Методи організації і здійснення навчально-виховної діяльності

Словесні Наочні Практичні	Індуктивні і дедуктивні	Репродуктивні і проблемно-пошукові	Самост. роботи і роботи під керівництвом вчителя
Джерела	логіка	мислення	управління

Методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності

Методи стимулювання і мотивації інтересу до навчання

Методи стимулювання і мотивації обов’язку і відповідальності в учінні

Методи контролю і самоконтролю навчально-виховної діяльності

Методи усного контролю і самоконтролю

Методи писемного контролю і самоконтролю

Методи лабораторно-практичного контролю

Наявність різних класифікацій засвідчує, що методи як дидактична категорія – багатомірне поняття і можуть розглядатися з різних точок зору. Розвиток теорії методів навчання зумовлює пошуки нових підходів до визначення системи методів та їх класифікації за певними ознаками.

Питання 22

Характеристика методів організації та здійснення пізнавальної

діяльності учнів

Словесні методи навчання

Словесні методи навчання включають усний виклад навчального матеріалу самим учителем. До них належать розповідь, пояснення, лекція, бесіда, диспути, дискусія.

Розповідь– монологічна форма усного викладу навчального матеріалу, широко застосовувана і в початкових, і середніх, і в старших класах. Провідна функція цього методу – навчальна. Допоміжна функція – розвивальна, виховна, спонукальна і контрольно-корекційна. Розповідь використовуються для послідовного, систематичного, доступного та емоційного піднесення знань.

Пояснення – послідовний, логічний, чіткий, доступний дітям виклад способів дій, складних питань. Пояснення найчастіше застосовують, ознайомлюючи учнів з правилами, способами дій на уроках математики, історії географії тощо.

Усі види розповідей, які використовуються з навчальною метою, повинні мати чітку структуру: початок, розвиток подій, кульмінаційна і заключна частина. Добре побудована розповідь учителя – взірець послідовного, логічного, цікавого мовлення для учнів.

Бесіда– відноситься до найбільш давніх методів дидактичної роботи. Її майстерно використовував ще Сократ. Провідна функція цього методу – спонукальна, а також і інші функції. Сутність бесіди в тому, що вчитель, спираючись на знання та практичній досвід учнів, за допомогою запитань підводить їх до розуміння, розширення відомого.

Бесіда – це діалог: запитання вчителя й відповіді учнів. Навчання за допомогою запитань і відповідей дуже поширене в школі.

Існують такі види бесід.

Підготовча бесіда. Її мета – актуалізувати знання дітей, що є опорними для роботи над новим матеріалом.

Пояснювальна бесіда має на меті організацію засвоєння нового матеріалу через діалог учителя з учнями. Ця бесіда може включати елементи пояснення, застосування наочності, ігрові ситуації.

Підсумкова бесідаслужить для узагальнення і систематизації набутих знань. Вона завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку.

Контрольно-корекційнабесіда використовується для діагностичних цілей, а також тоді, коли треба розвинути, уточнити, доповнити новими фактами або положеннями набутих учнями знань. у процесі такої бесіди вчитель проводить контроль якості знань у вигляді фронтального опитування. Бесіди не тільки напружують пам’ять, а й збуджують інтерес, змушують установлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати істотні ознаки предмета.

За рівнем пізнавальної активності учнів найбільші переваги має евристична бесіда, роль якої незамінна для розвитку творчих здібностей.

Робота з книгою. Це один із словесних методів, який застосовується в школі. Важливу роль в навчальній роботі грає підручник. Крім того є навчальні посібники (словники, довідники, таблиці тощо), література для додаткового читання. Перед учителем стоїть завдання – навчити учнів працювати з підручником. Уміння і навички роботи з книгою зберігаються на все життя. Той учень, який в школі навчався самостійно працювати з підручником, зможе і далі використовувати книгу для поповнення своїх знань.