Тема 9. Порядок і умови виконання покарань, не пов’язаних з ізоляцією засуджених від суспільства.

Питання для обговорення.

1. Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу.

2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного штрафу.

3. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

4. Порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт.

5. Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт.

6. Порядок і умови виконання покарання у виді службових обмежень для військо службовців.

7. Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна.

Мета заняття: перевірити, закріпити та поглибити знання курсантів про порядок і умови виконання і відбування кримінальних покарань не пов’язаних з ізоляцією засудженого від суспільства.

Загальні положення:

1.Кримінально-виконавчий кодекс України передбачає два правових режими виконання покарання у виді штрафу і добровільне його виконання засудженими та примусове стягнення в процесі виконавчого провадження Державною виконавчою службою.

У зв’язку з цим, необхідно вивчити відповідні розділи Закону України „Про виконавче провадження”, а також відомчі нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Державно-виконавчої служби (Інструкція про проведення виконавчих дій).

2.Відповідно до ч. 2 ст. 520 та ст. 54 Кримінально-виконавчого кодексу України покарання у виді позбавлення військового спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу є додатковим покаранням і призначається тільки тим особам, які мають ці звання, ранги, чини або кваліфікаційні класи у разі вчинення ними тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Цей вид покарання є безстроковим, оскільки час його застосування не обмежений у законі і навіть після погашення або зняття судимості засуджений не має права претендувати на відновлення йому тих звань, рангів, чинів або кваліфікаційних класів, яких він був позбавлений за вироком суду.

3.Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю полягає у забороні засудженому займати посаду, яку він займав під час вчинення злочину, аналогічні посади на державній службі, в органах місцевого самоврядування або при здійсненні певної професійної або іншої діяльності.

Каральний потенціал цього виду покарання реалізується у двох формах:

• припинення трудового договору з засудженим, який займає певну посаду, або анулювання дозволу на заняття певною діяльністю;

• відмови засудженому в укладенні нового трудового договору на обіймання певної посади або видачі договору на заняття певною діяльністю.

Виконання цього виду покарання покладено законом (ст. 30 Кримінально-виконавчого кодексу України) на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого – на органи внутрішніх справ. Особливості виконання покарання цього виду зазначені у відомчих нормативних актах (Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань).

4.Сутність громадських робіт полягає в тому, що засуджений у вільний від роботи або навчання час безоплатно працює на суспільно-корисних роботах, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Виконання цього покарання покладається на підрозділи кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого, а проведення індивідуально-профілактичної роботи – на органи внутрішніх справ (ч. 3 ст. 36 Кримінально-виконавчого кодексу України). Особливості виконання громадських робіт регламентовані Кримінально-виконавчим кодексом України та інструкцією про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань.

5.Сутність виправних робіт засуджених полягає в примусовій праці з проживанням вдома. Кримінальний кодекс України 2001 р. передбачає застосування цього виду покарання стосовно осіб, які мають постійну роботу і відбування його тільки за місцем роботи засудженого в установах, організаціях, незалежно від форми власності.

Порядок і умови виконання і відбування виправних робіт регулюються Кримінально-виконавчим кодексом України (ст. 41-46), а також Інструкцією про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань.

Працівники кримінально-виконавчої інспекції, на яких покладено виконання виправних робіт, повинні підтримувати постійні контакти з власниками підприємств та трудовими колективами з метою своєчасного отримання інформації про поведінку засудженого і застосування, у разі потреби, відповідних заходів заохочення або стягнення.

6.За своєю суттю покарання у виді службових обмежень для військослужбовців дуже схоже на покарання у виді виправних робіт, але це покарання є спеціальним, оскільки застосовується тільки до військослужбовців (крім військослужбовців строкової служби) і відбувається засудженим за місцем його військової служби. Крім цього, виконання цього виду покарання покладено законом на командирів військових частин або начальників інших органів, які несуть персональну відповідальність за його чітке виконання.

Оскільки зміст покарання у виді службового обмеження для військослужбовців містить у собі елемент, що стосується порядку проходження служби військо службовцями, необхідно знати норми не тільки Кримінально-виконавчого кодексу України, але й відповідну нормативну базу стосовно проходження служби військо службовцями.

7.Згідно з ч. 1 ст. 59 Кримінального кодексу України покарання у виді конфіскації майна є додатковим і полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яка є власністю засудженого.

Як і покарання у виді штрафу, конфіскація майна передбачає обмеження майнових прав засуджених. Проте, на відміну від штрафу, конфіскація поширюється лише на майно, придбане до моменту засудження або і після цього, але на кошти, що підлягали конфіскації. Конфіскація може бути звернена на все майно, за винятком того, що входить до переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.

Оскільки виконання цього виду покарання покладено законом на Державну виконавчу службу, необхідно знати відповідні нормативно-правові акти, що регламентують порядок і умови її виконання.