9. Музично-ритмічні рухи. Прийоми навчання.

Музично – ритмічні рухи – це одне із основних завдань виховання наряду із навчанням співу. Це виховання любові та інтересу до музики, збагачення музичних вражень, ознайомлення з музичними поняттями, навички слухання музики, розвиток творчої активності та музичного смаку. Виконуючи рухи під музику дитина уявляє той чи інший образ, переживання виражене в музиці. Рухи допомагають повніше сприймати музичний твір. Танець «Ой на горі калина» - веселий (підскоки, притупування…) «Сніжинки» - кроки, ходіння вперед, назад, повторення (плавний, ніжний характер)

Рухи допомагають повніше сприймати музичний твір, який у свою чергу надає рухові особливої виразності. В цій взаємодії музика відіграє провідну роль, а рухи стають своєрідним засобом вираження художніх образів. Заняття ритмікою сприяють формуванню особистості дитини, її пізнавальної, вольової та емоційної сфери. Пізнавальні здібності розвиваються внаслідок того, що діти багато тпро що довідуються завдяки різноманітній тематиці музичних ігор, хороводів, ознайомленню з художніми рухами. Однак пізнавальні процеси під час занять ритмікою активізуються в тому разі, якщо дитина здатна зосередитися на особливостях музичних засобів вираження. Йдеться про слухову увагу, її стійкість. Дитина стежачи за розвитком художнього образу, уважно слухає. Чим складніший та об’ємний музичний твір, чим більше рухів при цьому виконується, тим інтенсивніше розвивається слухова увага. Вона, в свою чергу сприяє розвиткові музичної пам’яті, яка спирається на слуховий і руховий аналізатори. Виконуючи рухи під музику, діти в думці уявляють той чи інший образ. Дитина щоразу відтворює музично-ігровий образ по-своєму в нових, незвичних зв’язках, комбінуючи (на основі раніше засвоєного) елементи танцю, характерні риси персонажа, видозмінюючи їх у нові, незнайомі рухи. Музично-ритмічні рухи змушують дітей переживати виражене в музиці. А це , в свою чергу, впливає на якість виконання. Радіючи музиці, відчуваючи красу своїх рухів, дитина виявляється насамперед у мимовільних рухах під час слухання музики: змінюється міміка, мимохідь рухаються руки, ноги, тулуб. Старші діти виявляють емоційну чутливість мимовільними рухами в процесі гри. Наприклад, у момент змагання після закінчення музики дітям варто почути перші музичні звуки, як вони знову організовуються і стають на місця. Заняття ритмікою є виховним процесом і допомагають у різнобічному розвитку особистості дитини: музично-естетичному, емоційному, вольовому і пізнавальному.

Методи: наочний, словесний, практичний.

Прийоми: показ, пояснення, повтор.

Задачу музичного розвитку дітей Н.А.Метлов вирішував і в музично – ритмічних рухах. Початковим етапом роботи він вважав ранкову гімнастику, яка проводиться під музичний супровід. Музика була введена Метловим і в фізкультурні заняття. Різноманітні види музично – ритмічних рухів Метляв ввів і в побут дітей, це ігри із співом, хороводи, ігри – казки під супровід музики.

Ранкова гімнастика під музику виконує багато завдань – це покращується тонус, покращується кровообіг, обмін речовин у організмі дитини, покращується і поглиблюється дихання. Крім того гімнастика під музику сприяє на нервову систему, діти стають урівноваженими, спокійними, веселими, бадьорими.

В процесі виконування вправ у дітей закріплюються рухові навички, покращуються рухи (ходьба, біг, стрибки).

Діти краще орієнтуються у просторі. Музично – ритмічні рухи під музику сприяють естетичному розвитку. У дітей розвивається художній смак, вони получають задоволення від красивого виконання вправ.

Ігри – казки під музику мають великий вплив на дітей. Вони сприяють розвитку художнього смаку, викликають у дітей радісні емоції. Діти краще передають характер музики у рухах, в них розвивається мова, дикція, мовна інтонація.

Рухливі гри під музику також впливають на дитину, вони викликають переживання, передають свої емоції. Кращими іграми є хороводні, вони мають велику художню цінність. Ігри із співом можна череду вати з іграми без співу. Ігри із співом можна проводити кожен день в І половину дня і в ІІ пол. дня.

Танці – розучують пі час музичних занять, у дітей формується вміння виконувати різноманітні танцювальні рухи (галоп, притупи, кружляння, підскоки), діти вчаться орієнтуватися у просторі, робити перешикування, діти знайомляться із зразками українського хореографічного мистецтва (Гопак, Українська полька, хороводи, вальс, менует), різні характерні таночки, розвивається акторська майстерність, пам’ять.

Танцювальна творчість – вміння самостійно створювати танцювальні композиції, використовуючи знайомі рухи (наприклад: «Чий танок кращий)