержання законодавства у галузі загальної середньої освіти;
створення рівних умов для громадян для здобуття загальної середньої освіти;
стимулювання творчого пошуку педагогів та науковців;
автономність у діяльності середніх навчально-виховних закладів та наукових установ;
можливість індивідуального загальнокультурного і професійного становлення суб'єктів навчання;
ефективну діяльність системи загальної середньої освіти в умовах державотворення, формування ринкових відносин, ринку інтелектуальних ресурсів і освітніх послуг.
Модель організаційної та соціально-психологічної структури управління національною загальною середньою освітою подано на схемі 1. Як засвідчує схема, над дитиною, що здобуває загальну середню освіту, міститься досить важка конструкція, що збудована заради неї — система загальної середньої освіти. Вона має ієрархічну будову, управління якою реально здійснюється шляхом забезпечення діалектичної єдності його структурно-організаційного й соціально-психологічного механізмів. З одного боку, управління системою загальної середньої освіти — це організована та планомірна діяльність відповідних органів (державних чи міських) та окремих осіб, що спрямована на упорядкування, удосконалення і розвиток загальноосвітніх навчально-виховних закладів. З іншого боку, управління системою загальної середньої освіти постає як соціально-психологічний простір з діловими та особистими стосунками, які регулюють діяльність людей, відповідною системою професійних і міжособистісних ролей, організаційним підпорядкуванням, цілей і завдань, функціональною специфікою та порівняною самостійністю підрозділів, комунікацією, координаційною цілісністю тощо.
Досягненню кінцевої мети управління повинна сприяти інтегрованість соціально-психологічного простору, тобто така характеристика, яка відображає міру співвідношення конструктивних і деструктивних тенденцій в організаційній взаємодії всіх установ освіти, оптимальне розв'язання суперечностей, комфортність всіх суб'єктів загалом. Основним вектором цієї інтеграції в системі освіти повинен бути адекватно зрозумілий всіма підструктурами кінцевий результат — інтелектуально розвинена особистість дитини з національно-культурними і загальнолюдськими ціннісними орієнтаціями. Обумовлено це тим, що кожному рівню організованого управління притаманне співвідношення суб'єктивних і об'єктивних диспозицій. Найсуттєвішою є та специфічна характеристика цільового об'єкта всієї системи — дитини, яка врешті-решт теж є суб'єктом, тобто свідомим діячем, носієм предметно-практичної діяльності, що забезпечує ефективність здобуття нею загальної середньої освіти.
Отже, специфічною психологічною особливістю сучасного стилю управління системою середньої загальної освіти є тісніший зв'язок і залежність його кінцевого результату, як особливого процесу від соціально-психологічних механізмів взаємодії всередині педагогічних колективів і між останніми в самій «піраміді» управління освітою. Через це значно зростає відповідність професійних якостей організаторів середньої освіти тому ідеалу, якого намагаються досягти педагогічні колективи певних навчально-виховних закладів згідно соціального замовлення нашого суспільства. Тому знаряддям професійної діяльності керівних кадрів національної системи освіти в сучасних умовах є не стільки адміністрування як процес правового впливу на основі влади, скільки лідерство як психологічний вплив керівника на підлеглих.
Модель організації та соціально-психологічної структури управління національною загальною середньоюосвітою.