- •Лекція 4, 5. Форми організації учбового процесу у вищій школі
- •1. Лекція
- •1.1. Роль і місце лекції у вузі
- •Яким же вимогам повинна задовольняти лекція?
- •1.2. Структура лекції
- •1.3. Оцінка якості лекції
- •1.4. Розвиток лекційної форми в системі вузівського навчання.
- •Проблемна лекція.
- •2. Семінарські і практичні заняття у внз.
- •2.1. Семінарські заняття
- •2.2. Семінар як взаємодія і спілкування учасників
- •Розглянемо організацію семінарського заняття, що традиційно склалася (групову форму).
- •Викладач повинен:
- •Критерії оцінки семінарського заняття.
- •2.3. Лабораторні роботи
- •3. Самостійна робота студентів як розвиток і самоорганізація особистості, яка навчається.
- •3.2. Індивідуалізація срс.
- •3.3. Активізація срс
- •3.5. Організаційні форми срс
- •3.6. Колоквіум
- •4. Основи педагогічного контролю у вищій школі
- •4.1. Функції педагогічного контролю
- •4.2. Форми педагогічного контролю
- •4.3. Оцінка і відмітка
- •4.4. Педагогічне вимірювання
- •4.5. Шляху підвищення об'єктивності контролю
- •4.6. Організаційні принципи педагогічного контролю
- •4.7. Знання і здібності студентів і педагогічний контроль
- •4.8. Чинник часу
- •4.9. Якісна і кількісна характеристики здібностей
- •4.10. Тестування
- •4.11. Форми тестових завдань I. Закрита форма.
- •4.12. Перелік характеристик тестових завдань
- •7. Корреліруємость завдання з критерієм.
- •4.13. Етапи розробки тестових завдань
- •4.14. Методи оцінки критеріїв якості тестів
7. Корреліруємость завдання з критерієм.
4.13. Етапи розробки тестових завдань
1. Вибір змісту завдань.
2. Вибір форми завдань.
3. Створення інструкції і опису тесту.
4. Апробація тесту (збір емпіричних даних).
5. Обробка емпіричних даних.
6. Інтерпретація результатів обробки.
7. Експертиза якості тесту.
4.14. Методи оцінки критеріїв якості тестів
Класична теорія тестів спирається на теорію кореляції, головними параметрами якої є надійність і валідність. Основи класичних тестів складає ідея їх паралельності. Паралельними називаються тести, в яких дійсні і помилкові компоненти рівні на одній і тій же вибірці випробовуваних. Вони мають одні і ті ж елементи змісту, одну і ту ж трудність завдань.
Надійність - стійкість результатів тесту, що отримуються при його застосуванні.
Існують наступні методи оцінювання надійності:
1. Паралельне тестування в двох групах.
2. Ретестовая надійність (повторне тестування).
3. Розщеплювання тесту (тест розщеплюють на дві части по парних і непарних номерах завдань). Чим вище кореляція між двома частинами, тим вище надійність.
Існують тести на виявлення знань (домінітест) і на виявлення навиків (майстер тест).
Валідность - придатність тесту, тобто здатність якісно вимірювати те, для чого він створений за задумом авторів. Оцінка валідності проводиться за наслідками тестування і результатам іспиту і професійної діяльності, які повинні мати високий рівень кореляції.
Раніше дані тестування піддавалися статистичній обробці, а сьогодні кінцевий результат досягається за допомогою математичного структурного аналізу.
Теорія математичного структурного аналізу ґрунтується на тому, що людські знання мають деяку латентну змінну. Ідея цієї змінної (параметра) і лягла в основу тестування. Основне припущення матструктурного аналізу полягає в тому, що між результатами тесту і вимірюваними параметрами є функціональна залежність, що дозволяє за допомогою аналізу і оцінки цих параметрів створювати уявлення про знання людини.
Недоліки традиційного тестування:
• залежність оцінки знань від рівня трудності завдань;
• залежність оцінки трудності завдання від рівня підготовленості студентів;
• один інструмент оцінки не може оцінювати різне знання студентів.