2.2. Семінар як взаємодія і спілкування учасників

Який тип організації діяльності студентів на семінарському занятті відповідає такому визначенню, задає спосіб спілкування як взаємодії?

Розглянемо організацію семінарського заняття, що традиційно склалася (групову форму).

Викладач взаємодіє з групою як з цілим, виконує повчальну функцію по відношенню до всіх. При виступі студента зберігається груповий спосіб спілкування. Недоліки такої організації полягають в наступному :

1. Виступаючі студенти демонструють індивідуальні знання, тому спілкування практично відсутній.

2. Немає співпраці і взаємодопомоги. Спроба допомогти виступаючому розцінюється як підказка, заборонений прийом, порушення дисципліни.

3. Немає особового включення студентів в учбову діяльність.

4. Сковується інтелектуальна активність студентів.

5. Дистанція між викладачем і студентами ставить бар'єр спілкуванню, взаємодії.

6. Студенти мають можливість не висловлюватися, займатися під час семінару іншою роботою.

Сама форма організації семінару ставить студентів в пасивну позицію, їх мовна активність зводиться до мінімуму. Відсутній можливість формувати навики професійного спілкування і взаємодії, які потрібні професійним співтовариством. Таким чином, групова форма спілкування на занятті не є адекватною моделлю відносин людей в колективі, на виробництві і сьогодні не задовольняє вимогам підготовки фахівців.

Пошуки адекватних форм привели до колективної форми організації семінарського заняття за принципом "круглого столу" Ця форма відображає особливості сучасного професійного спілкування на виробництві.

На такому семінарі здійснюються співпраця і взаємодопомога, кожен студент має право на інтелектуальну активність, зацікавлений в досягненні загальної мети семінарів, бере участь в колективному виробленні висновків і рішень. В умовах спільної роботи студент займає активну позицію.

Найадекватніше принцип "круглого столу" реалізується на семінарі-дискусії.

Семінар-дискусія - діалогічне спілкування учасників, в процесі якого через сумісну участь обговорюються і вирішуються теоретичні і практичні проблеми курсу. На обговорення виносяться найбільш актуальні проблемні питання дисципліни, що вивчається. Кожний з учасників дискусії повинен навчитися точно виражати свої думки в доповіді або виступі з питання, активно відстоювати свою точку зору, аргументовано заперечувати, спростовувати помилкову позицію.

Необхідною умовою розгортання продуктивної дискусії є особисті знання, які отримуються студентами на лекціях і в самостійній роботі.

Важливо навчити студентів культурі спілкування і взаємодії. Потрібно розрізняти "діалогоподібне" спілкування, коли кожен веде свою "партію", і власне діалог, коли йде сумісний розвиток теми дискусії.

Частиною семінару-дискусії можуть бути елементи "мозкового штурму", "ділової гри". У першому випадку учасники семінару прагнуть висунути якомога більше ідеї, не піддаючи їх критиці, а потім з них виділяються головні, найбільш заслуговуючи уваги, які обговорюються і розвиваються.

У другому випадку семінар одержує ролеве "інструментування". Можна ввести ролі ведучого, опонента, рецензента, логіка, психолога, експерта і т.д. залежно від того, який матеріал обговорюється.

Той веде семінар-дискусію одержує повноваження викладача по керівництву дискусією, стежить за аргументованістю і коректністю висловів, регламентом і т.д.

Опонент або рецензент відтворює процедуру оппонування, тобто переказує позицію доповідача, знаходить її вразливе, спірні місця або помилки, пропонує відповідний варіант рішення.

Логік виявляє суперечності і логічні помилки в міркуванні доповідача і опонентів, уточнює поняття, аналізує хід доказів, правомірність висунення гіпотези і т.д.

Психолог обговорює продуктивність взаємодії, коректність обговорення, не допускає неделікатної поведінки і стежить за правилами діалогу.

Експерт оцінює продуктивність дискусії, дає характеристику спілкування її учасників, висловлює думку про особистий внесок того або іншого учасника в дискусію і т.д.

Функції психолога і експерта перетинаються. Особлива роль в такому семінарі належить викладачу.