- •1. Наслідки міграції капіталів для країн експортерів та країн імпортерів капіталу.
- •2. Сутність Євроринку. Євровалюта.
- •3. Єбрр. Єів.
- •4. Регіональні банки реконструкції та розвитку в Латинській Америці, Азії та Африці.
- •5. Міжнародний рух капіталу як форма мев.
- •6. Міжнародний кредит, його роль в світовій економіці.
- •7. Світовий ринок позичкових капіталів. Світовий грошовий ринок і ринок цінних паперів.
- •8. Проблеми зовнішньої заборгованості у мев.
- •9. Проблема заборгованості і значення іноземного кредиту для економічного розвитку України.
- •10.Мвф, як одна з головних фінансових організацій.
- •13. Група Світового Банку, функції і структура.
- •14. Платіжний баланс,його суть і структура.
- •16. Міжнародні валютні системи.
- •17. Сучасний валютний ринок.
- •18. Механізм валютного регулювання.
- •19. Міжнародні фінансові організації.
- •20. Валютні курси і фактори, що їх визначають. Прямі і непрямі методи регулювання валютних курсів.
- •21. Об’єктивні умови і суть міжнародної економічної інтеграції.
- •22. Етапи міжнародної економічної інтеграції.
- •23. Основні світові центри інтеграційних процесів.
- •24. Інтеграційні процеси між країнами, що розвиваються.
- •25. Економічні наслідки вступу країн в торгово-екон союзу.
- •26. Єс. Сутність та етапи розвитку.
- •27. Проблеми участі України в інтеграційних процесах.
- •28.Інтеграційні процеси в Північній і Південній Америці.
- •29 Інтеграція в Азіатсько – Тихоокеанському регіоні.
- •30. Відносини України з мео
- •31. Основні напрями,форми і суб’єкти зовнішньо –економічних відносин України.
- •32. Сутність і основні напрямки розвитку глобальних економічних процесів.
- •33. Взаємоповязаність та передумови вирішення глобальних проблем.
29 Інтеграція в Азіатсько – Тихоокеанському регіоні.
Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), утворена 1967 року, об’єднує майже всі країни Південно-Східної Азії . Завдання перетворення АСЕАН в один із світових політичних і економічних центрів багатополюсного світу стимулювало це регіональне угруповання країн активно розв’язувати надзвичайно важливі проблеми. До них належать: формування зони вільної торгівлі та зони інвестицій, введення єдиної валюти і створення розгорнутої економічної інфраструктури, формування спеціальної структури управління.
Особливо слід виділити організацію Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), створену 1989 року і до якої входять 18 держав цього регіону. В 1997р. було прийнято рішення про прийняття до організації Росії, В’єтнаму, Перу. В 1998р. Росія приєдналася до АТЕС, яка зараз об’єднує 21 країну та територію. Це Австралія, Бруней, В’єтнам, Гонконг, Індонезія, Канада, КНР, Республіка Корея, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Папуа–Нова Гвінея, Перу, Росія, Сингапур, США, Таїланд, Тайвань, Філіппіни, Чилі, Японія. Частка АТЕС становить близько половини світового ВВП і світового експорту.
За своїм характером, цілями, концепцією, навіть за складом учасників АТЕС виглядає як нетипове для сучасності регіональне об’єднання. Вперше економічне об’єднання створили держави, що дуже відрізняються за умовами та рівнями економічного розвитку, за структурою економіки, культури, релігії, національного менталітету, історичними та політичними традиціями. До того ж промислово розвинені країни і країни, що розвиваються, виступають у цьому об’єднанні як партнери.
30. Відносини України з мео
Найважливішим фактором, що сприяє розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків України, є членство України в міжнародних економічних організаціях. Це, насамперед, її членство в Міжнародному валютному фонді (МВФ) та в організаціях, що входять до Групи Світового банку: Міжнародному банку реконструкції і розвитку МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатосторонньому агентстві з гарантій інвестицій (БАГІ) і Міжнародному центрі із врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС). МВФ і Всесвітній банк — юридично самостійні організації. Всесвітній банк покликаний сприяти економічному росту в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою і з цією метою здійснює допомогу шляхом довгострокового фінансування проектів і програм розвитку. МВФ покликаний забезпечувати в цілому баланс міжнародної валютної системи, включаючи надання допомоги країнам-членам шляхом короткострокового кредитування.
Сприяє зовнішньоекономічним зв'язкам України її членство в Конференції Організації Об'єднаних Націй з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) і в Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНИДО), а також процес зближення України з Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Україна є учасником деяких економічних структур СНД, бере участь як спостерігач в Євразійському економічному співтоваристві (ЄврАзЕС). Вона виступила з ініціативою створення об'єднання ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова), що виступає нині як перспективна сполучна ланка економік Азіатсько-Тихоокеанського і Європейського реґіонів, і, насамперед, як міждержавна структура, що забезпечує в майбутньому постачання в Європу енергоносіїв з району Каспійського моря. Вона виступила також ініціатором створення Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) у складі 11 причорноморських країн, бере участь в Угоді про заснування Чорноморського банку торгівлі і розвитку та в інших пов'язаних з діяльністю ОЧЕС домовленостях. Не припиняється процес зближення України із наймогутнішим у світі регіональним політичним і економічним об'єднанням держав — Європейським Союзом, у зв'язку з чим прийнятий ряд програмних документів. З набуттям нашої країною членства у СОТ в травні 2008 р. розпочався новий етап багатостороннього співробітництва України. Наразі українська сторона працює на засіданнях Генеральної ради СОТ, бере участь у дво- та багатосторонніх процесах в рамках Доха-раунду, опрацьовує питання щодо приєднання України до існуючих в рамках Організації угруповань держав-членів, які об‘єднані за регіональною ознакою або «за інтересами». Членство в СОТ відкрило для України можливість ведення переговорів по угодах про вільну торгівлю з ЄС та Європейською асоціацією вільної торгівлі, посилило позицію нашої країни в імплементації чинних двосторонніх угод про вільну торгівлю. Актуальним завданням залишається подальше реформування зовнішньоторговельного режиму України з метою приведення його у відповідність до норм та принципів СОТ.