- •46. Правовий режим земель пзф.
- •47. Землі рекреаційного призначення: їх правовий режим, порядок використання.
- •48. Використання земель історико-культурного призначення.
- •49. Правовий режим земель лісового фонду.
- •50. Особливості правового режиму земель водного фонду.
- •51. Правовий режим земель промисловості.
- •52. Правовий режим земель зв’язку.
- •53. Правовий режим земель енергетики.
- •54. Правовий режим земель оборони.
- •55. Правовий режим земель авіаційного транспорту.
- •56. Правовий режим земель автомобільного транспорту.
- •57. Поняття та види земель транспорту.
- •58. Встановлення та зміна цільового призначення земель.
- •59. Право власності на землю терит. Громад.
- •60. Право власності на землю держави.
- •61. Обмеження прав на земельну ділянку.
- •62. Зони санітарної охорони.
- •63. Зони особливого режиму використання земель.
- •64. Порядок безоплатної приватизації з/д.
- •65. Порядок надання земельної ділянки у постійне користування юрид. Ос. (зараз інакша назва ст.)???
- •66. Безоплатна передача з/д.
- •67. Порядок продажу земельної ділянки держ. І комун. Вл-сті.
- •68. Угода про перехід права вл-сті на з.Д.
- •69. Підстави примусового припинення права вл-сті на землю.
- •70. Викуп земельної ділянки для сусп. Потреб.
- •71. Порядок вилучення з.Д.
- •72. Порядок використання особливо цін. Земель
- •73. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів сусп. Необхідності.
- •74. Способи захисту прав на з.Д.
- •75. Підстави відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам.
- •76. Консервація земель.
- •77. Використання техногенно-забруднених земель.
- •78. Контроль за використанням і охоронною земель.
- •79. Державна реєстрація з.Д.
- •80. Плата за землю.
- •81. Відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.
- •82. Склад і межі насел. Пунктів.
- •83. Право власності на землю громадян
- •85. Порядок передачі земельної ділянки в оренду
- •86. Порядок продажу земельної ділянки
- •87. Обмеження прав на земельну ділянку
- •88. Виділення в натурі земельної частки (паю)
53. Правовий режим земель енергетики.
Землі енергетичної системи — новий різновид земель спеціального призначення. Самостійна правова регламентація використання та охорони цих земель пов'язана з формуванням нової галузі економіки України — електроенергетики. Ця галузь забезпечує споживачів електричною чи тепловою енергією, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Суспільні відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, регулюються ЗУ Про електроенергетику.
Землями енергетичної системи визначаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності,деякі об. не можуть бути приватиз., їх перелік затвердж. КМУ.
Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони. В цих зонах діють обмеження, передбачені ЗК щодо використання земель. У межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими Правилами охорони електричних мереж. Правилами встановлено, що для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки крім встановлення охоронних зон здійснюються заходи, пов'язані з відведенням земельних ділянок, визначенням мінімально допустимих відстаней, а також прокладкою просік у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях. В охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: будувати житлові, громадські та дачні будинки, влаштовувати будь-які звалища, розпалювати вогнища, розташовувати автозаправні станції або інші сховища пально-мастильних матеріалів тощо.
54. Правовий режим земель оборони.
Оборона є однією з найважливіших функцій держави і необхідним елементом її безпеки. Згідно чинному законодавству оборона України — це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій ЗСУ, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Цільове призначення земель оборони та виконання ними специфічних соціально-економічних функцій обумовлює знаходження їх тільки в державній та комунальній власності. При цьому у переважній більшості випадків землі для потреб оборони є об'єктом права саме державної власності. Лише в окремих випадках певні земельні ділянки із земель оборони можуть передаватись в комунальну власність. Земельні ділянки для вказаних цілей надаються головним чином у постійне користування. При необхідності тимчасового зайняття певної з/д, наприклад, для проведення заходів, пов'язаних з потребами оборони, відповідна з/д, у землекористувача чи власника землі не вилучається.
Згідно ЗУ Про оборону України КМУ встановлює порядок надання ЗСУ, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок. Суб'єктами права користування землями, наданими для потреб оборони, виступають військові частини, установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації ЗСУ, інші військові формування, які функціонують як самостійні юридичні особи.
Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Створення таких зон тягне за собою для власників земельних ділянок і землекористувачів, земельні ділянки яких межують із землями оборони, певні правові наслідки. Зокрема, для цих суб'єктів встановлюється особливий режим землекористування. Названі власники земельних ділянок і землекористувачі можуть бути обмежені в своїх земельних правах для забезпечення інтересів оборони країни, безпеки населення.