Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Педагогіка.doc
Скачиваний:
745
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
2.83 Mб
Скачать

2.6. Форми організації процесу навчання

2.6.1. Загальна характеристика організаційних форм навчання

Форми організації навчання належать до складу опера­ційно-діяльнісного компоненту процесу навчання і являють собою зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у сталому порядку і режимі.

Методи і форми навчання тісно пов'язані: методи реа­лізуються у формах, форми забезпечують організацію та існування методів. Історично найдавнішими і найпо­ширенішими формами були індивідуальні, індивідуально-групові та масові.

Історія розвитку школи знає різні системи навчання, в яких перевага надавалась тим чи іншим формам на­вчання: індивідуально-групова (школа середньовіччя), взаємного навчання (бел-ланкастерська в Англії), дифе­ренційованого навчання за здібностями (мангеймська), ор­ганізаційне вирішення творчих завдань (експериментальна школа Дьюї), метод проектів, розроблений американським педагогом Кілпатріком, система майстерень, відома як даль­тон-план від назви американського міста Дальтон, метод центрів за інтересами в Бельгії, бригадно-лабораторна система в 20-ті роки в СРСР і класно-урочна система, яка стала пануючою на території колишнього СРСР з 1932 Року.

Індивідуальна форма навчання характеризується висо­ким рівнем самостійності та можливостями регулюван­ня темпом діяльності учнів. Успіх і ефективність цієї форми визначається добором диференційованих завдань, систематичним контролем і наданням своєчасної допо­моги. Недоліком є те, що діти не спілкуються між собою і їх досвід не стає колективним надбанням.

Фронтальна форма навчання передбачає одночасну ро­боту з усім класом. Вона сприяє швидкому встановленню Рівня підготовки учнів, їх обізнаності з певних проблем, сприяє розвитку й формуванню колективу, доброзичливих стосунків, розв'язуванню виховних завдань. Недоліком цієї форми є неможливість урахування індивідуальних особливостей учнів, їх пізнавальних інтересів та рівня розвитку.

Групова форма передбачає поділ класу на групи по 5-7 учнів у кожній. Групові форми навчання розділяють (І.М. Чередов) на ланкові, бригадні, кооперовано-групові, диференційовано-групові. За групової форми навчання вчи­тель керує діяльністю учнів у групах за допомогою лідерів (ланкових, бригадирів, організаторів). Кожна група виби­рає свій темп навчання.

Класно-урочна система навчання вбирає в себе всі перераховані загальні форми навчання і конкретизуєть­ся в своїх формах. До форм класно-урочної системи нав­чання належать: 1) урок; 2) семінарські заняття; 3) лек­ція; 4) екскурсія; 5) практичні заняття; 6) консультації; 7) факультативні заняття; 8) домашні завдання; 9) додат­кові заняття; 10) заліки; 11) іспити; 12) співбесіди. До структури кожної конкретної форми навчання вхо­дить:

  • управління педагогом навчальною діяльністю учнів, у ході якої він визначає мету та завдання, планує та організує навчальну роботу, здійснює контроль за виконанням завдань, засвоєнням знань тощо; регулює міжособистісні стосунки, створює доброзичливу атмосферу; стимулює продуктивну діяльність учнів;

  • пізнавальна діяльність учнів, в ході якої вони за­своюють певні знання, способи діяльності, способи мислення, оволодівають навичками та вміннями;

  • взаємодія вчителя і учнів.