- •1. Наслідки міграції капіталів для країн експортерів та країн імпортерів капіталу.
- •2. Сутність Євроринку. Євровалюта.
- •3. Єбрр. Єів.
- •4. Регіональні банки реконструкції та розвитку в Латинській Америці, Азії та Африці.
- •5. Міжнародний рух капіталу як форма мев.
- •6. Міжнародний кредит, його роль в світовій економіці.
- •7. Світовий ринок позичкових капіталів. Світовий грошовий ринок і ринок цінних паперів.
- •8. Проблеми зовнішньої заборгованості у мев.
- •9. Проблема заборгованості і значення іноземного кредиту для економічного розвитку України.
- •10.Мвф, як одна з головних фінансових організацій.
- •13. Група Світового Банку, функції і структура.
- •14. Платіжний баланс,його суть і структура.
- •16. Міжнародні валютні системи.
- •17. Сучасний валютний ринок.
- •18. Механізм валютного регулювання.
- •19. Міжнародні фінансові організації.
- •20. Валютні курси і фактори, що їх визначають. Прямі і непрямі методи регулювання валютних курсів.
- •21. Об’єктивні умови і суть міжнародної економічної інтеграції.
- •22. Етапи міжнародної економічної інтеграції.
- •23. Основні світові центри інтеграційних процесів.
- •24. Інтеграційні процеси між країнами, що розвиваються.
- •25. Економічні наслідки вступу країн в торгово-екон союзу.
- •26. Єс. Сутність та етапи розвитку.
- •27. Проблеми участі України в інтеграційних процесах.
- •28.Інтеграційні процеси в Північній і Південній Америці.
- •29 Інтеграція в Азіатсько – Тихоокеанському регіоні.
- •30. Відносини України з мео
- •31. Основні напрями,форми і суб’єкти зовнішньо –економічних відносин України.
- •32. Сутність і основні напрямки розвитку глобальних економічних процесів.
- •33. Взаємоповязаність та передумови вирішення глобальних проблем.
19. Міжнародні фінансові організації.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) — державна фінансово-кредитна установа Європейського Союзу для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі довготермінових кредитів. Штаб-квартира розташована в місті Люксембург. Створений у 1958 році з метою надання кредитів для спорудження та реконструкції об'єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав. Статутний капітал формується із внесків країн-учасниць і на кінець 2012 року був збільшений до 245 млрд. євро. Керівні органи Європейського інвестиційного банку — Рада керуючих, Директорат і Правління.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — спеціалізована установа ООН, міждержавний інвестиційний інститут, заснований одночасно із МВФ відповідно до рішень Міжнародної валютно-фінансової конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р. Угода про МБРР, що є одночасно і його уставом, офіційно набули чинності в 1945 р., але банк почав функціонувати з 1946 р. Місцезнаходження МБРР — Вашингтон. Основними цілями банку є:
- сприяння країнам-членам в розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів;
- заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участь в позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;
- стимулювання тривалого збалансованого зростання міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів країн-членів.
Джерелами формування ресурсів є уставний капітал, що складається підпискою країн-членів; позикові кошти; платежі в рахунок погашення боргу.
На початку свого створення Світовий банк складався з однієї установи - Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Потім він був доповнений філіями. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була створена в 1956 р. для сприяння зростанню приватного сектора в країнах, що розвиваються, шляхом надання консультацій і інвестицій без гарантії з боку держави. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) була створена в 1960 р. для забезпечення концесійної допомоги найбіднішим країнам світу.
МВФ був заснований на міжнародній валютно-фінансовій конференції ООН у Бреттон-Вудсі в 1944 році. Його Статут набув чинності в 1945 році, а практична діяльність розпочалася в 1947 р.
До головних цілей МВФ належать:
- сприяння міжнародному співробітництву у валютній сфері;
- сприяння розширенню міжнародної торгівлі, росту зайнятості та покращенню економічних умов країн-членів;
- забезпечення функціонування міжнародної валютної системи шляхом координації валютної політики; підтримки валютних курсів;
- визначення паритетів і курсів валют; запобігання конкурентному знеціненню валют;
- створення багатосторонньої системи платежів за поточними операціями між країнами-членами та усунення валютних обмежень;
- надання допомоги країнам-членам шляхом видачі позик і кредитів в іноземній валюті для врегулювання платіжних балансів; стабілізації валютних курсів;
- консультаційна допомога з фінансових і валютних питань країнам-членам;
- здійснення контролю за дотриманням країнами-членами кодексу поведінки в міжнародних валютних відносинах.
Основні напрями діяльності Міжнародного валютного фонду охоплюють:
- міжнародне співробітництво у валютній сфері, яке здійснюється шляхом підтримки загальної системи розрахунків та системи розрахунків за спеціальними правами запозичення;
- фінансову допомогу країнам-членам, яка здійснюється відповідно до розробленого механізму й фінансової політики;
- консультаційну й технічну допомогу з надання консультацій з питань валютних операцій, удосконалення фінансових систем країн-членів, координації технічної допомоги як у межах МВФ, так і в співробітництві з іншими міжнародними організаціями.
Європейський банк реконструкції і розвитку (далі - ЄБРР або Банк) був створений у 1991 році з метою сприяння країнам Центральної і Східної Європи та Співдружності Незалежних Держав (СНД) у становленні ринкової економіки після краху адміністративно-командної системи. Сприяючи процесу переходу до орієнтованої на ринок економіки, Банк надає пряме фінансування для діяльності приватного сектору, структурної перебудови і приватизації, а також фінансування інфраструктури, що підгримує таку діяльність. Його капіталовкладення допомагають також будівництву і зміцненню організаційних структур. Основними формами фінансування ЄБРР є кредити, вкладення в акціонерні капітали (акції) і гарантії.
ЄБРР надає підтримку країнам-членам у проведенні структурних і галузевих реформ, включаючи демонополізацію і приватизацію з метою повної інтеграції їх економік у світову економіку шляхом сприяння:
• організації, модернізації і розширенню виробничої, конкурентоспроможної й приватнопідприємницької діяльності, перш за все - малих та середніх підприємств;
• мобілізації національного й іноземного капіталу, а також ефективному управлінню ними;
• інвестиціям у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення її ефективності, якості життя та поліпшення продуктивності праці;
• наданню технічної допомоги в підготовці, фінансуванні та реалізації проектів;
• стимулюванню і заохоченню розвитку ринків капіталу;
• реалізації великих і економічно обґрунтованих проектів, таких, що включають більше ніж одну країну-реціпієнта;
• екологічно стійкому розвитку.