62. Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні: світові тенденції та вітчизняна специфіка.

Термін бюрократія походить від словосполучення бюро - контора і краток – влада, може означати або певний тип соціального управління або певну форму соціально-політичної влади і відповідну правлячу еліту.

Термін бюрократія може означати або певний тип соціального управління, або певну форму соціально-політичної влади та відповідну правлячу еліту. Термін бюрократизм використовується, як правило, для характеристики відповідних засобів управлінської діяльності. Бюрократія притаманна не тільки державі, хоча це поняття часто пов’язується лише з державою, а й взагалі будь-яким організаціям. Типічній формі бюрократії притаманні такі риси:

• систематична мобілізація людських та матеріальних ресурсів для здійснення чітко визначених цілей і планів;

• використання професійно підготовлених кадрів, обіймаючих неспадкоємні посади з означеним колом повноважень і сферою діяльності;

• професійна спеціалізація і розподіл праці, що координується ієрархією підпорядкування, підзвітною певній владі або клієнтурі.

З цією якістю пов’язані основні негативні риси бюрократичної управлінської структури: знеособлення, безвідповідальність, самодостатність і самовідтворення, підміна знання – авторитетом, ініціативи – традицією. Негативні риси бюрократії властиві її природі, і є мовби продовженням її позитивних функцій. Наприклад, постійна необхідність жортко встановленого і передбачаючого сувору підзвітність порядку дій може породжувати тенденцію до інертності, волокити, обмеження здатності реагувати на нові ініціативи. Необхідність дроблення обов’язків може призвести до виникнення проблем і труднощів в координації дій та відповідальності за них. Занадто централізований контроль може створювати проблеми перешкод і “пробок” в діяльності і уповільнення реагування. Для пересічного громадянина такі бюрократичні засоби управління перетворюються у постійні проблеми незрозумілих формальностей, відписок і відмов.

Виділяють три підходи до характеристики бюрократії:

1. Бюрократія охоплюється в таких аспектах: деформація свідомості, яка призводить до того, що у відповідних категорій осіб виникає особливе почуття – дух корпоратизму. Панування інструктивних положень, наказів над сутністю справи.

2. Бюрократія ї чистим проявом легального панування, а отже може визначатись як тип організації для якої є характерним спеціалізований розподіл праці, чітка управлінська ієрархія, правила і стандартні показники та оцінка роботи.(Вебер)

3. Підхід сформульовано Марксом і являє собою таку форму здійснення влади, при якій має місце підміна загальної волі організації волею групи осіб.

63. Поняття ефективності в управлінні. Чинники та критерії ефективності державного управління.

Ефективність управління – це результат, зіставлений із затратами на цого досягнення (вони включають не лише прямі витрати, а й витрати на реалізацію управлінських рішень).

Критерії ефективності становлять собою ознаки, сторони, прояви управління, аналізуючи які можна визначити рівень і якість управління, його відповідність потребам та інтересам суспільства.

Розрізняють три основних поняття ефективності державного управління:

• Загальну соціальну ефективність

• Ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління;

• Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб.

До критеріїв ефективності державного управління можна віднести:

• рівень продуктивності праці, співвіднесений зі світовими параметрами за її відповідними видами;

• темпи і масштаби приросту національного багатства;

• рівень життя населення порівняно зі стандартами розвинутих країн;

• впорядкованість, безпеку, сталість та надійність суспільних відносин, їх відтворення з наростаючим позитивним результатом.