6. Планування роботи з музичного виховання в сучасному дошкільному навчальному закладі України.

Є 2 види планування: перспективний на 1-2 місяці і календарний на 1-2-неділі.

Перспективне планування складається на тривалий період, в нього входять завдання, які відображають об’єм музичних умінь та навичок, які повинні виконати за даний період.

Календарне планування складається на малий відрізок часу. Завдання перспективного планування розподіляються на окремі заняття, які ідуть одне за одним.

Є 3 види завдань перспективного плану:

1. Загальні завдання, які відображають принцип всебічного розвитку дитини, характеризують виховання засобами музичного мистецтва, морально-естетичного відношення до оточуючого.

2. Завдання направлені на розвиток у дітей основних музичних здібностей, виховання емоційних почуттів до музики, розвиток ритму, музичного слуху.

3. Завдання по формуванню навиків в різних видах музичної діяльності.

Календарне планування складається на 1-2 тижня. В ньому планується програмовий зміст і музичний репертуар на кожне заняття.

ІІ мол група – діти цього віку проявляють зацікавленість до музичних занять.

У І кварталі планується слухання музики веселої, спокійної, маршової. Формується усвідомлене відношення до твору. Педагог привертає увагу дітей до зміни звучання музики, динаміки.

Музичне виховання має різні форми: заняття, розваги, свята, самостійна діяльність, використання музики в повсякденній діяльності. Перспективний план складає муз. керівником з врахуванням виховних завдань. В ньому планують всі види діяльності, об'єм умінь і навичок, репертуар з усіх видів діяльності, перевірка знань, рівень загального муз. розвитку. Наприклад при розучуванні пісні «Веснянка»: вчити наспівному співу в веселому темпі, правильно співати мелодію, виразно виконувати динамічні і темпові відтінки. По перевірці засвоєних знань дітьми: в старшій групі чи можуть діти визначати музичний вступ, засоби музичної виразності в п’єсі. Календарний план складається на основі перспективного. В ньому фіксується вся робота з музичного виховання на протязі дня: визначається зміст музичного заняття. В календарному плані ведеться облік результатів кожного заняття.

7. Слухання музики. Прийоми навчання.

Програма виховання дошкільнят з розділу «Слухання музики» має конкретні завдання:

Слухання музики. Прийоми навчання:

Завдання програми розділу «Слухання музики» - знайомити дітей із доступними зразками сучасної, класичної народної музики, розвивати музичну сприйнятливість дітей, емоційно відчувати музику, дати початкові відомості про музику, підводити до запам’ятовування музичних творів, розрізнення їхнього змісту, формувати оцінне ставлення, запам’ятовувати відомості про музику, розрізняти їх зміст, характер засоби музичної виразності, формувати оцінку, смак. Навички сприймання музики формуються внаслідок багаторазового прослуховування.

У молодших групах дитсадка через нестійкість уваги діти краще сприймають невеличкі, яскраві за своїми образами твори, особливо пісні. Виразні інтонації співочого голосу, міміка співака особливо захоплює їх. Характерні для цього віку зовнішні вияви емоцій – жести подиву, захоплення, що являються в підстрибуванні, приплескуванні. Але почуття, викликані музикою швидко виникають і так само швидко зникають. Чотири-п’ятирічні діти емоційно стійкіші. Вони дуже жваво, іноді бурхливо і весело відгукуються на танцювальну мелодію, а на твори легкого рухливого характеру реагують спокійно. З’являється зацікавленість змістом творів, народжуються запитання, пов’язані з бажанням дізнатися про що розповідає музика. Окреслюються окремі прояви музичної пам’яті, бажання розповісти про враження після прослуховування пісні чи п’єси. Для дітей 5-7 років характерні досить розвинена мимовільна увага, вміння зосереджуватися, вловлювати музику детальніше, їхня музична допитливість, інтерес усвідомлені і виявляються в потребі багаторазового спілкування з улюбленим твором. Розвивається також певна спостережливість. Діти спроможні відчути загальний настрій музики і простежити за розвитком художнього образу. Вони відзначають окремі найвиразніші музичні засоби і знаходять своєрідні, самостійні визначення. Діти можуть порівняти окремі явища дійсності із враженням від сприймання музики. Зміст програми включає в себе три основні елементи: ознайомлення з музичними творами, виховання любові до них, запам’ятовування їх нагромадження музичних вражень; прищеплення навичок слухання музики; формування музичного смаку в процесі нагромадження слухових вражень, перших відомостей про музику.

Програма із слухання музики будується на основі чітко продуманої системи. Вона складається із творів, в яких послідовно ускладнюються музичні образи, різноманітнішим стають почуття, настрої, розширюється коло життєвих явищ переданих в музиці. Ускладнюються і виражальні засоби. В результаті виконання всієї програми в дітей розвивається музична пам’ять, нагромаджується запас музичних вражень, який дає змогу самостійно згадувати улюблений твір. Навики культури сприймання формуються внаслідок багаторазового прослуховування музики, доступної дитячому розумінню. В ранньому дитинстві розвивається вміння прислухатися до музичних звуків. Дітей 3-4 років привчають дослухати пісню чи п’єсу до кінця, не переключаючись на щось інше. У старших дошкільнят ці навички поглиблюються, виробляється стійка слухова увага. До кінця перебування в дитсадку дитина здатна розпізнавати твір в цілому, окремі його частини, приспів, закінчення. Маючи запас знайомих музичних творів, вона може розрізняти їхні види, жанри (марш, танець, колискова). У неї формуються початкові уявлення про зміст пісень, п’єс, їхню форму (вступ, закінчення, заспів, приспів, частина), найяскравіші засоби вираження. Діти отримують початкові відомості про творців музики: композиторів-класиків, сучасних авторів, про народну творчість, знайомляться з особливостями різних музичних інструментів (рояль, баян, скрипка). Бажання дізнатися, про що розповідає музика, змушує дітей вслухатися в звучання, зіставляти її різні особливості. В дітей з’являється можливість пов’язати зміст тексту пісні з музикою, повніше відчути художній образ. Послідовне виконання вимог програми слухання музики зумовлює гармонійний музичний розвиток дітей. Складний процес розвитку дитячого музичного сприйняття передбачає використання художнього виконання творів, слова педагога й наочних засобів. Оскільки вокальні й інструментальні твори слухають дошкільнята, то важливо, щоб звучність і темп були помірними (без ефективної естрадності), а звучання – природним і м’яким. Перед слуханням пісні і п’єси необхідне спрямовуюче слово керівника. Слово педагога має пояснити, розкрити почуття, настрої, виражені музичними засобами. Форми словесного пояснення різні: короткі розповіді, бесіди, постановка питань. Використання їх залежить від конкретних виховних і навчальних завдань, виду музичного твору (вокального, інструментального), моменту ознайомлення (перше чи повторне слухання), жанру, характеру твору, віку маленьких слухачів. Ознайомлюючи з інструментальною музикою він робить невеликі пояснення загальнішого характеру. Якщо п’єса має програму, вона, як правило, виражена в назві, наприклад»Марш дерев’яних солдатиків» П.Чайковського. Виконуючи її вперше, педагог пояснює: «Музика чітка, легка, адже солдатики маленькі, дерев’яні – це іграшковий марш».При повторному прослуховуванні звертає увагу на те, що коли солдатики підходять ближче, музика звучить дуже, а коли відходять – стишується. Згодом діти самостійно розрізняють динамічні відтінки, осмислюють їх виражальне значення. Загалом музичний вступ і завершення пісні з репертуару молодших груп дитсадка часто мають зображувальний характер. Короткі пояснення педагога, тут же супроводжуються музичними прикладами, допомагають дітям відчути художній образ.

(Ранній вік – прослуховування до музичних звуків, молодший вік – дослуховувати твір до кінця; середній і старший – виробляється стійка слухова увага). До школи дитина вже розрізняє жанри: марш, танець, колискові. Формується уява про форму творів: вступ, заспів, закінчення, приспів, частина. Отримують відомості про композиторів. Сер і старший вік – розуміють засоби муз вираження –темп і динаміка.

Темп: швидко, повільно, помірно.

Динаміка: тихо, голосно.

Прийоми: художнє виконання творів, словесні наочні спрямовуюче слово керівника, розповідь, бесіда, запитання, пояснення.