- •1. Наслідки міграції капіталів для країн експортерів та країн імпортерів капіталу.
- •2. Сутність Євроринку. Євровалюта.
- •3. Єбрр. Єів.
- •4. Регіональні банки реконструкції та розвитку в Латинській Америці, Азії та Африці.
- •5. Міжнародний рух капіталу як форма мев.
- •6. Міжнародний кредит, його роль в світовій економіці.
- •7. Світовий ринок позичкових капіталів. Світовий грошовий ринок і ринок цінних паперів.
- •8. Проблеми зовнішньої заборгованості у мев.
- •9. Проблема заборгованості і значення іноземного кредиту для економічного розвитку України.
- •10.Мвф, як одна з головних фінансових організацій.
- •13. Група Світового Банку, функції і структура.
- •14. Платіжний баланс,його суть і структура.
- •16. Міжнародні валютні системи.
- •17. Сучасний валютний ринок.
- •18. Механізм валютного регулювання.
- •19. Міжнародні фінансові організації.
- •20. Валютні курси і фактори, що їх визначають. Прямі і непрямі методи регулювання валютних курсів.
- •21. Об’єктивні умови і суть міжнародної економічної інтеграції.
- •22. Етапи міжнародної економічної інтеграції.
- •23. Основні світові центри інтеграційних процесів.
- •24. Інтеграційні процеси між країнами, що розвиваються.
- •25. Економічні наслідки вступу країн в торгово-екон союзу.
- •26. Єс. Сутність та етапи розвитку.
- •27. Проблеми участі України в інтеграційних процесах.
- •28.Інтеграційні процеси в Північній і Південній Америці.
- •29 Інтеграція в Азіатсько – Тихоокеанському регіоні.
- •30. Відносини України з мео
- •31. Основні напрями,форми і суб’єкти зовнішньо –економічних відносин України.
- •32. Сутність і основні напрямки розвитку глобальних економічних процесів.
- •33. Взаємоповязаність та передумови вирішення глобальних проблем.
28.Інтеграційні процеси в Північній і Південній Америці.
У Північній Америці склався найбільший та найбагатший ринок після об’єднання національних ринків Канади, США та Мексики у рамках Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). В 1988р. була підписана Угода про вільну торгівлю між Канадою і США, що вступила в силу у 1989р., в 1994р. до Угоди приєдналася і Мексика, утворився союз трьох держав Канада, Мексика і США.
Створення НАФТА мало на меті:
1) поступове скасування нетарифних бар’єрів у торгівлі товарами і послугами;
2) досягнення високого рівня інтеграції ринків товарів, капіталу, технологій, трудових ресурсів;
3) досягнення майже повної незалежності від зовнішнього постачання енергоресурсів;
4) посилення конкурентоспроможності північноамериканського центру порівняно із західноєвропейським та азіатсько-тихоокеанським центрами.
Можна зазначити специфічність цього вільного ринку:
- до цього ринку входять лише три, але великі за територією, населенням та економічним потенціалом країни, що дає змогу звести проблему економічних ресурсів до мінімуму;
- основою цього ринку слугує економіка світового лідера за конкурентоспроможністю – США, населення яких становить 69% населення даної зони;
- країни, що об’єдналися в НАФТА мають різні рівні економічного розвитку, більше того, рівень Мексики різко контрастує з рівнем США і Канади;
- більша частина зовнішньоторгівельного обороту Канади (74%) і Мексики (65%) припадає на торгівлю зі США, Канадсько-Мексиканські торгівельні та інвестиційні зв’язки до останнього часу залишалися надто слабкими;
- ринок носить широкомасштабний характер: він охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-учасницями, інвестиційну діяльність, вільний рух капіталу, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо.
Передумовами виникнення зони вільної торгівлі НАФТА були:
- по-перше, інтенсивне проникнення в мексиканську економіку ТНК США, які закріпилися в ній завдяки створенню системи філій зі значними пільговими умовами виробничої і торговельної діяльності;
- по-друге, “американізація” провідних галузей канадської економіки;
- по-третє, поширення торговельних відносин між США і Канадою, США та Мексикою.
Головними стимулами інтегрування є спільні економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин становлять фундамент угоди. Цілі угоди полягають у тому, щоб позбутися перешкод у торгівлі, створити умови для справедливої конкуренції, збільшити доцільність інвестування, спільно захищати права інтелектуальної власності, запровадити ефективний механізм співпраці, а також розвивати багатостороннє кооперування. Спільний для трьох сторін інтерес полягає в тому, щоб об’єднаними зусилями протистояти посиленню впливу західноєвропейського інтеграційного об’єднання в особі ЄС.
Пд.АМЕРИКА
З більшою чи меншою мірою інтенсивності інтеграційні процеси відбуваються і в інших регіонах світу. Зокрема, в Латинській Америці вони почали активно розвиватися у 50-60-х роках ХХст. Латиноамериканська інтеграція (Андська група, Лапланська група, Амазонський пакет); Карибський спільний ринок (КАРІКОМ); Спільний ринок країн Південної Америки (МЕРКОСУР).
ЛАІ - велике інтеграційне угрупування, створене в 1980р, замінило ЛАСТ, яка проіснувала з 1961 по 1980р. Мета ЛАІ: створення латіноамериканського загального ринку на базі існування, що вже склалося в роки ЛАСТ (ЗВТ).
Членами організації є 11 країн, що поділяються на 3 угрупування:
більш розвинені (Аргентина, Бразілія, Мексіка); 2.середній рівень (Венесуела, Колумбія, Перу, Уругвай, Чілі); 3.найменш розвинені (Болівія, Парагвай, Еквадор).
Члени ЛАІ уклали між собою угоду про преференційну торгівлю і менш розвиненим країнам з боку більш розвинених надаються преференції.
Вищим органом ЛАІ є Рада міністрів закордонних справ, виконавчий орган - Конференція оцінок і зближення - вивчає рівні ек. розвитку, можливі напрями інтеграції, її вплив на ек-ку, розробляє стадії і задачі інтеграц. процесів; збирається 1 раз на рік. Пост. орган - Комітет представників. Штаб-квартира - в Монтевідео (Уругвай).
Лаплатська група - створена в 1969р в рамках ЛАІ.
Мета: гармонізація розвитку і охорона прир. ресурсів басейну рік Ла-Плата.
Штаб-квартира - в Буенос-Айресі.
Амазонський пакт - створений в 1978р.
Пріоритет цього угрупування - регіон. співпраця в області екології, спільне вивчення і освоєння ресурсів Амазонії.
Спільним ринком країн Південного конусу став МЕРКОСУР, створений в 1991 році Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм. МЕРКОСУР – приклад реальної регіональної інтеграції. Договором МЕРКОСУР передбачалось скасування всіх видів митних зборів і тарифних обмежень у взаємній торгівлі між країнами.
КАРІКОМ Найбільш стійким угрупуванням є КАРІКОМ створений в 1973р, на основі договору, підписаного в Трінідад і Тобаго. Включає 16 країн Карібського басейну і на відміну від всіх інтеграц. угрупувань об'єднує не тільки незалежні держави, але і залежні території.