Посібник помічника судді загального суду

•“Підпис”

•“Доданий файл (attachment)”.

Додатково може бути заповнене поле BCC (blind carbon copy), яке використовується для надсилання копії листа за адресою, яку не буде бачити основний одержувач.

Слід пам’ятати, що у копію «СС» слід ставити лише тих осіб, які мають бути проінформовані, однак не повинні відповідати на вашого листа.

Поле “Тема повідомлення” зазвичай містить від 3 до 8 слів, що лаконічно відображають його суть. У випадку листа-відповіді поштова програма автоматично розміщує вцьому полі темувихідного листа, додаючи дві літери “Re” (від англійського “reply” - відповідь). Відсутність теми, як і відсутність супровідного тексту при пересиланні доданих файлів є ознакою поганого тону, і за наявності “обтяжуючих обставин” (наприклад, декілька порожніх листів підряд) часто є причиною ігнорування кореспонденції. Напевно майже всі потрапляли до ситуації, коли доводиться шукати потрібного листа серед великої кількості повідомлень без теми і для того, щоб знайти потрібну вам інформацію, ви змушені відкривати кожного листа та витрачати на пошуки багато часу даремно.

Отож, якщо ви додаєте вкладений файл, обов’язково вкажіть на це у листі.

Тіло листа

Довжина листа, як правило, не повинна перевищувати пів сторінки - сторінку. Більш довгі повідомлення готують в текстових редакторах і надсилають як додані файли. Варто у листі не використовувати багату кольорову гамму чи різні шрифти. Цілком можливо обмежитися одним кольором та одним розміром шрифту. Найчастіше у електронних листах використовуються такі шрифти як Arial (розмір 10-11), Times New Roman (розмір10 -11).

Якщо ваш партнер переходить від офіційного підпису - прізвище і посада - до менш офіційного, то доречно звертатися до нього по імені: шановний Іване Петровичу або просто Іване Петровичу.

Електронний підпис - це спеціально створений файл (sіgnature), що являє собою Ваш текстовий підпис. Наявність електронного підпису у Ваших повідомленнях є правилом гарного тону для ділового листування. У всіх сучасних поштових програм є опція створення електронного підпису. Електронний підпис не має перевищувати 5-6 рядків і може містити Ваше прізвище та ім’я, електронну адресу, адресу Інтернет сторінки (якщо є).

Корисно мати кілька варіантів підписів, які можна гнучко використовувати в залежності від характеру листування .

180	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

Електронна пошта - це комунікація з іншими людьми. Перш ніж відправити лист електронною поштою, прочитайте його і запитаєте себе, як би Ви відреагували, отримавши такого листа. Пам’ятайте про те, що важливо відповідати на електронні листи, які ви отримали від колег. Лишити листа без відповіді – найгірше порушення ділового етикету листування.

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ЛИСТА

From: Valeria Sergienko [mailto:[e-mail]] Sent: Monday, May, 2010 6:09 PM

To: offi[e-mail];

Subject: Інтенсивний курс для Керівників апаратів окружних адміністративних судів

Шановні пані та панове!

З 31 травня по 04 червня в Києві, у славнозвісному «Українському селі» проводиться інтенсивний курс з питань управління для Керівників апаратів окружних адміністративних судів. Детальна програма заходу міститься у вкладенні. Чекаємо на ваше підтвердження участі до 15 травня.

Якщо у вас виникнуть питання, звертайтесь до Валерії Сергієнко, Координатора навчальних програм:

тел.: [phone]

e-mail: [e-mail]

З повагою, Валерія Сергієнко

Координатор навчальних програм Проект ЄС «Прозорість и ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби»

вул. Богомольця, 7/14, оф. 101 Київ 01024 Україна тел.: [phone] факс: [phone] моб.: [phone]

e-mail: [e-mail]

РОЗДІЛ 3

181

3.3.3.Засади роботи з базами законодавства та Єдиним реєстром судових рішень

До обов’язків кожного помічника судді входить підготовка проектів процесуальних документів, робота з законодавством, аналіз судової практики тощо. Виконання таких завдань неможливе без врахування повного обсягу нормативного матеріалу, а тому актуальність використання систематизованого законодавства та відповідних електронних баз суттєво зростає.

Досить часто трапляються випадки, коли для підготовки процесуальних документів та розгляду справи потрібне детальне дослідження не лише чинних норм законодавства, але і таких, що діяли на момент виникнення чи зміни спірних правовідносин. Проте не завжди є можливість отримати певну редакцію нормативно-правового акту на паперовому носії, або розшукати науково-практичний коментар відповідного часу для більш чіткого та комплексного розуміння таких норм. Саме в таких випадках відчувається відомий недолік друкованого законодавства – необхідність регулярних заходів з кодифікації та систематизації, інертність та обмежені можливості щодо швидкого пошуку інформації, необхідність зберігання паперових носіїв за значний період часу. Більша наглядність та зручність використанні джерел напаперовихносіяхвостаточномупідсумкуможепризвестидозастосування норм законодавства, що втратили чинність та/або не застосування нових нормативних актів, що тільки набрали чинності.

Усучасномусвітіоднимзнайпоширенішихтипівзберіганнятасистематизації інформації є база даних. Це визначення має багато логічних та технічних тлумачень, але суттєвий зміст залишається єдиним: база даних являє собою сукупність взаємопов’язаної, систематизованої інформації, що дозволяє забезпечувати інформаційні потреби користувачів. З цією ж метою були розроблені та використовуються правові інформаційні системи.

Для використання бажаючим доступні як державні інформаційні системи

– „Законодавство України”, „Єдиний державний реєстр нормативноправових актів”, так і комерційні рішення, безперечне лідерство серед яких займають інформаційні системи „ЛІГА ЗАКОН” та „Нормативні акти України (НАУ)”.

Державнаінформаційнасистема„ЗаконодавствоУкраїни”єзагальнодоступним ресурсом, що постійно поновлюється, та доступна за допомогою мережі Інтернет за електронною адресою http://zakon.rada.gov.ua/.

Як правило, відповідні комерційні інформаційні системи містять Конституцію України, кодекси, закони, укази та розпорядження Президента України, постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України, документи органів

182	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

державної влади України, акти місцевих органів влади, судову практику, ратифіковані Верховною Радою міжнародні нормативно-правові акти та договори, науковий коментар, довідкову інформацію та інше. Необхідність постійної кодифікації в таких системах вирішена через автоматичне поновлення бази даних, яке здійснюється або через мережу Інтернет або вручну через завантаження файлів-поновлень.

Для доступу до необхідного законодавства ці системи підтримують багатофункціональний пошук за контекстом (змістом) у назві та тексті документів, пошук за реквізитами, що включає в себе видавника, тип документу, номер, дату прийняття та реєстраційний номер Мін’юсту. При наявності декількох редакцій документу, існує можливість перегляду кожної з моменту прийняття. З метою ознайомлення з нещодавно прийнятими нормативними актами використовується функція перевірки нових надходжень до бази даних. Для зручності використання існує можливість експорту тексту документів до популярного текстового редактору „Word”, роздрукування, збереження до окремого файлу тощо. Інтерфейс таких програм може відрізнятись значним чином, але всі з них є зручними та інтуїтивно зрозумілими для будь-якого користувача. Таким чином, функціональні можливості таких інформаційних систем відповідають вимогам теперішнього часу, і є незамінною допомогою для помічника судді при застосуванні законодавства.

Однак, слід зауважити, що для отримання доступу до комерційних баз даних необхідно отримати доступ до них за певну плату, що в сучасних умовах фінансування судової системи та рівня оплати помічників суддів не завжди є реальним. У той же час використання державних баз даних є абсолютно безкоштовним, достатньо мати доступ до Інтернету.

Важливим етапом у процесі підготовки проектів процесуальних документів є аналіз судової практики, що дозволяє суддям прогнозовано та уніфіковано застосовувати норми закону при розгляді справ. Прийнятий Закон України „Про доступ до судових рішень” та запроваджений ним Єдиний державний реєстрсудовихрішень, якийявляєсобоюавтоматизованусистемузбирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів дозволив практично реалізувати принципи гласності судового процесу та відкритості судочинства. Електронна сторінка Реєстру в мережі Інтернет знаходиться за адресою http://reyestr.court.gov.ua/ .

У відповідності до змісту Закону „Про доступ до судових рішень”, відповідні рішення знаходяться у вільному, цілодобовому та безоплатному доступі, але для забезпечення виконання ст. 32 Конституції України та ст. 7 вищевказаного закону, введено диференційований механізм доступу до інформації – так званий „повний” та „загальний доступ”. Тексти рішень, що

РОЗДІЛ 3

183

потрапляють до ЄДРСР, проходять обов’язкове знеособлення, тобто заміну усієї особистої інформації, за допомогою якої можливо ідентифікувати осіб, що брали участь у справі. Така обробка текстів не спотворює і не руйнує логічну та змістовну структуру документа, але сприяє збереженню приватності учасників процесу.

Судді мають можливість користування повним доступом, при якому отримані тексти рішень є первинними, і містять усі необхідні відомості, та здійснюють її шляхом авторизації на веб-сторінці Реєстру.

Користування ЄДРСР також є інтуїтивно зрозумілим для користувача завдяки простому та функціональному інтерфейсу. Основним інструментом взаємодії з Реєстром являється пошукова система, що складається із контекстного пошуку (за словами з тексту документа), та пошуку за реквізитами. Останній включає в себе вибір регіону суду, найменування суду, його коду, П.І.Б. головуючого судді тощо, вибір форми судочинства, вибір форми судового рішення, запит за номером справи чи реєстраційним номером рішення, хронологічними рамками винесення цих рішень, та типом осіб, що брали участь у справі. Завдяки гнучкій системі пошуку, виникає можливість легкого та зручного доступу до саме потрібних документів. Однак, незважаючи на загальну кількість рішень, що сягає майже 10 мільйонів, деякі з них досить важко знайти внаслідок давності їх прийняття (до почату функціонування Реєстру), або у випадку хибного зазначення реквізитів.

Таким чином, неможливо говорити про досконалість ЄДРСР, але встановлені законом завдання ця комплексна інформаційна система виконує повною мірою, і є надзвичайно важливою для багатьох завдань, що постають перед помічниками суддів у їх роботі.

Правила та засади користування Реєстром опубліковані у розділі „Правила” відповідноївеб-сторінки, тарекомендованідоознайомленняпередпочатком роботи з інформаційною системою.

3.3.4.Можливості застосування Інтернет ресурсів у роботі помічника судді

Використання можливостей глобальної інформаційної мережі Інтернет під час виконання своїх професійних обов’язків є досить розповсюдженою практикою серед працівників судової системи України, зокрема помічників суддів.

Різноманітні можливості, що включають в себе пошук необхідної інформації, використання електронної пошти, доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформаційної системи «Законодавство України», доступ

184	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

до творів та праць видатних науковців у галузі права, дослідження та аналіз судової практики, можливість вивчення міжнародних нормативно-правових актів, структури, ефективності та проблем судових систем інших країн – все це виявилося логічним та бажаним наслідком запровадження інформаційнотехнічного забезпечення судочинства в Україні.

Таку спрямованість на використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою користування та обміну знаннями і інформацією, впровадження систем електронного документообігу, обліку та систематизації було встановлено Законом «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні». Разом з тим, мережа Інтернет являє собою і потенційно несприятливе для недосвідченого користувача середовище. Як відомо з результатів декількох соціологічних досліджень, працівники завжди прагнуть використовувати доступ до Інтернет не тільки з робочою метою, але і для особистих потреб. Більш того, частка такого нецільового використання іноді сягає 55-60% від загального часу роботи з Інтернет, при чому переважно відвідуються соціальні мережі, сторінки розважального та загально-інформативного характеру. Такі дії нерідко стають причиною втрати чи пошкодження інформації внаслідок розповсюдження комп’ютерних вірусів та шкідливого програмного забезпечення, що може уразити комп’ютер працівника, а уразі якщо він підключений до мережі суду, всієї судової комп’ютерної мережі. Також не менш небезпечним є можливість несанкціонованого доступу зловмисників чи сторонніх користувачів до інформації, що є конфіденційною та містить особисті відомості про осіб, які берутьучастьурозглядісправ, дозміступроцесуальнихдокументів, зокрема їх проектів та статистичних даних. Для уникнення таких ситуацій необхідний відповіднийрівеньінформаційно-технічнихнавичоктазнань зінформаційної безпеки, які присутні у досить незначної кількості працівників. Звісно, неможливо не відмітити, що нецільове використання доступу до Інтернет також ускладнює роботу інших працівників установи, перевантажуючи та сповільнюючи роботу систем зв’язку і локальної комп’ютерної мережі.

Найбільш необхідними у роботі помічника судді є офіційні вебсторінки органів державної влади, офіційний веб-портал „Судова влада України”, та ряд інших ресурсів, що мають інформативний та довідниковий зміст та дозволяють ідентифікувати реквізити для звернень суду, учасників процесу з відповідними запитами, витребуваннями доказів тощо. Серед таких Інтернет ресурсів можна виділити офіційні Інтернет сторінки таких державних органів як Верховна Рада України

(http://portal.rada.gov.ua), Президент України (www.president.gov.ua),

Кабінет Міністрів України (www.kmu.gov.ua) та Міністерство юстиції України (www.minjust.gov.ua). За допомогою цих ресурсів можна відслідковувати найновіші надходження законодавства та підзаконні нормативно-правових актів. На сторінці Міністерства юстиції постійно

РОЗДІЛ 3

185

розміщується інформація про набрання чинності нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, що зачіпають права та інтереси громадян, включені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та про реєстрацію нормативно-правових актів. Корисними можуть бути також Інтернет сторінка Верховного Суду України (www.scourt.gov.ua), де можна знайти останні новини у діяльності судової системи, а також текст Постанов Пленуму Верховного Суду України та Конституційного Суду України (www. ccu.gov.ua). Останні новини та нормативно-правові акти й інші документи Державної судової адміністрації України можна знайти на Інтернет сторінці ДСА (www.court.gov.ua). Корисними можуть бути сторінки Вищої Ради юстиції України (www.vru.gov.ua), Вищої кваліфікаційної комісії суддів (www.court.gov.ua/kvalifikatsijni_komisiyi) та Академії суддів України (http://aj.court.gov.ua).

Для пошуку статей, коментаріїв, наукових публікації тощо зручно використовувати пошукові системі, які забезпечують ефективний та швидкийпошукінформаціїзаключовимисловами. Найбільшпопулярними на сьогодні є такі пошукові системи як «GOOGLE» (www.google.com. ua), який, до речі, має дуже зручну функцію електронного перекладу «Перекладач» та «Яндекс» (www.yandex.ua). Для пошуку україномовних матеріалів та матеріалів з України найбільш зручною є пошукова система

«Мета» (http://meta.ua).

Інтернет можна також використовувати і для спілкування з колегами, обміну досвідом, одержання порад тощо за допомогою Інтернет - форумів. Так, для працівників апаратів судів Проектом ЄС «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби» було започатковано форум на сторінці Проекту: www.ujfp.org.ua під заголовком «eLearning».

3.4.Технічні навички помічника судді

3.4.1.Значення технічних навичок у діяльності помічника судді

В останній час знання інформаційних технологій, комп’ютерної техніки користується великою популярністю і це не дивно – сьогодні складно уявити офіс компанії, державної установи без комп’ютера. Знання комп’ютера вимагається при прийнятті на будь-яку посаду: чи це секретар, менеджер,

186	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

дизайнер, бухгалтер, державний службовець тощо.

Наше життя це постійний обмін інформацією. І технологічний прогрес зводиться лише до прискорення цього обміну. Можливо, що це спірне твердження і історію людства треба розглядати як потік воїн та конфліктів. Тоді важко говорити про розвиток людини як моральної істоти. Більш конструктивним здається підхід, описуючий суспільство як середу, яка генерує та споживає інформацію.

Кількість інформації, що передається та отримується постійно зростає, методи обміну даними еволюціонують і інформаційний тиск на кожну окрему людину посилюється. Процес цей не можна назвати рівномірним. Час за часом відбуваються, так звані інформаційні революції. Першою інформаційною революцією прийнято вважати розробку писемності. Друга революція – це поява в п’ятнадцятому сторіччі друкарства. Третя була викликана винайденням електричного струму і зв’язана з телефоном, телеграфом, радіо.

Ми зараз переживаємо четверту інформаційну революцію. ЇЇ пов’язують з появою персонального комп’ютера та мереж передачі даних. Досягнення цієї революції – розповсюдження Інтернету.

В наш час на передньому плані, як одна із якостей в розвитку особистості, стоїть комп’ютерна освіта та інформаційна культура.

Інформаційна культура – вміння цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для її отримання, обробки та передачі даних із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій, сучасних технічних засобів та методів. Для вільної орієнтації в інформаційному потоці особа повинна бути наділена інформаційною культурою, як однією із складових загальної культури.

Як вже відмічено, для розвитку в людині інформаційної культури зовсім не важливо, щоб ця сама людина знаходилась на передньому краї розвитку високих технологій, являлась досвідченим адміністратором складної операційної системи, розробником нестандартних алгоритмів та програм. Однак є та частина інформаційної культури, яка має пряме відношення до комп’ютерної техніки. Назвемо цю частину комп’ютерною грамотністю.

Комп’ютерна грамотність в нашому понятті – це система навичок роботи з комп’ютерамитаіншимиприладами, якімаютьвсвоїйбудовімікропроцесори. Ці навички достатньо складні і не є повністю механічними, вони скоріш за все є розумовими.

Отже, на сьогоднішній день комп’ютерна грамотність не тільки «ринкова» необхідність. Вона набуває значення як показник соціального розвитку та

РОЗДІЛ 3

187

може відтворювати навіть рівень цивілізованості.

Зростає потреба в освічених, з точки зору інформаційних технологій, спеціалістах, які з легкістю оперують вже освоєними навичками найновішої техніки та гармонічно входять в процес подальшого розвитку комп’ютерних розробок.

Для підтримання правопорядку в країні нормального функціонування державного механізму, чіткої взаємодії всіх гілок влади, необхідно забезпечити державні органи, служби, адміністрації, комісії, комітети висококваліфікованими кадрами. Комп’ютерна грамотність відіграє одну з перших ролей в освіті особи. Для більшої ефективності, швидкості, якості виконання покладених функцій на співробітника апарату суду та помічника судді, він повинен відповідати визначеним вимогам, в тому числі володіти знаннями комп’ютера і програм користування. До числа таки програм мають входити елементарні програми як Microsoft Word, Microsoft Excel, які дозволяють працювати з електронною поштою, а також спілкуватися в он-лайн режимі. Крім цього, сучасна людина зобов’язана освоювати більш складні програми, технології які дозволяють аналізувати інформацію, обмінюватися нею, формувати звіти, проводити розрахунки і виконувати інші функції, необхідні для реалізації покладених завдань.

Виходячи з того, що основними завданнями апарату суду є організаційне забезпечення та розроблення пропозиції стосовно вдосконалення організаційного забезпечення діяльності суду, а також виконання всієї технічної роботи у суді, вважаюмо, що однією з обов’язкових кваліфікаційних вимог при прийнятті на роботу працівників апарату суду, має бути добавленно вільне володіння компютерною та іншою оргтехнікою, а також необхідним програмним забезпеченням. Це стосується і помічників суддів, які хоча формально і не входять до апарату суду.

3.4.2.Фіксування судового процесу технічними засобами

Сутність фіксації судового процесу

Досліджуючи процедуру фіксації судового процесу, її необхідно розглядати у двох аспектах: по-перше, як ведення письмового протоколу судового засідання; по-друге, як фіксацію судового процесу технічними засобами. Відмітимо, що ведення протоколу є обов’язковим у всіх, без виключення, судових засіданнях, а фіксація судового процесу технічними засобами може бути відсутня.

188	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

Секретар судового засідання веде протокол судового засідання в скороченому вигляді, до протоколу вносяться відомості про:

−дату і місце судового засідання;

−склад суду;

−номер справи;

−найменування сторін;

−відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки;

−відомості про роз’яснення судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов’язків;

−усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

−усні роз’яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.

Таким чином, протокол судового засідання в суді, є неповним документом. Такий висновок є логічним, адже протокол містить лише основні дані, що стосуються судового засідання, та відображає найбільш істотні етапи судового засідання.

Протокол судового засідання складається в усіх випадках ведення судового процесу та долучається до справи, незалежно від факту фіксації судового процесу технічними засобами.

Суддя та секретар судового засідання підписують протокол у триденний строк з дати судового засідання. Протягом п’яти днів з дати підписання протоколу сторони (інші особи, які беруть участь у справі) вправі „подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей абонеповноти протоколу”, які долучаються доматеріалів справи. Фактично самеправонаознайомленнязпротоколомвиникаєнездатийогоскладання, якою є дата судового засідання, а з дати його підписання, тобто після збігу триденного терміну після завершення судового засідання. Зауваження на протокол розглядаються протягом п’яти днів з дня їх подання. При цьому результати розгляду оформлюються у вигляді ухвали, в якій зазначається прийняття чи мотивоване відхилення зауважень.

Фіксація судового процесу технічними засобами – це повна фіксація судового засідання за допомогою апаратно-програмного комплексу, а саме сукупності апаратно-програмних засобів, приладів і відповідних інструкцій, що забезпечують належне фіксування, зберігання, копіювання (дублювання) тавикористанняінформації, якавідображаєхідсудовогозасідання(судового процесу), фіксування судового процесу, що включає створення електронного протоколу та аудіофонограми судового засідання та, відображаючи хід

РОЗДІЛ 3

189