Посібник помічника судді загального суду

світогляду, котре відображає розуміння загально соціальних та професійних проблем, наявність праці і службових прагнень; здатність до конкретної професійної діяльності, яка розкривається через інтелект, професійне мислення (головні з яких: вміння аналітично та логічно мислити, володіти професійною кмітливістю, мати оперативну та довгочасну пам'ять, володіти творчою пошуковою активністю та кмітливістю).

За результатами атестації складається атестаційна характеристика помічника судді, яка має прогностичний характер та яка передбачає подальшупрофесійнудіяльністьпомічникасудді(відповідаєчиневідповідає займаній посаді, чи бути зачисленим до резерву на просування по службі та ін. В характеристиці наявний висновок, в який включені пропозиції про те, що працівник повинен зробити самостійно, щоб усунути виявлені комісією недоліки.

За підсумками атестаційної комісії та відповідно до Закону України «Про державну службу» помічнику можуть присвоїти вищий ранг 13, 12 або 11).

Помічник судді повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Підвищення кваліфікації помічників суддів може мати різні форми: самоосвіта, участь в конференціях, семінарах та тренінгах, навчанні, що проводиться в судах, а також в плановому підвищенні кваліфікації, що проводиться відповідними закладами перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців.

Згідно Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців: державна система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців повинна забезпечувати потреби центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших органів і організацій, на які поширюєтьсячинністьЗаконуУкраїни«Продержавнуслужбу» (даліоргани, на які поширюється чинність Закону «Про державну службу»), у працівниках з високим рівнем професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати управлінські функції, впроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам.

Державну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців становлять освітньо-професійні програми підготовки, перепідготовки і професійні програми підвищення кваліфікації державних службовців, додатковіпрограмифункціональноїспеціалізаціїякізнаходяться в структурі Державної судової адміністрації, акредитовані навчальні заклади, що реалізують зазначені програми, та органи, що здійснюють управління підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації державних службовців.

80	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

Підготовка державних службовців - це здобуття освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра за спеціальностями, спрямованими для професійної діяльності на державній службі, а також навчання в аспірантурі, Академії суддів України, інших навчальних закладів або наукових установ за спеціальностями, спрямованими для професійної діяльності на державній службі.

Перепідготовка державних службовців - це здобуття освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра за іншою спеціальністю в межах, як правило, відповідної галузі знань.

Підвищення кваліфікації державних службовців - це навчання з метою оновлення та розвитку умінь і знань, необхідних для ефективного вирішення завдань професійної діяльності на державній службі.

Мета, зміст, терміни, форми і методи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців визначаються відповідними освітньо-професійними та професійними програмами, що розробляються навчальними закладами згідно з вимогами вказаного Положення і нормативних документів Міносвіти.

Підготовка та перепідготовка державних службовців здійснюється за державним замовленням навчальними закладами, внесеними до переліку вищих навчальних закладів з підготовки та перепідготовки фахівців.

Підготовкафахівціввідповідногоосвітньо-кваліфікаційногорівняспеціаліста, магістра за спеціальностями, спрямованими для професійної діяльності на державній службі, здійснюється за освітньо-професійною програмою вищого навчального закладу. Підготовка магістрів за відповідними освітньо-професійними програмами і передбачає поглиблене вивчання загальноосвітніх та загально-правових дисциплін, роль судової влади у правовій державі, кримінальне право та кримінальний процес, цивільне право та цивільний процес а також правову, політологічну, соціальногуманітарну, психологічну, фахову та інші види підготовки, необхідні для нормативно-правового забезпечення діяльності органів, на які поширюється чинність Закону «Про державну службу».

Відповідні освітньо-професійні програми розробляються вищими навчальними закладами IV рівня акредитації згідно з вимогами професійнокваліфікаційних характеристик державних службовців певних категорій посад.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію на здобуття освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, отримують документ про освіту державного зразка.

РОЗДІЛ 2

81

Основними видами підвищення кваліфікації державних службовців, що забезпечуютьйогобезперервність, є: навчаннязапрофесійнимипрограмами підвищення кваліфікації державних службовців; систематичне самостійне навчання (самоосвіта); тематичні постійно діючі семінари; тематичні короткотермінові семінари; стажування в органах, на які поширюється чинність Закону «Про державну службу».

Підвищення кваліфікації за професійними програмами спрямовується на фахове удосконалення та оновлення знань і умінь державних службовців, які займають посади відповідних категорій в органах, на які поширюється чинність Закону «Про державну службу», а також осіб, зарахованих до кадрового резерву.

Підвищення кваліфікації державних службовців за професійними програмамиздійснюєтьсянерідшеодногоразунап'ятьроківпризарахуванні до кадрового резерву, зайнятті посад вищої категорії, перед черговою атестацією державного службовця, а для фахівців, уперше прийнятих на державну службу, - протягом першого року їх роботи.

Професійна програма передбачає навчання:

а) за загальною складовою - удосконалення та оновлення знань і умінь з правових, соціально-гуманітарних та інших питань професійної діяльності державного службовця на посадах відповідної категорії;

б) за функціональною складовою - здобуття додаткових знань і умінь відповідно до вимог професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців певних категорій посад;

в) за галузевою складовою - здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі чи сфері діяльності.

Професійніпрограмирозробляютьсянавчальнимизакладами,розглядаються галузевими чи регіональними радами по роботі з кадрами, узгоджуються з Державною судовою адміністрацією та відповідними органами, на які поширюється чинність Закону «Про державну службу». Терміни і форми підвищення кваліфікації визначаються органом, у якому працює державний службовець, залежно від сфери його діяльності,

Особи, які успішно пройшли атестацію за професійними програмами, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого зразка.

Тематичні постійно діючі семінари проводяться за програмами та планами, що розробляються навчальними закладами і затверджуються органами, на які поширюється чинність Закону «Про державну службу», на підставі типовихпрограмірекомендацій, підготовленихгалузевимитарегіональними

82	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

радами по роботі з кадрами.

Термін навчання визначається програмою семінару. Тематичні постійно діючі семінари закінчуються складанням заліків або підготовкою та захистом слухачами рефератів.

У разі потреби проводяться тематичні короткотермінові семінари з вивчення актуальних проблем, нових актів законодавства, передового вітчизняного та зарубіжного досвіду тощо. Термін навчання на тематичних семінарах визначається програмою.

Стажування державних службовців в органах, на які поширюється чинність Закону «Про державну службу» проводиться з метою вивчення досвіду, здобуття практичних та організаційних навичок за фахом тощо.

Після стажування, що здійснюється за індивідуальним планом, державний службовець подає звіт про виконання плану стажування керівникові органу, де він працює.

Управління підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації державних службовців здійснюється органами, на які поширюється чинність Закону «Про державну службу», і органами, яким підпорядковані відповідні навчальні заклади, у межах їх повноважень.

Головним навчальним закладом у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців є Академією суддів України, яка є закладом перепідготовки і підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату суду, який знаходиться в структурі Державної судової адміністрації України, яка була створена в 2003 році указом Президента.

Академія знаходиться в м. Києві і має регіональні відділення в Дніпропетровську, Донецькі, Львові, Одесі, Харкові, Севастополі та Чернівцях. На сьогоднішній день академією було розроблено 22 навчальних програм, що були затверджені Вченою Радою Академії.

Відповіднодопункту10 ПерехіднихположеньЗаконуУкраїни«Просудоустрій та статус суддів» на базі Академії суддів України формується Національна школа суддів України. Цим Законом визначено статус, структура та завдання Національної школи суддів України (ст. 81 - 82). Зокрема, відповідно до Закону Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до названого Закону та статуту, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Національну школу суддів України очолює ректор, який

РОЗДІЛ 2

83

призначається на посаду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Національна школа суддів України також може мати регіональні відділення. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту. Національна школа суддів України здійснює наступні функції: (1) практичну підготовку кандидатів на посаду судді; (2) підготовку суддів: яких призначено на посаду судді вперше; яких обрано на посаду судді безстроково; яких призначено на адміністративні посади в судах;

(3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації; (4) підготовку працівників апаратів судів; (5) проведення наукових досліджень з питань удосконалення судочинства; (6) вивчення міжнародного досвіду організації діяльності судів; (7) науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

2.4.Оцінювання професійної діяльності помічника судді

Великий тлумачний словник сучасної української мови подає наступні визначення поняття “оцінка”: 1) дія за значенням оцінити, оцінювати; 2) вартість, ціна чого-небудь; 3) думка, міркування про якість, характер, значення і т. ін. кого, чого-небудь; 4) прийняте позначення якості знань і поведінкиучнів. Термін“оцінювати”, відповідно, трактуєтьсяяк: 1) призначати ціну чому-небудь, визначати вартість чогось; 2) визначати якості, цінність і т. ін. кого-, чого-небудь 3) складати уявлення, робити висновок про кого-, щонебудь, визначати суть, характер, значення, роль і т. ін. чогось. 4) розуміти, визнавати позитивні якості, цінність і т. ін. кого-, чого-небудь45.

У контексті даного параграфу, будемо виходити з того, що оцінювання є комплексом організаційних процедур, спрямованих на визначення рівня професійних вмінь, знань та досягнень осіб, які займають посади помічника судді у суді, під час виконання безпосередніх професійних обов’язків.

Під час висвітлення питання про оцінювання професійної діяльності помічника судді вважаємо за необхідне висвітлити такі питання: 1) передбачені чинним законодавством процедури оцінювання, 2) суб’єкти оцінювання такої діяльності, 3) критерії оцінювання.

45Сучасний тлумачний словник української мови: 65 тис. слів / За заг. ред. д-ра філ. Наук, проф. В.В. Дубинського. – Х.: ВД «Школа», 2006. – С. 358

84	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

Яквідомо, сьогодні вУкраїнінеіснуєєдиногорозробленого тазатвердженого на законодавчому рівні комплексу процедур, відповідно до якого можна було б оцінити професійну діяльність помічника судді та її якість. Перш за все це пов’язано з недостатньою розробленістю правового статусу помічника судді та відсутністю уваги відповідальних державних органів за створення такої системи.

Засвоїмстатусомпомічникисуддів, першзавсе, єдержавнимислужбовцями. Тому на них розповсюджуються положення Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

За змістом ст.10 Закону України «Про державну службу» до основних обов’язків державних службовців відноситься забезпечення ефективної роботитавиконаннязавданьдержавнихорганіввідповіднодоїхкомпетенції; безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива та творчість в роботі.

Аналіз чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що на сьогодні існує дві форми проведення оцінювання професійної діяльності помічника судді як державного службовця, а саме: атестація та щорічне оцінювання виконанняпокладенихнанихобов’язківізавдань. Вартоодразужзауважити, що результати атестації та щорічної оцінки беруться до уваги кадровою службою відповідного державного органу під час проведення планомірної ротації кадрів на окремих посадах державних службовців, тобто можуть впливати на просування по службі державного службовця.

Відповідно до Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1922, з метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов’язків, визначених типовими професійнокваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів.

Для організації та проведення атестації наказом голови відповідного суду утворюється колегіальний орган, атестаційна комісія, затверджується її кількісний та персональний склад. Зазвичай, головою комісії є заступник голови суду, до її складу також входить секретар та члени комісії. Однак,

РОЗДІЛ 2

85

якщо колектив суду невеликий та складається з не більш як 5 осіб, то атестацію помічника судді може провести голова відповідного суду. Атестації підлягають всі помічники суддів, які працюють у суді, окрім тих, які перебувають на займаній посаді менше, ніж один рік. Жінки, які перебувають у відпустці по вагітності, пологах і догляду за дитиною, проходять атестацію не раніше ніж через рік після виходу на роботу.

Атестаційнакомісіяповинназабезпечуватиоб’єктивнийрозглядіпрофесійну оцінкудіяльностіпомічникасудді, якийатестується, зокремащодовиконання покладених на нього службових обов’язків, знання та користування у своїй роботі державною мовою. Також повинен забезпечуватись принциповий підхід комісії у підготовці рекомендацій для подальшого використання досвіду і знань помічника у роботі суду. Засідання атестаційної комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 3/4 її складу. Рішення комісії приймається стосовно кожного державного службовця, який атестується, простою більшістю голосів членів комісії у відсутності особи, яка атестується.

Пунктом 9 Положення про проведення атестації державних службовців передбачено, що на кожного працівника, який підлягає атестації, складається службова характеристика, що підписується його безпосереднім керівником. Відповідна характеристика повинна містити аналіз виконання державним службовцем посадових обов’язків; відомості про обсяг, якість, своєчасність і самостійність виконання роботи, ділові якості (ініціативність, відповідальність), стосунки з колегами, знання та користування державною мовою під час виконання службових обов’язків, інформацію про підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації тощо.

У вказаному пункті Положення зазначено ще одну процедуру, яка має передувати атестації, а саме: співбесіду державного службовця з безпосереднім керівником, тобто у нашому випадку – із суддею, із яким працює помічник. Однак строки проведення співбесіди, її процедуру та оформлення результату законодавством не визначено. Вказано лише на те, що під час співбесіди помічника ознайомлюють зі службовою характеристикою щодо нього. Таким чином, можна дійти висновку, що саме на суддю, з яким безпосередньо працює помічник, і покладено обов’язок скласти службову характеристику щодо нього.

Однак, у зв’язку із надзвичайною завантаженістю суддів, на практиці написання такої характеристики стало формальністю. Зазвичай її текст складають самі помічники. Проте, підхід комісії до характеристики аж ніяк не можна визнати поверховим, оскільки під час атестації у державного службовця можуть запитати пояснення щодо кожного пункту стосовно його якостей та досягнень, викладених у тексті характеристики.

86	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

У разі незгоди з відомостями, викладеними у службовій характеристиці, державний службовець може подати до комісії відповідну заяву, обґрунтування, додаткові відомості щодо своєї службової діяльності. Оскільки негативна характеристика на практиці трапляється вкрай рідко, то надання помічником судді додаткових відомостей щодо своєї службової діяльності майже не зустрічається.

Результати атестації повідомляються помічнику судді, який атестувався, та його керівнику (судді) одразу після проведення атестації. За результатами засідання, атестаційна комісія приймає одне з таких рішень стосовно державного службовця: 1) відповідає займаній посаді; 2) відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій щодо підвищення кваліфікації з певного фахового напряму, набуття навичок роботи на комп’ютері тощо; 3) не відповідає займаній посаді.

Прийняте комісією рішення заноситься до протоколу засідання комісії та атестаційного листа державного службовця.

Варто відмітити, що рішення про не відповідність помічника судді займаній посаді є підставою для рекомендації голові суду (керівнику апарату) перевести цього державного службовця за його згодою на іншу посаду, що відповідає його професійному рівню, або звільнити із займаної посади. Відповідне рішення приймається головою суду (керівником апарату) у двомісячний термін з дня атестації. Прийняття такого рішення після закінчення зазначеного терміну не допускається.

Помічник судді має право оскаржити рішення атестаційної комісії щодо нього голові суду (керівнику апарату) протягом десяти днів з дня його прийняття без врахування терміну тимчасової непрацездатності працівника. Рішення голови суду (керівника апарату), прийняте за результатами атестаційної комісії щодо конкретного помічника судді, може бути оскаржене ним до суду.

Чинне законодавство України передбачає, що у період між атестаціями помічників суддів, які відбуваються кожні три роки, щорічно проводиться оцінка виконання державними службовцями своїх обов’язків і завдань. Загальний порядок проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань затверджено наказом Головного управління державної служби України №122 від 31 жовтня 2003 року.

Метою здійснення такої оцінки є поліпшення добору й розстановки кадрів, розвитку ініціативи і творчої активності державних службовців, визначення їх потенціалу, потреб у підвищенні кваліфікації та особистому розвитку; планування кар’єри, вдосконалення процесу планування та організації

РОЗДІЛ 2

87

діяльності як державного службовця, так і державного органу в цілому, виявленні організаційних проблем та оперативного реагування на них, аналізу виконання посадових інструкцій. Вона проводиться на початку кожного року за підсумками минулого року на підставі наказу чи іншого розпорядчого документу голови суду (керівника апарату). Не підлягають щорічній оцінці вагітні жінки та помічники суддів, призначені на посаду у поточному році.

Організаційне забезпечення проведення щорічної оцінки покладається на кадрову службу відповідного органу.

Процедура проведення щорічної оцінки складається з таких етапів: підготовчий період, оцінювання, співбесіда та підписання результатів обговорення, затвердженнякерівникомвищогорівнярезультатівоцінювання, заключний етап.

Підготовчий період включає аналіз безпосереднім керівником (суддею, із яким працює помічник) та помічником судді виконання завдань та обов’язків, визначених у посадовій інструкції, наданих окремих дорученнях у звітний період, а також установлення безпосереднім керівником дати проведення співбесіди. До початку проведення оцінювання відділ кадрів має ознайомити всіх помічників суддів з порядком проведення щорічної оцінки, а також забезпечити їх формою бланка щорічної оцінки виконання помічником судді посадових обов’язків і завдань. Зазначена форма може доводитися до державних службовців в паперовому або електронному вигляді.

Такий бланк щорічної оцінки складається із двох частин. У тій з них, яку заповнює помічник судді особисто, йому пропонується надати відповідь щодо власної оцінки успішності виконання ним посадових обов’язків із наведенням відповідних прикладів, наявності опублікованих наукових статей у певній галузі права чи щодо діяльності суду, власного навчання (підвищення кваліфікації, отримання освітньо-кваліфікаційного рівня чи наукового ступеня). Іншу частину бланку заповнює безпосередній керівник помічника судді (суддя). У цій частині суддя повинен викласти власну позицію щодо виконання помічником посадових обов’язків, визначених у посадовій інструкції, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень. Не зайвим буде викладення висновків, пропозицій та рекомендацій як наслідок обговорення результатів щорічної оцінки виконання помічником судді посадових обов’язків і завдань.

Оцінювання безпосереднім керівником (суддею) має бути обґрунтованим, спиратися на конкретні приклади з відзначенням позитивних показників

роботи державного службовця, рівня його знань, умінь,				професійних
та	ділових якостей, недоліків у роботі, а також	шляхів	їх	подолання.
За	результатами самооцінювання і оцінювання	суддею	виставляється

88	ПОСІБНИК ПОМІЧНИКА СУДДІ ЗАГАЛЬНОГО СУДУ

підсумкова оцінка, яка враховує самооцінку, оцінку суддею виконання його помічником посадових обов’язків, визначених у посадовій інструкції, та окремих доручень керівника, і може бути низькою, задовільною, доброю та високою.

Заповнену форму бланка щорічної оцінки суддя у тижневий термін передає помічнику для ознайомлення.

Наступним етапом щорічної оцінки є співбесіда. Співбесіда судді зі своїм помічником проводиться з метою обговорення результатів оцінки його роботи за минулий рік та обговорення завдань на наступний рік, визначення необхідності підвищення кваліфікації. Обговорення повинно бути структурованим, неформальниміматирекомендаційнийтароз’яснювальний характер з урахуванням самооцінки державного службовця. При проведенні співбесіди має бути дотримано баланс між позитивною оцінкою роботи і критикою окремих напрямів з відповідним обґрунтуванням. Співбесіда закінчується підписанням суддею і помічником форми бланка щорічної оцінки на підтвердження того, що результати оцінювання обговорені.

Затвердження результатівщорічної оцінки здійснюєтьсязаступникомголови чи головою (керівником апарату) відповідного суду після ознайомлення з результатами оцінювання. При цьому голова чи заступник голови (керівник апарату) суду може висловити свої зауваження та пропозиції, а також провести, у разі необхідності, відповідні співбесіди.

Заключний етап включає в себе перевірку кадровою службою суду повноти заповнення форми бланка щорічної оцінки і долучення її до особової справи державного службовця.

Результати оцінювання професійної діяльності помічника судді (у вигляді атестації та щорічної оцінки виконання помічником покладених на нього завдань і обов’язків) заносяться до особової справи державного службовця. Вони розглядаються під час вирішення питань просування по службі, встановлення передбачених законодавством надбавок або зміни їх розміру, у разі порушення в установленому порядку клопотання про продовження термінуперебуваннянадержавнійслужбі, атакожіншихпитаньпроходження державної служби.

Поряд із атестацією та щорічною оцінкою виконання помічником покладених на нього завдань, оцінювання професійної діяльності помічника судді відбувається також щоденно. Така оцінка здійснюється не лише безпосереднім керівником, але й громадянами, з якими доводиться мати справу помічнику судді з огляду на певну публічність своєї посади (наприклад, під час прийому позовних заяв чи у випадку виконання ним функцій секретаря судового засідання під час розгляду конкретної справи).

РОЗДІЛ 2

89