- •Кримінально-виконавче право України
- •2008 Загальні методичні рекомендації.
- •Розділ I. Загальна частина.
- •Тема 1. Поняття кримінально-виконавчого права, його предмет, метод та місце в системі права України.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Тема 2. Кримінально-виконавче законодавство України.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Тема 3. Органи і установи кримінально-виконавчої системи України.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Тема 4. Правовий статус засуджених.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Розділ II. Особлива частина
- •Тема 5. Класифікація і розподіл засуджених по видам установ, виконуючих покарання.
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання:
- •Рекомендована література:
- •Тема 6. Поняття і правове регулювання режиму в місцях позбавлення волі.
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання:
- •Рекомендована література:
- •Тема 7. Правове регулювання праці, матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення засуджених.
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання:
- •Рекомендована література:
- •Тема 8. Організація соціально-виховної роботи з засудженими.
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання:
- •Рекомендована література:
- •Тема 9. Порядок і умови виконання покарань, не пов’язаних з ізоляцією засуджених від суспільства.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Тема 10. Порядок і умови виконання покарань, пов’язаних з ізоляцією засуджених від суспільства.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Тема 11. Звільнення засуджених від відбування покарання та їх соціальна адаптація.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Тема 12. Міжнародні стандарти поводження із засудженими і виконання кримінальних покарань у закордонних країнах.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Контрольні питання до іспиту (заліку) з дисципліни
Тема 7. Правове регулювання праці, матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення засуджених.
Питання для обговорення.
Організація, умови і оплата праці засуджених.
Професіонально-технічне навчання і підвищення виробничої кваліфікації.
Матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених.
Мета заняття: перевірити, закріпити та поглибити знання курсантів про порядок організації, умови і оплату праці засуджених, їх професіонально-технічне навчання і підвищення виробничої кваліфікації, матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення.
Загальні положення:
1. У ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України суспільно-корисна праця розглядається як один із основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених. Законодавець виходить із загальновизнаної думки про те, що праця є важливим та суттєвим засобом впливу на особу, її свідомість та спосіб життя. Тому, закон передбачає необхідність залучення засуджених до праці, намагаючись досягти позитивних змін в його особистості, які сприяють засудженому свідомо відновлювати соціальний статус, повернутися до самостійного соціально-нормативного життя в суспільстві. Для цього організація та умови праці в установах виконання покарань мають максимально наближатися до тих, що прийняті на волі.
Праця засуджених не є елементом кари та не має на меті завдати фізичних страждань, нелюдського, або такого, що принижує гідність, поводження із засудженими. Умовам праці засуджених властиві лише деякі обмежуючі елементи, які залежать від виду установи виконання покарання. Одним із таких елементів є обов’язковість праці, обмеження щодо можливості вибору місця роботи та припинення роботи для вирішення трудових конфліктів. В інших питаннях умови праці та оплата праці, згідно з діючим законодавством, наближена до умов праці на волі.
У зв’язку з цим, необхідно детально вивчити главу 18 Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідні норми Правил внутрішнього розпорядження установ виконання покарань та відомчі нормативні акти, які регламентують широке коло питань, пов’язаних з умовами, охороною, оплатою праці, пенсійним забезпеченням засуджених і цілим рядом інших важливих питань стосовно праці засуджених.
2.За загальним правилом (ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України) засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Залучення до праці здійснюється з урахуванням наявних виробничих потужностей установи, враховується стать, вік, працездатність, стан здоров’я та спеціальність засудженого. Для засуджених, які не мають спеціальності, або бажають підвищити виробничу кваліфікацію законодавством передбачена така можливість. Для засуджених, які не мають робітничої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані в даній колонії, обов’язковою є підготовка на курсах професійного навчання робітників на виробництві (ст. 125 Кримінально-виконавчого кодексу України). Організація професійно-технічного навчання засуджених здійснюється відповідно до закону України „Про професійно-технічну освіту” в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3.Ч. 2 ст. 102 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що першим має зводити до мінімуму різницю між умовами життя і на свободі і в колонії, що повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку й усвідомлення людської гідності. Це положення цілком відповідає рекомендаціям, які містяться у Мінімальних стандартних правилах поводження із засудженими, Європейських тюремних правил, інших міжнародно-правових актах про поводження із засудженими. Для дотримання даних рекомендацій життя засуджених повинно відповідати життєвому рівню, що характерний для суспільства.
Матеріально-побутове та медико-санітарне забезпечення засуджених належить до найбільш істотних умов відбування покарання. Тому, належне забезпечення цих умов буде складовою нормальної оперативної обстановки в установах виконання покарань.
Для вивчення цього питання обов’язковим є знання ст.ст. 115, 116 Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідних норм Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, низки відомчих нормативно-правових актів.