61. Обмеження прав на земельну ділянку.

На використання власником земельної ділянки або їх частини може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмежен. бувають: загал.(стос. усіх земель); особл. ( стос. групи земель); спец.( стос. конкрет. з/д). Також обмежен. поділ. на:особисті(сос. конкрет. ос і припин. із її смертю) і неособисті( повяз. із законод. приписами, певними подіями). Дані обмежен. вплив. на х-р правосуб. Обмежен. слід відріз. від обтяжен.(воно впливає на х-р прав. режиму відповід. з/д, обсягу п-в щодо їх цільового використ.)

Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановленого обмеження (обтяження). Право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором шляхом встановлення:а)заборони на продаж або інше відчуження певним особам протягом установленого строку;б)заборони на передачу в оренду (суборенду);в)права на переважну купівлю у разі її продажу;г)умови прийняття спадщини тільки визначеним спадкоємцем;ґ) умови розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;д)заборони на провадження окремих видів діяльності;е) заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту та зовнішнього виду нерухомого майна;є) умови здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;ж)умови додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;з)умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;и)інших зобов'язань, обмежень або умов.

Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або договором.

62. Зони санітарної охорони.

Регул. ВКУ, ЗУ Про курорти. Згідно з ЗУ «Про питну воду та водопостачання» залежно від типу джерела питного водопостачання (поверхневе, підземне), ступеня його захищеності і ризику біологічного, хімічного та радіаційного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються зони санітарної охорони та окремі пояси особливого режиму цих зон. Встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проекту землеустрою. Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються омс за погодженням з місцевими овв з водного господарства та органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Понят. саніт.-охорн. зони визнач. стандартом ДСТУ- терит., навколо якої заборон. проживан. н-ня, веден. г/д, розмір якої встанов. проект. документ за узгоджен. з орг., які дають дозвіл на будів.

Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. Зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму: перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водовідвідного каналу; другий і третій пояси (обмеження і спостереження) включають територію, що відводиться для забезпечення охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання.

У межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується: забороняється розміщення, будівництво, введення в дію, експлуатація та реконструкція підприємств, споруд та інших об'єктів, в яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх вимог і виконання заходів, передбачених у проектах зон санітарної охорони, проектах на будівництво та реконструкцію, інших проектах.У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання.