28.Інтеграційні процеси в Північній і Південній Америці.

У Північній Америці склався найбільший та найбагатший ринок після об’єднання національних ринків Канади, США та Мексики у рамках Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). В 1988р. була підписана Угода про вільну торгівлю між Канадою і США, що вступила в силу у 1989р., в 1994р. до Угоди приєдналася і Мексика, утворився союз трьох держав Канада, Мексика і США.

Створення НАФТА мало на меті:

1) поступове скасування нетарифних бар’єрів у торгівлі товарами і послугами;

2) досягнення високого рівня інтеграції ринків товарів, капіталу, технологій, трудових ресурсів;

3) досягнення майже повної незалежності від зовнішнього постачання енергоресурсів;

4) посилення конкурентоспроможності північноамериканського центру порівняно із західноєвропейським та азіатсько-тихоокеанським центрами.

Можна зазначити специфічність цього вільного ринку:

- до цього ринку входять лише три, але великі за територією, населенням та економічним потенціалом країни, що дає змогу звести проблему економічних ресурсів до мінімуму;

- основою цього ринку слугує економіка світового лідера за конкурентоспроможністю – США, населення яких становить 69% населення даної зони;

- країни, що об’єдналися в НАФТА мають різні рівні економічного розвитку, більше того, рівень Мексики різко контрастує з рівнем США і Канади;

- більша частина зовнішньоторгівельного обороту Канади (74%) і Мексики (65%) припадає на торгівлю зі США, Канадсько-Мексиканські торгівельні та інвестиційні зв’язки до останнього часу залишалися надто слабкими;

- ринок носить широкомасштабний характер: він охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-учасницями, інвестиційну діяльність, вільний рух капіталу, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо.

Передумовами виникнення зони вільної торгівлі НАФТА були:

- по-перше, інтенсивне проникнення в мексиканську економіку ТНК США, які закріпилися в ній завдяки створенню системи філій зі значними пільговими умовами виробничої і торговельної діяльності;

- по-друге, “американізація” провідних галузей канадської економіки;

- по-третє, поширення торговельних відносин між США і Канадою, США та Мексикою.

Головними стимулами інтегрування є спільні економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин становлять фундамент угоди. Цілі угоди полягають у тому, щоб позбутися перешкод у торгівлі, створити умови для справедливої конкуренції, збільшити доцільність інвестування, спільно захищати права інтелектуальної власності, запровадити ефективний механізм співпраці, а також розвивати багатостороннє кооперування. Спільний для трьох сторін інтерес полягає в тому, щоб об’єднаними зусилями протистояти посиленню впливу західноєвропейського інтеграційного об’єднання в особі ЄС.

Пд.АМЕРИКА

З більшою чи меншою мірою інтенсивності інтеграційні процеси відбуваються і в інших регіонах світу. Зокрема, в Латинській Америці вони почали активно розвиватися у 50-60-х роках ХХст. Латиноамериканська інтеграція (Андська група, Лапланська група, Амазонський пакет); Карибський спільний ринок (КАРІКОМ); Спільний ринок країн Південної Америки (МЕРКОСУР).

ЛАІ - велике інтеграційне угрупування, створене в 1980р, замінило ЛАСТ, яка проіснувала з 1961 по 1980р. Мета ЛАІ: створення латіноамериканського загального ринку на базі існування, що вже склалося в роки ЛАСТ (ЗВТ).

Членами організації є 11 країн, що поділяються на 3 угрупування:

більш розвинені (Аргентина, Бразілія, Мексіка); 2.середній рівень (Венесуела, Колумбія, Перу, Уругвай, Чілі); 3.найменш розвинені (Болівія, Парагвай, Еквадор).

Члени ЛАІ уклали між собою угоду про преференційну торгівлю і менш розвиненим країнам з боку більш розвинених надаються преференції.

Вищим органом ЛАІ є Рада міністрів закордонних справ, виконавчий орган - Конференція оцінок і зближення - вивчає рівні ек. розвитку, можливі напрями інтеграції, її вплив на ек-ку, розробляє стадії і задачі інтеграц. процесів; збирається 1 раз на рік. Пост. орган - Комітет представників. Штаб-квартира - в Монтевідео (Уругвай).

Лаплатська група - створена в 1969р в рамках ЛАІ.

Мета: гармонізація розвитку і охорона прир. ресурсів басейну рік Ла-Плата.

Штаб-квартира - в Буенос-Айресі.

Амазонський пакт - створений в 1978р.

Пріоритет цього угрупування - регіон. співпраця в області екології, спільне вивчення і освоєння ресурсів Амазонії.

Спільним ринком країн Південного конусу став МЕРКОСУР, створений в 1991 році Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм. МЕРКОСУР – приклад реальної регіональної інтеграції. Договором МЕРКОСУР передбачалось скасування всіх видів митних зборів і тарифних обмежень у взаємній торгівлі між країнами.

КАРІКОМ Найбільш стійким угрупуванням є КАРІКОМ створений в 1973р, на основі договору, підписаного в Трінідад і Тобаго. Включає 16 країн Карібського басейну і на відміну від всіх інтеграц. угрупувань об'єднує не тільки незалежні держави, але і залежні території.