51. Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади.

Державний службовець повинен керуватися визначенням, наведеним у Законі України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. Стаття 1 цього Закону дає таке визначення інформації: «Під інформацією цей Закон розуміє документовані або привселюдно оголошені відомості про події і явища, що відбуваються в суспільстві, державі і навколишньому природному середовищі».

При вирішенні проблем дослідження інформації користуються трьома підходами: синтаксичним (статистичним або кількісним); семантичним (змістовним); прагматичним (практичним, корисним).

Синтаксичний підхід — це найбільш абстрактний рівень вивчення інформації (статистичне розуміння інформації). Таке розуміння інформації може широко використовуватися при вирішення питань передачі інформації. Однак для рішення проблем обробки інформації воно не корисно.

Семантичний підхід відрізняється тим, що тут домінує зміст інформації, мета її використання. Вивчення інформації в семантичному аспекті особливо важливе для використання в процесах прийняття рішень.

. Розрізняють інформацію: 1) про простий неорганічний світ — елементарна інформація; 2) про живу природу — біологічна інформація; 3) про людське суспільство — інтелектуальна інформація.

Основними принципами інформаційних відносин згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» є: гарантія права на інформацію; відкритість, доступність інформації і свобода її обміну; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення і збереження інформації.

Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції.

До особливостей інформації системи державного управління можна віднести наявність суб'єктів і об'єктів інформаційних відносин. Суб'єктами інформаційних відносин відповідно до статті 7 Закону України «Про інформацію» є: громадяни України; юридичні особи; держава, а також інші держави, їхні громадяни і юридичні особи, міжнародні організації і особи без громадянства. Об'єктами інформаційних відносин є документація або інформація, що повідомляється привселюдно, про події і явища в галузі політики, економіки, культури, а також у соціальній, екологічній, міжнародній і іншій сферах.

Всі громадяни України і юридичні особи мають право на інформацію. Галузі інформації — це сукупність документованих або привселюдно оголошених відомостей про відносно самостійні сфери життя і діяльності суспільства та держави.

Основними галузями інформації є: політична, економічна, духовна, науково-технічна, соціальна, екологічна, міжнародна. Ефективне інформаційне забезпечення залежить від відповідної інформаційної системи органа державної влади і органа місцевого самоврядування.

У наш час термін «інформаційна система» використовується у двох трактуваннях. У вузькому розумінні «інформаційна система» використовується для визначення системи процедур при роботі з даними, тобто характеризує технологічний процес, що включає виконання таких функцій: збір первинних даних (спостереження); підготовка даних до обробки; контроль; обробка даних; збереження і пошук даних; випуск даних; переказ даних.

Інформаційна система може бути ручною, механізованою або автоматизованою залежно від того, які засоби використовуються для виконання завдань, що стоять перед нею. Управлінські інформаційні системи в державному управлінні належать до класу управлінських інформаційних систем.

Технологічною основою управлінської інформаційної системи є інформаційний процес. Він складається з таких процедур:

- збір даних, реєстрація —- передача даних —- збереження інформації —- обробка інформації —- передача результатної інформації —- споживання результатної інформації .

Основними джерелами інформації органів державної влади і органів місцевого самоврядування є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою і її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, нормативні акти державних органів, акти органів місцевого самоврядування. Інформація державних органів і органів місцевого самоврядування надходить до відома зацікавлених осіб .Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі й підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори й угоди, норми й принципи міжнародного права,