Посібник помічника судді загального суду

Спілкування з державними виконавцями стосовно виконання рішень суду буде сприяти розширенню кругозору помічника судді, та в свою чергу, саме такий судовий контроль за виконанням судових рішень, разом з законодавче встановленим, значно покращить виконання рішень суду, які на даний час виконуються несвоєчасно або взагалі не виконуються.

Порядок такого контролю, саме за участі помічника судді, може бути встановлений або законодавчо, шляхом внесення законодавцем відповідних змін в цивільне та адміністративне процесуальне законодавство, або виданням підзаконного акту, узгодженого з Міністерством юстиції України.

Таким чином, помічник судді може стати особою, яка несе певну відповідальність із захисту прав та свобод громадян України, що, безумовно, підвищить статус помічника судді, як державного службовця та буде сприяти підвищенню якості правосуддя в Україні та підвищенню авторитета судової влади.

Діяльність помічника судді повинна мати творчий характер. Недостатньо будь-якою ціною виконувати службові обов’язки, доручення чи вказівки керівника, а необхідно проявляти при цьому творчість у виборі варіанта рішення, яке буде найбільш ефективним, доцільним та оптимальним у даній ситуації. На помічника судді, як державного службовця, покладається обов’язок проявляти ініціативність у своїй діяльності, яка виявляється в його активній поведінці щодо внесення нових пропозицій при вирішенні тих чи інших питань, що належать до його повноважень. Тобто помічник судді не повинен тихо сидіти і чекати вказівок і розпоряджень із боку керівника, а має сам ініціювати вирішення певних питань.

На наш погляд здійснення помічником судді своїх посадових обов’язків повинно приводити до конкретних позитивних результатів. Обов’язок помічника судді, як державного службовця, щодо ефективності своєї діяльності виключає його формальне (бездіяльне) перебування на робочому місці у робочий час. Важливо зазначити, що помічник судді повинен результативно і ефективно виконувати саме свої посадові обов’язки (тобто виступати від імені суду), а не вирішувати свої особисті питання або особисті питання інших осіб. Крім того, ефективність державної служби здебільш залежить від своєчасного виконання помічником судді тих завдань, обов’язків, розпорядженьівказівок, якінаньогопокладаються. Тому, важливо не просто виконати певне завдання, вказівку чи розпорядження, а виконати його саме вчасно, тобто до певного терміну. Несвоєчасне їх виконання може привести до порушення прав і свобод людини, завдання матеріальної шкоди чи інших наслідків.

Необхідно також зазначити, що окрім стандартів поведінки й відповідності нормам моралі, помічнику судді необхідно по-новому спілкуватися з

60	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

відвідувачами по телефону і в приміщенні суду. А крім того – не робити жодних публічних заяв. Статус помічника судді передбачає також заборону вчинків, які ганьблять честь, гідність працівника суду й можуть призвести до послаблення авторитету судової влади; обов’язок працівника суду інформувати керівництво про всі спроби з боку адвокатів, сторін або інших працівників зав’язати неформальні стосунки з метою вплинути на результат справи; вимогу не створювати враження для учасників процесу, буцімто справу можна вирішити «за згодою»; вимогу до працівників суду не допускати, щоб сімейні чи інші стосунки впливали на службову діяльність; обов’язок уникати конфлікту інтересів; обов’язок мати на службі вигляд за правилами ділового етикету тощо. На наш погляд, дотримання цих вимог підвищило б статус судової системи й повернуло повагу до судової гілки влади.

Виходячи з вищенаведеного, помічник судді повинен мати наступні знання та навички, щоб виконувати покладені на нього завдання та обов’язки.

Помічник судді повинен знати та вміти застосовувати на практиці:

•нормативну базу відповідної сфери діяльності, яка здійснюється в межах своїх посадових обов’язків та повноважень;

•порядок роботи зі службовою інформацією;

•норми та правила охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки;

•правила службового розпорядку та посадової інструкції;

•правила ділового етикету.

Помічник cудді повинен вміти:

•аналізувати та узагальнювати інформацію, яку він отримує під час здійснення службової діяльності;

•працювати з законодавчими та нормативно-правовими актами, статистичною звітністю, застосовувати їх на практиці;

•розробляти план конкретних дій;

•оперативно здійснювати прийняті рішення;

•вивчати передовий досвід роботи, адаптувати його та застосовувати в практичну діяльність, застосовувати нові підходи та технології для рішення виникаючих проблем;

•ефективно та послідовно організовувати взаємодію з іншими працівниками апарату суду;

•ефективно та послідовно організовувати взаємодію з іншими

РОЗДІЛ 2

61

органами та установами, а також громадськими організаціями;

•правильно розподіляти робочий час;

•мати ораторські здібності;

•використовувати конструктивну критику;

•володіти прийомами між особистих відношень (вміти уважно слухати колег, вміти не допускати між особистих конфліктів з колегами та керівниками; вміти ефективно співпрацювати, йти на компроміси при вирішенні проблем у конфліктних ситуаціях; бути відповідальним по відношенню до громадян, бути чуйним; бути завжди дружелюбним; допомагати в роботі колегам; вміти приймати поради інших колег по роботі; бути здатним визнати свою неправоту);

•проявляти принциповість та ініціативу під час виконання службових обов’язків;

•проявляти активність та ініціативу в освоєнні нових комп’ютерних та інформаційних технологій;

•швидко адаптуватися до нових умов та вимог,

•усвідомлювати відповідальність за наслідки своїх дій.

Помічник судді повинен мати наступні навички, які необхідні для виконання своїх обов’язків:

•роботи у конкретній сфері діяльності;

•ведення ділових переговорів;

•складання процесуальних та інших документів, ділових листів;

•володіння комп’ютерною технікою;

•володіння необхідним програмним забезпеченням;

•систематично підвищувати свою кваліфікацію;

•дотримуватися виконавчої дисципліни;

•можливість та бажання отримання нових професійних знань та навичок;

•зберігати високу працеспроможності в екстремальних умовах.

Поведінка помічника cудді повинна відповідати загальноприйнятим у колективі нормам.

Показники ефективності та результативності професійної службової діяльності помічника судді:

В організації праці:

62	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

•Продуктивність (виконуваний об’єм роботи);

•Результативність (міра досягнення поставлених цілей);

•Інтенсивність праці (можливість у короткі строки виконати визначений об’єм роботи);

•Дотримування трудової дисципліни.

Якість виконаної роботи:

•Підготовка документів у відповідності з встановленими вимогами;

•Повне та логічне викладення матеріалу;

•Юридично грамотне складання документів;

•Відсутність стилістичних та граматичних помилок;

Професіоналізм:

•Професійна компетентність (знання законодавчих, нормативноправових актів, широта професійного кругозору, вміння працювати з документами);

•Здібність виконувати посадові функції самостійно, без допомоги керівника;

•Здібність чітко організовувати та планувати виконання поставлених завдань, вміння раціонального використання робочого часу, розставляти пріоритети.

Отже, підводячи підсумки слід визначити, що ефективність функціонування судової системи України, якість правосуддя в цілому, його оперативність, розумність і справедливість, залежить не тільки від професійного рівня суддів, а і від професійного рівня помічників суддів. Вимоги до помічників суддів повинні бути достатньо високі, тобто помічники суддів, в обов’язковому порядку, повинні бути кваліфікованими фахівцями в галузі права та постійно повинні підвищувати свій професійний рівень, володіти комп’ютерною грамотністю та постійно застосовувати в своїй роботі нові досягнення інформаційних технологій. Якісна робота судді, не в останню чергу, залежить від якісної роботи помічника судді, від його кваліфікаційного рівня знань, а також належного виконання посадових обов’язків.

Виходячи з того, що помічник судді, сприяючи здійсненню правосуддя, виконує не тільки функції помічника судді, але й фактично секретаря судового засідання, необхідно законодавчо чітко визначити не тільки вимоги до посади помічника судді, а і його процесуальні права та обов’язки.

Враховуючи те, що помічники суддів, разом з іншими особами, можуть розглядатися як резерв для формування кваліфікованого суддівського

РОЗДІЛ 2

63

корпусу, бажано б було розширити існуючі повноваження помічника судді.

Зважаючи на це, Інститут помічника судді в Україні необхідно законодавчо розвивати та звернути увагу на вдосконалення положень процесуальних кодексівУкраїнийввестивідповіднізмінидонормативнихактівтаПоложення «Пропомічникасуддімісцевогосуду», вякихслідзазначити, щопроцесуальні права та обов’язки помічника судді як особи, сприяючої здійсненню правосуддя, встановлюється нормами Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кримінально процесуального кодексу України.

Так, необхідно детальніше встановити порядок відводу та самовідводу помічника судді, а також порядок вирішення заявленого відводу. Визначити обмеження помічника судді бути представником в судді, а також зазначити право вести журнал судового засідання та протоколу судового засідання в разі відсутності секретаря судового засідання.

Сподіваємося, що внесені пропозиції будуть прийняти до уваги та знайдуть своє відображення в відповідних нормативно-правових актах.

2.2.4.Відповідальність помічника судді

Системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави зробити висновок про те, що помічник судді як службова особа може нести відповідальність будь-якого із передбачених законом видів: дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільну.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про державну службу», особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

Загальні порядок і підстави притягнення помічників судді як працівників до дисциплінарної відповідальності, в тій частині, що не охоплюється спеціальним законом, визначаються ст. ст. 147-149 «Кодексу законів про працю України» (далі – КЗпПУ), а спеціальні – ст. 14 Закону України «Про державну службу».

Загальною підставою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, згідно зі ст. 149 КЗпПУ, є лише порушення трудової дисципліни.

Перелікспеціальнихпідставпритягненнядодисциплінарноївідповідальності

64	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

державногослужбовцяєширшимтавстановленийст. 14 ЗаконуУкраїни«Про державнуслужбу», згіднозякоюдисциплінарні стягненнязастосовуютьсядо державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Згідно з п.п. 4.1 «Посадової інструкції помічника судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва» (далі – Посадової Інструкції), помічник судді несе відповідальність, відповідно до «Кодексу законів про працю України», законів України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією», за порушення трудової дисципліни, неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов’язків, бездіяльність або недобросовісне виконання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням.

Якщо співставити між собою відповідні положення Закону України «Про державну службу» та Посадової інструкції в частині підстав для притягнення помічника судді до дисциплінарної відповідальності, то можна простежити, що поняття «невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків», закріплене в Законі, співвідноситься як тотожне з поняттям «неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов’язків, бездіяльність або недобросовісне виконання наданих йому прав», яке міститься в Посадовій інструкції; положення Закону й Посадової інструкції щодо «порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби», дублюються, при цьому Посадову інструкцію доповнено ще положенням про «порушення спеціальних обмежень, пов’язаних з прийняттям на державну службу»; «вчинок, який порочить державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює», відображений у ст. 14 Закону, є однією із форм «порушення норм етики поведінки державного службовця», узагальнено закріпленого у Посадовій інструкції.

Специфічною ознакою дисциплінарної відповідальності державних службовців, і відповідно, помічників суддів, є те, що до них, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, а саме, догани і звільнення, згідно зі ст. 147 КЗпПУ, можуть застосовуватися наступні заходи дисциплінарного впливу:

−попередження про неповну службову відповідність;

−затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Порядок накладення на помічника судді дисциплінарного стягнення є

РОЗДІЛ 2

65

загальним та встановлений ст. ст. 147-1-149 КЗпПУ, згідно з якими за кожний вчинений проступок на помічника судді може бути накладене лише одне дисциплінарне стягнення відповідним наказом керівника апарату суду (за поданням судді, з яким він працює), з яким помічник судді ознайомлюється під розписку, у строки не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу звільнення помічника судді від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці, а також не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, після надання з приводу його вчинення письмових пояснень на вимогу голови суду або його заступника, з урахуванням при обранні виду стягнення ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, та попередньої роботи помічника судді.

Слід звернути увагу, що за порушення трудової дисципліни у вигляді, зокрема, порушень правил внутрішнього трудового розпорядку, до яких належать запізнення, прогули тощо, що є загальною підставою для дисциплінарної відповідальності, – помічника судді може бути притягнуто лише до дисциплінарної відповідальності, тоді як за порушення в інших формах, що є спеціальними підставами дисциплінарної відповідальності державного службовця, особа, залежно від спрямованості її умислу та наслідків, що настали, – також може нести адміністративну або кримінальну відповідальність.

Що стосується порушення у формі неякісного або несвоєчасного виконання посадових завдань та обов’язків, то слід зазначити, що поняттям “неякісне виконання посадових завдань” охоплюється їх неповнота, неточність, поверховість, невідповідність вимогам матеріального і процесуального права.

Під “несвоєчасністю” слід розуміти невиконання посадових завдань та обов’язків у встановлені законодавством строки.

При правовій оцінці порушень у даній формі слід виходити із завдань та обов’язків, покладених на помічника судді згідно з Кримінальнопроцесуальним, та іншими Кодексами України, “Інструкцією з діловодства в апеляційному загальному суді” та Посадової інструкції.

Зокрема, до таких порушень можуть належати: неякісна або несвоєчасна підготовка листів, запитів, повідомлень про розгляд справи та інших документів, пов’язаних з розглядом конкретної справи (п.п. 2.2 Посадової Інструкції, п.п. 5.1 “Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді”); несвоєчасні передача судді-доповідачу заяв про надання дозволу на побачення та видача дозволу на побачення заявнику (п.п. 2.3 Посадової Інструкції); неналежне здійснення контролю за надходженням та неприєднання до справи відповідних документів та матеріалів (п.п. 2.4

66	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

Посадової Інструкції; п.п. 4.6, 5.6 “Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді”); несвоєчасне повідомлення про день і час судового засідання осіб, які беруть участь у розгляді справи, та, у передбачених законом випадках, зацікавлених осіб, неналежне здійснення контролю за підготовкою судових засідань, зокрема, незабезпечення своєчасного вручення підсудним копій обвинувального висновку, явки в судове засідання учасників процесу, доставки підсудних або засуджених тощо (п.п. 2.5

Посадової Інструкції, п.п. 5.1, 5.2, 6.2, 6.3, 6.5.1, 7.2.1, 7.2.5, 7.2.6 “Інструкції з діловодствавапеляційномузагальномусуді”); неправильнеабонесвоєчасне оформлення протоколів судових засідань у справах, що знаходяться у провадженні судді (п.п. 2.7 Посадової Інструкції, п.п. 5.5 “Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді”); несвоєчасна здача до канцелярії справ, розглянутих під головуванням судді (п.п. 2.8 Посадової Інструкції); неналежна або несвоєчасна підготовка довідок, інформаційних листів, повідомлень, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом справ (п.п. 2.11 Посадової Інструкції); несвоєчасний розгляд звернень громадян, якщо відповідне доручення було дано помічнику судді заступником голови суду (п.п. 2.16 Посадової Інструкції) тощо.

Під порушенням у формі “бездіяльності” слід розуміти невиконання помічником судді зазначених та інших покладених на нього, згідно з законодавством, службових обов’язків.

Під “недобросовісним використанням наданих йому прав” як формою вчинення помічником судді дисциплінарного проступку слід розуміти невикористання або використання не в повному обсязі наданих йому прав для своєчасного і якісного виконання покладених на нього завдань та обов’язків. Це може бути, наприклад, неотримання або отримання в неповному обсязі від працівників апарату суду інформації, необхідної для підготовки відповіді на запит, звернення громадян, виконання якого покладено на помічника судді.

Разом з тим, за наявності умислу на протиправне використання наданих повноважень в особистих інтересах, наприклад, з метою приховати власну некомпетентність або несвоєчасне чи неякісне попереднє виконання своїх завдань та обов’язків, або в інтересах третіх осіб, несвоєчасне або неякісне виконання посадових завдань та обов’язків у формі відмови фізичним чи юридичним особам в інформації, надання якої передбачене правовими актами, умисне затримування її, надання недостовірної або неповної інформації, – помічник судді, за наявності всіх передбачених для цього законом умов, може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене п. “г” ч. 1 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”. Слід зауважити, що з 1 січня 2011 року має вступити в силу Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» і Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

РОЗДІЛ 2

67

щодо відповідальності за корупційні правопорушення» відповідно до яких відповідальність за ненадання інформації або надання недостовірної чи неповної інформації буде встановлена статтею 212-26 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідальність за незаконне використання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням посадових повноважень з 01.01.2011 року буде заставати за статтею 212-31 КУпАП.

Також недобросовісне використання помічником судді наданих йому прав у виді сприяння, використовуючи своє службове становище, фізичним чи юридичним особам у здійсненні ними будь-якої діяльності, наприклад, адвокату в успішному веденні справи шляхом розголошення у ній правової позиції судді до оголошення рішення, або неправомірне надання іншим особам інформації у справі та (або) копій документів з неї, з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, – може тягнути за собою притягнення помічника судді до адміністративної відповідальності за п. “а” ч. 3 ст. 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією” (стаття 212-23 КУпАП, після 01.01.2011).

Крім цього, бездіяльність помічника судді, неякісне або несвоєчасне виконання ним посадових завдань та обов’язків, у разі спричинення такими його діями наслідків у виді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, може містити ознаки злочину службової недбалості, передбаченого ст. 367 КК України.

Наявність такої істотної шкоди є критерієм розмежування злочину, передбаченого ст. 367 КК України, та дисциплінарного проступку. При цьому істотна шкода може виражатися у заподіянні матеріальних (майнових) збитків, нематеріальної шкоди або матеріальних збитків в поєднанні з наслідками нематеріального характеру.

Згідно з ч. 3 Примітки ст. 364 КК України, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень», заподіяна відповідними діями помічника судді матеріальна шкода, для кваліфікації їх як злочину за ст. 367 КК України, повинна у сто і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Шкода нематеріального характеру, яка внаслідок дій помічника судді вбачається найбільш імовірною, має визнаватися істотною в тому разі, якщо вона полягатиме в обмеженні основних прав і свобод особи, підриві престижу та авторитету судової влади, сприяння такими діями вчиненню злочину іншими особами, також при вирішенні цього питання підлягає врахуванню кількість потерпілих громадян, розмір моральної шкоди тощо.

68	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

Якщо при цьому матеріальну шкоду буде поєднано із заподіянням наслідків нематеріальногохарактеру,тошкодавважатиметьсяістотноюнавітьзаумови, коли сума матеріальних збитків не перевищуватиме ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але матеріальна та нематеріальна шкода будуть нерозривно пов’язані між собою та становитимуть єдине ціле, а не матимуть самостійний, ізольований одне від одного характер.

Крім цього, у випадку, коли неналежне виконання посадових обов’язків чи недобросовісне використання наданих прав у формі неправомірного надання інформації чи копій документів у справі має умисний характер та здійснене за попередньою домовленістю з особами, яким дані дії необхідні яксприянняувчиненнізлочину(злочинів), наприклад, втручаннявдіяльність судових органів, дачі завідомо неправдивих показань, перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку тощо, та про злочинні наміри яких відомо помічнику судді, – останній може підлягати кримінальній відповідальності за пособництво у вчиненні відповідного злочину у формі вказівок або усунення перешкод.

Вчинення помічником судді проступку у формі порушення норм етики державного службовця, які передбачені ст. 5 Закону України «Про державну службу», зі змісту даної статті, можуть полягати у наступному:

−несумлінному виконанні своїх службових обов’язків;

−нешанобливому ставленні до громадян, керівників і співробітників, недотриманні культури спілкування;

−діях і вчинках, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Як вбачається з вищезазначеного, “несумлінне виконання своїх службових обов’язків” практично дублює «неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов’язків, бездіяльність або недобросовісне використання наданих прав». При цьому можна лише зазначити, що ознака “несумлінності” відображає внутрішнє ставлення помічника судді до вчиненого проступку та може бути суб’єктивною ознакою порушень, які об’єктивно виражаються у вказаних діях.

Нешанобливе ставлення помічника судді до громадян, керівників і співробітників, недотримання культури спілкування, може, зокрема, виражатися, у зверненні до громадян або наданні їм усних відповідей у грубій чи некоректній формі, що принижує честь і гідність людини тощо, – і тягнути за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дії і вчинки, які можуть зашкодити інтересам служби чи негативно вплинути нарепутаціюдержавногослужбовця, можутьматинайрізноманітнішіпрояви.

РОЗДІЛ 2

69