Посібник помічника судді загального суду

Це може бути, наприклад, розголошення стороннім особам у приватних розмовах інформації, яка стала відома помічнику судді у зв’язку з розглядом справ, якщо така інформація містить відомості, які дають можливість ідентифікувати конкретну особу (осіб) чи дані про них, або можуть іншим чином зашкодити розгляду справи.

Також відповідні дії можуть виражатись у демонстративному користуванні помічником судді занадто дорогими за вартістю речами або послугами, що може викликати у громадян об’єктивні сумніви щодо законності джерела їх отримання.

Діїабовчинкипомічникасудді, якіможутьзашкодитиінтересамслужби, якщо вони не мають ознак корупційних діянь, за які передбачена адміністративна відповідальність, або злочинів, можуть тягнути за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З метою висвітлення порушення помічником судді обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу, слід звернутися до Закону України «Про державну службу».

Обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу, встановлені ст. 12 даного Закону, згідно з якою не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:

−визнані у встановленому порядку недієздатними;

−мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

−у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;

−в інших випадках, встановлених законами України.

Порушення помічником судді обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу, може мати місце у разі, якщо: 1) будь-які із зазначених обставин існували на момент його прийняття на службу, але були приховані; 2) виникли вже під час проходження служби.

Виявлення будь-яких із вказаних обставин, які мали місце на момент прийняття помічника судді на посаду, або їх виникнення під час проходження служби, тягне за собою припинення державної служби та звільнення з посади на підставі п. 5 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу”.

Прицьомуслідзазначити, щовданомувипадкузвільненнянеможнавважати дисциплінарним стягненням, оскільки воно застосовується незалежно від вини службовця та не містить в собі мети покарання, а натомість, є лише заходом, спрямованим на недопущення обіймання посади помічника судді особою, яка в принципі не має права бути прийнятою на державну службу, і

70	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

відповідно, перебувати на ній.

Адже в деяких випадках виникнення під час проходження служби обставин, які віднесені до відповідних обмежень, може трапитися і незалежно від волі службовця, тобто без його вини, наприклад, коли особа захворіє на хворобу, яка стане підставою для визнання її судом недієздатною, або на посаду голови чи керівника апарату суду, яким помічник судді безпосередньо підпорядкований, буде призначено особу, яка є його близьким родичем чи свояком. При цьому у разі призначення близького родича чи свояка на посаду голови або начальника відділу по забезпеченню судової палати, альтернативою звільненню може бути переведення помічника судді до іншої судової палати.

Обмеження, пов’язані із проходженням державної служби, встановлені ст. 16 Закону України «Про державну службу», згідно з якою державний службовець не має права:

−вчиняти дії, передбачені ст. ст. 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»;

−брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.

Зокрема, на помічника судді, в силу його становища як державного службовця та посадової особи, може поширюватися порушення наступних спеціальних обмежень, встановлених ст. ст. 1, 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»:

−п. “а” ч. 2 ст. 1 – незаконне одержання, у зв’язку з виконанням функцій держави, матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості (відповідальність після 01.01.2011 року буде наставати за статтею 212-21 КУпАП «Одержання неправомірної вигоди»);

−п. “б” ч. 2 ст. 1 – одержання кредитів або позичок, придбання цінних паперів або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством (відповідальність після 01.01.2011 року буде наставати за статтею 212-21 КУпАП «Одержання неправомірної вигоди»);

−п. «б» ч. 1 ст. 5 – зайняттяпідприємницькоюдіяльністюбезпосередньо чи через посередників або підставних осіб, виконання роботи на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності) - (відповідальність після 01.01.2011 року буде наставати за статтею 212-24 КУпАП «Порушення обмежень щодо заняття підприємницькою діяльністю та вимог щодо сумісництва»);

РОЗДІЛ 2

71

−п. «в» ч. 1 ст. 5 – входження самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність (відповідальність після 01.01.2011 року буде наставати за статтею 212-25 КУпАП);

−п. «г» ч. 1 ст. 5 – відмовафізичнимтаюридичнимособамвінформації, надання якої передбачено правовими актами, умисне затримання її, надання недостовірної чи неповної інформації (відповідальність після 01.01.2011 року буде наставати за статтею 212-26 КУпАП);

−п. «а» ч. 3 ст. 5 – сприяння, використовуючисвоєпосадовестановище, фізичним чи юридичним особам у здійсненні їх діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг (відповідальність після 01.01.2011 року буде наставати за статтею 212-23 КУпАП);

−п. «б» ч. 3 ст. 5 – неправомірне втручання, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень (відповідальність після 01.01.2011 року буде наставати за статтею 212-27 КУпАП).

Наприклад, матиме ознаки порушення п. “б” ч. 1 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” зайняття помічником судді підприємницькою діяльністю у виді надання правової допомоги.

Порушенням помічником судді обмежень, встановлених ч. 2 ст. 16 Закону України “Про державну службу” будуть участь у страйку або вчинення ним дій, які перешкоджають нормальному функціонуванню суду, які можуть виражатися у демонстративній, з особистих мотивів, відмові від виконання своїх службових обов’язків тощо.

Факт вчинення помічником судді порушення будь-яких із зазначених спеціальних обмежень є підставою для припинення ним державної служби на підставі п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу”, і відповідно, звільнення з посади.

А у випадку порушення помічником судді спеціальних обмежень, передбачених ч. 1 ст. 16 Закону України “Про державну службу” та ст. ст. 1, 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, він також підлягає адміністративній відповідальності за відповідними пунктами ст. ст. 1, 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», в порядку, визначеному ст. 8 даного Закону.

Ще однією підставою для притягнення помічника судді до дисциплінарної та адміністративної відповідальності є порушення ним вимог ст. 13 Закону

72	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

України “Про державну службу” щодо щорічного подання відомостей про доходи та зобов’язання фінансового характеру у формі їх неподання або подання неправдивих відомостей. З 01.01.2011 року встановлюється відповідальність за порушення вимог фінансового контролю статтею 212-28 КУпАП.

Дана обставина є підставою для припинення державної служби на підставі п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу”, і відповідно, звільнення з посади, а також для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 6 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, порядок реалізації якої встановлений ст. 9 Закону України “Про боротьбу з корупцією”.

Згаданими вище Законами України «Про засади запобігання та протидії корупції» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» встановлюються додаткові обмеження та вимоги до помічників суддів як службовців, серед яких: (1) заборона неправомірно сприяти призначенню на посаду особи, яка не має переваг перед іншими кандидатами на посаду (адміністративної відповідальності не встановлено, може застосовуватися дисциплінарне стягнення); (2) заборона приймати подарунки у зв’язку з виконанням службових повноважень (стаття 5 Закону про засади запобігання та протидію корупції, відповідальність за порушення цієї вимоги встановлена статтею 212-32 КУпАП); (3) бути безпосередньо підпорядкованим у зв’язку з виконанням повноважень близьким особам, тобто помічником у судді не може працювати його (судді) подружжя, дитина, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені та інші особи за умови їх постійного проживання разом із суддею (стаття 6 закону про запобігання та протидію корупції, адміністративної відповідальності не встановлено, може застосовуватися дисциплінарне стягнення); (4) обов’язок вживати заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів (стаття 12 закону про засади запобігання та протидії корупції, відповідальність за порушення вимог щодо декларування особистих інтересів встановлена статтею 212-33 КУпАП). Слід також звернути увагу та той факт, що відповідно до статті 7 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» обмеження, передбачені цим законом для помічників суддів зберігаються за помічником судді протягом двох років після його переходу до роботи у приватному секторі, за умови якщо його обов’язки на новій посаді в приватному секторі безпосередньо пов’язані з функціями, які особа виконувала, перебуваючи на посаді помічника судді.

Крім цього, помічник судді може нести кримінальну відповідальність за ст. 366 КК України за підроблення копій судових рішень, дозволів на побачення, повісток, довідок про участь особи в судових засіданнях тощо, а також за ст. 358 КК України за підроблення копій судових рішень, з використанням

РОЗДІЛ 2

73

помічником судді відповідних бланків, знань, умінь і навичок зі складання проектів рішень суду, можливості доступу до печатки, за умови, коли відповідні справи не перебували у провадження судді або суду. За умови, коли таке підроблення має ознаки сприяння іншим особам у вчиненні злочинів, помічник судді також підлягає кримінальній відповідальності за співучасть у формі пособництва у вчиненні відповідних злочинів.

Також помічник судді може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за одержання хабара за ст. 368 КК України, пособництво у формі посередництва у даванні чи одержанні хабара за ч. 5 ст. 27, ст. 368 КК України або ч. 5 ст. 27, ст. 369 КК України, відповідно, провокацію хабара за ст. 370 КК України.

Крім зазначеного, помічник судді може нести кримінальну відповідальність за шахрайство за ст. 190 КК України у разі, коли він бере від осіб грошові кошти або інше майно шляхом обману, під виглядом передачі хабара судді, якому жодним чином не відомо про ці дії, а насправді присвоює їх собі.

Помічник судді як посадова особа може нести кримінальну відповідальність і за вчинення інших злочинів з використанням свого службового становища.

Підстави та порядок цивільної відповідальності у формі відшкодування спричиненої неправомірними діями чи бездіяльністю помічника судді майнової чи моральної шкоди встановлені ст. ст. 1166, 1167, 1174, 1177 Цивільного Кодексу України. Специфічними ознаками такої відповідальності є те, що відшкодування шкоди здійснюється, незалежно від вини помічника судді, державою, яка, у свою чергу, може пред’явити до нього позовні вимоги про повернення сум відшкодування в порядку регресу.

При цьому, враховуючи, що помічник судді за своїм посадовим становищем не уповноважений на винесення вироків чи постанов про взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, накладення арешту на майно, відсторонення від роботи (посади), накладення адміністративних стягнень, надання дозволів на проведення окремих оперативно-розшукових заходів, – на нього не поширюється дія ст. 1176 Цивільного Кодексу України і Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», а шкода, заподіяна його діями як службової особи органу державної влади підлягає відшкодуванню, в порядку, передбаченому ст. 1174 Цивільного кодексу України.

З огляду на зазначене, помічник судді може нести такі види відповідальності: дисциплінарну – на підставах та в порядку, визначених КЗпПУ, Законом України “Про державну службу” та Посадовою інструкцією; адміністративну

– на підставах, передбачених Законами України “Про державну службу”

74	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

та “Про боротьбу з корупцією” та в порядку, визначеному Законом України “Про боротьбу з корупцією”; кримінальну та цивільну відповідальність – на підставах та в порядку, передбачених законодавством.

2.3.Навчання та підвищення кваліфікації помічника судді

Помічник судді – особа, яка надає допомогу в здійсненні правосуддя в країні.

Для підвищення оперативності правосуддя, якості і ефективності роботи апарату суду велике значення має належний рівень підготовки працівників апаратів суду, насамперед суддів та помічників суддів.

Рівень професійної підготовки помічників суддів є важливішим елементом, що впливає на оперативність, ефективність і правильність ухвалення суддями судових рішень.

Оскільки Конституцією України передбачено право громадян за зверненням за судовим захистом майже з усіх питань, то і з поставленим завданням по відправленню правосуддя можуть справитися лише кадри, які мають належний рівень професійної підготовки.

Аналіз навчальних програм підготовки юристів на правових факультетах свідчить, що вони не дають спеціалізовані й адаптовані до реального стану справ у системі правосуддя.

На посаду помічника судді призначаються особи, які мають повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» або «Правоохоронна діяльність», з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи на державній службі в судових органах України не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років. До речі, з прийняттям нового Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ці вимоги дещо можуть змінитися, оскількизакономвідпомічникавимагаєтьсялишенаявністьвищої юридичної освіти і лише для помічників суддів Верховного суду вимагається досвід роботи за фахом не менше трьох років.

Виходячи з наведеного, необхідно визначити, що є вища юридична освіта. Загальновизнаним є те, що вища юридична освіта є необхідною складовою юридичної професії. Юридична освіта є галуззю вищої освіти, фундаментом юридичної професії, запорука компетентності працівника, середовище

РОЗДІЛ 2

75

формування нового покоління працівників, інструментом реалізації соціальної функції права та інше.

Юридична освіта в її сучасному розмінні як галузь освіти, сягає щонайменше з середньовіччя. Зокрема на термах України, з відомих історичних причин формальна вища юридична освіта має глибокі коріння. 20 січня 1661 року польський король Ян Каземір підписав диплом, за яким надав Львівській Єзуїтській колегії «гідностіакадемії ітитулуніверситету». Такбулозасновано Львівський національний університет ім. І.Франка – найстаріший в Україні навчальний заклад, який готує фахівців-правознавців. Юридичні факультети, крім Львову, було відкрито в Харкові (1805 р.), Києві (1835 р.), Одесі (1865 р.). Пізніше на тернах України були засновані й інші навчальні заклади.

ВУкраїні істотні суспільно-економічні зміни 90-х років обумовили й зміни у сфері юридичної освіти, на яку було покладено місію підготовки працівників для розбудови української державності. При цьому відзначалося: Україні потрібнобільшепрацівників, длячогонеобхідностворитибільшенавчальних закладів.

Внаступний час в Україні існують 288 вищих навчальних закладів, які випускаютьфахівцівзаспеціальністю«Правознавство» або«Правоохоронна діяльність».

Система юридичної освіти складається з ряду компонентів, а саме: професійний відбір, як цілеспрямована діяльність спеціалізованих навчальних закладів з відбору абітурієнтів, яка полягає у вивченні їх якостей з точки зору придатності для майбутньої професії і виявленні потенційних можливостей подальшого професійного розвитку; забезпечення засвоєння студентами загальнонаукових, фундаментальних та спеціалізованих правових знань, формування правової та політичної культури, юридичного мислення, сучасного право розуміння; прищеплення вмінь, навичок юридичної кваліфікації, збагачення форм та методів роботи, узагальнення практичного досвіду для задоволення потреб розвитку суспільства.

Юридична освіта базується на певних принципах, серед яких наступні.

Безперервність та поступове ускладнення навчального процесу. Безперервність полягає у тому, що кожна навчальна дисципліна є логічним продовженням попередньої. Щодо ускладнення процесу навчання, то воно виявляється у поступовому переході від засвоєння первинних понять про державу та право до розгляду концепцій права, сучасних проблем тої чи іншої юридичної науки.

Поєднання загальних та спеціалізованих знань у процесі навчання. Всім студентам юридичних закладів додаються знання, необхідні для юриста будь-якого профілю, які складають базову основу юридичної освіти. Разом

76	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

з тим, з урахуванням характеру майбутньої спеціалізації випускників, їхні знання цілеспрямовано поглиблюються у відповідних галузях права.

Поєднаннятеоретичноготаприкладногоуюридичномунавчанні.Виявляється в апробації теоретичних положень на практиці, у максимальному наближенні юридичного навчання до життєвих реалій, у вирішенні конкретних ситуацій за допомогою та урахуванням фундаментальних досліджень сучасної юридичної науки.

Творчій підхід до розв'язання наукових проблем та практичних ситуацій. Виховання нетерпимості до догматизму та схоластики.

Всучасних умовах завдання юридичної освіти полягають в тому, щоб дати студентам повноцінні юридичні знання з навчальних дисциплін в обсязі програми, прищепитиїмнавичкиумілогозастосуваннятеоретичнихположень у ході практичної діяльності, сформувати у студентів переконаність у тому, що із закінченням навчального закладу не закінчується процес пізнання, що тільки безпосереднє удосконалення своїх знань, збагачення їх досягненнями теорії та практики – ключ до успіху у діяльності кожного юриста.

Востанні роки система юридичної підготовки фахівців в України зазнала істотних змін. З підвищенням значення права у житті суспільства суттєво розширилися межі правової діяльності в сферах державного будівництва, забезпечення суспільного порядку та інших, а відтак значно збільшився престиж юридичної професії, попит на юристів.

Підвищення ефективності правосуддя пов'язано з вирішенням задач, серед яких найважливіше місце займають питання підготовки та відбору кадрів для судової системи.

Існуючі на наступний час критерії для відбору кадрів для судової системи свідчать про те, що судова реформа про двинулася недостатньо далеко. Законодавство містить лише формальні критерії, необхідні для заняття посади судді та мало уваги звертається до формування кадрового складу помічників суддів, і навіть прийняття нового закону про судоустрій істотно не змінило ситуацію у цьому аспекті.

Інститут помічників суддів новий для української судової системи. Його поява обумовлена судовою реформою, що провадиться. Ведення такої посади переслідує дві цілі: по-перше, створення ефективної системи підготовки суддівських кадрів і їх якісного відбору і, по-друге, звільнення судді від технічної роботи, зменшення навантаження на нього.

Досягнення даної мети є досить актуальним для судочинства України. Про необхідність організації цілеспрямованої підготовки претендентів на посаду судді і підвищення ролі апарату суду в процесі здійснення правосуддя

РОЗДІЛ 2

77

постійно говориться в правовій літературі.

Правила та вимоги щодо навчання та підвищення кваліфікації помічників суддів такі ж самі, як і для інших державних службовців. За загальними правилами державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, у тому числі через навчання у відповідних навчальних закладах.

Крім цього положення Закону України «Про державну службу» будь якого спеціального порядку для помічників суддів щодо проходження навчання та підвищення кваліфікації не має.

Але, помічник судді, як спеціаліст в галузі юридичної практики, повинен мати відповідний рівень правової культури та кваліфікацію. Якість роботи працівника судового апарату - це сукупність людських характеристик, що виявляються у процесі праці й включають кваліфікацію та особисті якості працівника та стан здоров’я, розумові (інтелектуальні) здібності, здатність адаптуватися, гнучкість, мобільність, мотивованість, інноваційність, професійна придатність, моральність тощо.

Від рівня якості, матеріального та культурного добробуту працівника суду, високих професійно-кваліфікаційних і ціннісно-життєвих її характеристик вирішальною мірою залежить продуктивність використання матеріальних, технічних і людських ресурсів.

Кваліфікація помічника судді — це рівень професійної придатності, що забезпечується сукупною наявністю у нього загальноосвітніх і спеціальних знань, умінь, здібностей, досвіду та трудових навичок, необхідних для виконання робіт певної складності за спеціальністю. Кваліфікація помічника судді тісно пов’язана з характером та змістом праці, з її складністю і різноманітністю.

Рівень кваліфікації помічника судді разом з організацією та мотивацією праці стає вирішальною ланкою в підвищенні конкурентоспроможності. Ці три складові — мотивація, організація, кваліфікація — пов’язані і взаємно доповнюють один одну, що потребує розвитку ініціативи і творчого ставлення до праці.

Поряд зі зрушеннями в кваліфікаційній структурі відбуваються зміни у змісті кваліфікації.

Основними рисами кваліфікації є багатопрофільність, високий рівень загальної і технічної культури, динамізм.

Кваліфікація також залежить від рівня спеціальних правових знань, практичних навичок та характеризує ступінь важкості виконуючого конкретного виду роботи. Для спеціальності помічника судді важне значення

78	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

має професіональна придатність: відповідність можливостей, фізичних та психічних особливостей особи, яка обрала таку професію.

Відповідно до ст. 10, 29 Закону України «Про державну службу» основним обов'язком державного службовця є постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації. Державним службовцям створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) та шляхом самоосвіти.

Державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, у тому числі через навчання у відповідних навчальних закладах, як правило, не раніше одного разу на п'ять років. Результати навчання і підвищення кваліфікації є однією з підстав про просування по службі.

Відповідно до зазначеного один раз на три року проводиться атестація.

Атестація державного службовця, який займає посаду помічника судді це визначення кваліфікації, оцінка росту та якості знань спеціаліста, характеристика його професіоналізму.

Загальні вимоги, яки пред'являються до помічника судді, порядок кваліфікаційної атестації, визначення його кваліфікаційної характеристики закріплені в спеціальних нормативно-правових актах.

Для проведення атестації укладаються кваліфікаційні комісії. Метою кваліфікаційної атестації є поліпшення якісного складу працівника суду.

Завданням кваліфікаційної атестації помічника судді є визначення рівня професійної кваліфікації; відповідність помічника судді займаної посаді; вирішенняпитанняпрозаохочення– присвоєнняйомукваліфікаційногорангу (та інших заохочень) для стимулювання росту професіоналізму, розвитку морально-правового долу та відповідності за закріплення законності, охорону та захист прав громадян; вирішення питання про покарання – пониження в кваліфікаційному розряді (та інших покарань) як одна з умов усунення недоліків в роботі.

При атестації враховуються такі достоїнства помічника судді як юриста: психологічні, політичні, професіонально-правові; етичні та естетичні.

Основними факторами професійної відповідності є наявність необхідного мінімуму знань, умінь та навичок, отриманих в результаті навчання та досвіду; особливості відношення до професійної діяльності, які містять емоційно-вольову готовність до її виконання.

Виявити такій фактор можливо шляхом вивчання мотивів професійного вибору, життєвих цілей особи, шляхів їх досягнення, особливостей

РОЗДІЛ 2

79