7. Розкрийте зміст та форми організації праці дітей в природі

Праця як метод освітньо – виховної роботи в дитячому садку має велике значення. Систематично праця на городі, в саду, в квітнику і куточку природи сприяє формуванню у дітей високих моральних якостей. Посильно фізична праця сприятливо впливає на загальний розвиток дітей, удосконалює функції їхніх аналізаторів, і насампред, рухового. Праця в дитсадку застосовується в повсякденному догляді за рослинами і тваринами на земельній ділянці і в куточку природи, інколи на заняттях. Так, наприклад, перед сівбою діти повинні роздивитися насіння (форму, розмір, колір), перед садінням живців повторити назви частин рослин (стебло, листя, квіти). У дітей треба виховувати свідоме ставлення до праці, вимагати щоб вони осмислювали виконувану роботу, розуміли тему, мету цієї роботи. Дуже важливо щоб діти не лище засвоїли той чи інший прийом, а й зрозуміли, для чого він потрібний. Тому, показуючи дітям, як треба сіяти насіння, висаджувати живців, доливати воду в акваріум тощо, необхідно окладно пояснювати це. Будь – який новий прийом вихователь повинен пояснити і показати. До останніх прийомів, використовуваних у трудовому навчанні дітей, належить ознайомлення їх з працею дорослих, приклад самого вихователя, доручення дітям різних трудових операцій і перевірка їх виконання, оцінка проблемної роботи вихователя і усією групою. Результати численних теоретичних та експериментальних досліджень свідчать про те, що під впливом праці розвиваються всі розумові і фізичні сили дитини. В процесі праці найбільш переконливо, наочно діти впевнюються у зв’язку між умовами для рослин, тварин і їх ростом, розвитком. Діти оволодівають новими прийомами обстеження: навчаються відрізняти суху землю від вологої, пухку від твердої, культурні рослини від бур’янів. Праця об’єднує, дисциплінує, виховує почуття відповідальності за життя живих істот, адже пташка, позбавлена корму, може через добу загинути, несвоєчасно политі рослини під час спеки засихають. Ф – ми організації дітей: доручення, чергування, заняття. Види праці: в куточку природи, на майданчику.

8. Доведіть доцільність та розкрийте можливості використання ілюстративного матеріалу в процесі ознайомлення дітей з природою.

Ілюстративні посібники використовуються для ознайомлення дітей тоді, коли предмети і явищі її недоступні для безпосереднього спостереження. До таких посібників доводиться вдаватися, наприклад, при ознайомленні дітей з домашніми тваринами та дикими звірами, якм,их немає у цих місцевостях; ілюстрації потрібні для уточнення і розширення уявлень дітей про знайомизх тварин, рослин, сезонні явища в природі тощо.

Показ картин, супроводжуваний розповіддю вихователя, чи його бесідою з дітьми проводиться в усіх групах. У молодший групах вих – ль ставить дітям чіткі , короткі запитання, звертаючи їх увагу на характерну у зовнішності і звичках тварин, на форми і колір частин рослин. Під час перегляду картин з дітьми сер., ст. Груп, корисно використовувати порівняння тварин чи рослин, вказуючи на їх схожість і відмінність, що сприяє розвиткові спостережливості і мислення. Можна запропонувати порівняти тварин, зображених на різних картинках (корову і коня, корову і козу, кішку і тигра тощо), розповідь дітей про картину, складання ними коротеньке розповідання допомагають ним краще закріпити здобуті уявлення, розвивають звязну мову діітей. Діафільми можна використовувати в роботі з усіма групами. Показ окремих кадрів супроводиться розповіддю вихователя, або читання наявного в діафільмфі тексту. Кінофільми з навчальною метою використовують в основному у старших групах.

9. Розкрийте доцільність та можливості використання дитячої природознавчої літератури в процесі ознайомлення дітей з природою.

Розповідь вихователя значно розширює знання дітей. Живе слово повинно спиратися на конкретні уявлення дітей. Вихователь доповнює дитячі спостереження і ознайомлює їх з такими обєктами і явищами, які вони не можуть безпосередньо сприйняти (з мфісцями зимівлі птахів, з життям диких тварин тощо). Дуже часто розповідь супроводжується: демонстрування картин, діафільмів. Читання художніх творів збвгвчує знання дітей про природу, виховує інтерес і любов до природи, розвиває відчуття краси. З деякими літ. Творами можна ознайомити дітей тільки після спостереження на природі – у лісі, на луках, к полі. Наприклад “Зимовий банкет”, Павлової, дітям слід читати тільки після того, як вони неодноразово спостерігали різні дерева, і розрізняли їх за зовнішнім виглядом. Інколи, читання проводиться раніше, ніж спостереження. Художній опис вже знайомих рослин, твари або явищ природи позитивно сприяє на сприйняття дітей, роблячи його яскравішим, викликаючи інтерес до спостережень. Пришвін “Золотий луг”, вони починають звертати увагу на те, який вигляд має луг у різні пори року і при різній погоді. Вони розглядають кульбабу і помічають зміни у формі її квітки, коли вона відкривається і закривається. Художній опис незнайомих рослин і тварин, що спирається на уже набуті дітьми спосреження і загальні уявлення, створює новий образ, який помогоає знайти описуваємий обєкт у природі. Вихователь читає дітям казку Павлової, “Як хмаринка”, під час наступної прогулянки діти шукають квітки підмаренника, ознаки яких описані у казці.

10 . Зробіть добірку кімнатних рослин в куточок природи для дітей молодшої, середньої та старшої груп. Обґрунтуйте вибір рослин.

Видатний чеський педагог Ян Амос Коменський вважав, що специфічним принципом відбору знань про природу для малюків є принцип енциклопедичності. Пізніше його не менш ви­датний колега Костянтин Ушинський писав, що у дошкільників необ­хідно формувати досить широке коло знань про неживу природу, рос­линний, тваринний світ, працю людей у природі.

Зміст ознайомлення дошкільників з природою

Сьогодні такий підхід залишається актуальним. Провідними принципами формування змісту ознайомлення дошкільників з при­родою є науковість та системність. Тому зміст ознайомлення до­шкільників з природою містить широке коло знань, зокрема про:

природні матеріали (елементи геології);

метеорологічні явища (елементи метеорології);

сезонні зміни у природі (елементи фенології);

різноманітність рослин, їхню будову (елементи ботаніки);

різноманітність тварин (елементи зоології).

Такий підхід до формування змісту знань про природу, які мають засвоїти діти, необхідний для формування у них системи наукових знань про природу та відповідного ціннісного ставлення до довкілля.

Свого часу Костянтин Ушинський казав, що вивчення дітьми природи має починатися не з курйозів і диковин, а з того, що безпо­середньо оточує дитину, тобто з тих об'єктів і явищ природи, які ди­тина може спостерігати щодня. 

Куточок природи як елемент природничого розвивального середовища

Створюючи у дошкільному навчальному закладі належне розвивальне середовище, спрямоване, зокрема, й на формування природничої компетентності дітей, педагоги мають приділити серйозну увагу оформ­ленню як території до­шкільного закладу, так і його приміщень. Озна­йомлення дітей із приро­дою у дошкільному за­кладі потребує постійного безпосереднього спілку­вання з нею, тому важли­вими є куточки природи. Вони обов'язкові для кожної вікової групи на­віть за наявності у до­шкільному закладі зимо­вого саду чи кімнати при­роди.

Куточок природи слід облаштовувати у світлій частині кімнати. А його об'єкти можна розмістити як традиційно - на сто­лах чи шафах, так і нестандартно - на пеньках, металевих підстав­ках тощо.

Розміщуючи мешканців у куточку природи, треба насамперед подбати про те, щоб були враховані їхні біологічні особливості й по­треби. Так, одні кімнатні рослини, скажімо герань, мають потребу у великій кількості сонячного світла. Отже, їх варто поставити на найосвітленіше місце. Інші, скажімо узамбарська фіалка, погано пе­реносять прямі сонячні промені, їхнє місце - подалі від сонця.

Утримуючи жаб чи ящірок, слід враховувати біологічні особли­вості плазунів та земноводних. Скажімо тераріум, де живе ящірка, варто ставити на місце, що добре прогрівається сонцем, а тераріум з жабою має перебувати неодмінно у тіні.

Разом з тим куточок природи мас радувати око, прикрашати інтер'єр. Зрештою, об'єкти у куточку природи необхідно розміщувати так, щоб діти могли вільно підходити до них, спостерігати та догля-і дати за ними.

 Вимоги до відбору об'єктів для куточка природи

Вимоги до підбору мешканців куточка природи

відповідність вимогам програми

невибагливість до їжі та догляду

безпечність

привабливість

поширеність

типовість для тієї чи тієї систематичної чи екологічної групи

Об'єкти для куточка природи слід ретельно відбирати. Насамперед треба враховувати їх безпечність, відповідність вимогам про­грами та можливість їх розміщення у конкретному приміщенні. Не можна утримувати, скажімо, отруйні рослини чи тварини, рослини з колючками або та­кі, що можуть викликати алергічні реак­ції у дітей. Догляд за мешканцями куточ­ка природи за характером праці мас бути доступним для дітей відповідного до­шкільного віку.

Варто добирати привабливі зовні об'єкти, які зможуть привер­нути і утримувати не дуже стійку увагу дошкільника. Але при цьому необхідно враховувати можливість нормальної життєдіяльності, росту та розвитку тварин і рослин в умовах приміщення дошкільного закладу.

Для куточка природи добирають типових представників певної групи рослин чи тварин, але вони не мають відноситися до рідкісних видів, зокрема тих, що занесені до Червоної книги.

У куточок природи необхідно періодично вносити зміни, зокре­ма сезонні.

 Кімнатні рослини

Кімнатні рослини - постійні і обов'язкові об'єкти куточка при­роди. Адже залежно від місця зростання у природі кімнатні рослини потребують різного догляду, зокрема різного грунту, поливки, ступе­ня освітленості тощо, тому вони є цінним дидактичним матеріалом.

Поповнюючи куточок природи, потрібно привернути увагу  всіх дітей до нової рослини, назвати її, розглянути разом з дітьми, розповісти, де ця рослина росте у природі, як за нею доглядати, ра­зом з дітьми визначити їй місце у куточку природи.

У молодшій групі у куточку природи доцільно розмістити 3 - 4 кімнатні рослини, хоча в інтер'єрі групової кімнати квітів може бути значно більше. Тут розміщують рослини, що мають чітко виражегн осно­вні частини (стебло, листя) і яскраво, рясно та довго квітнуть. Малюків  залучають до догляду за рослинами. Вони виконують доручення до­рослого, зокрема: поливають рослини, обтирають їхнє листя вологою  ганчірочкою.

Отже, підбираючи кімнатні рослини для молодшої групи, необ­хідно пам'ятати про певні вимоги. У куточку природи слід утримува­ти рослини, які мають:

привабливий вигляд - гарно і рясно квітнуть;

велике, цупке листя, щоб малюкам було зручно витирати з нього пил;

типову будову - стебло, листя, квіти.

З огляду на ці вимоги пропонуємо для наповнення куточка при­роди у молодшій групі такі рослини:

красивоквітучі - бальзамін,  герань зональна;

декоративнолистяні   фікус звичайний невеликого розміру, аспідістра.

Доцільно мати у куточку природи одну з рослин у двох екземплярах для того, щоб діти могли вчитися знаходити однакові рослини.

 У куточку природи середньої групи зазвичай має бути 5 - 6 рослин. Вимоги до підбору рослин куточка природи середньої групи дещо змінюються і доповнюються. Адже діти опановують складніші прийоми порівняння, вчаться знаходити подібне і відмінне в рослинах, узагальнювати об'єкти за тими чи тими ознаками. Поглиблю­ються знання дітей: вони чіткіше розрізняють особливості рослин, ознайомлюються з умовами, необхідними для їхнього життя, опано­вують нові прийоми підтримки рослин у чистоті:

- обливають з дрібносітчатої лійки або обприскують із пуль­веризаторів рослини із дрібним листям;

- обтирають вологим пензликом або щіткою листя, що має зазубрини;

- обтирають сухим пензликом опушене листя.

При цьому діти вчаться встановлювати спосіб догляду залежно від характеру листя: величини, кількості, особливостей поверхні, крихкості тощо.

Отже, для куточка природи середньої групи слід добирати рос­лини, які мають:

листя з різню поверхнею, формою, величиною;

яскраво забарвлене листя;

добре виявлену потребу у світлі та воді.

 Отже, до рослин, які залишаються з молодшої групи, можна додати колеус із групи декоративнолистяних і бегонію завждиквітучу  або кленовидну із групи красивоквітучих рослин.

Основним змістом спостережень дітей старшого дошкільного  віку стають ріст і розвиток рослин, зміни, що відбуваються з ними  залежно від сезону. Діти мають знати, що рослини для свого росту  потребують світла, вологи, тепла, ґрунтового харчування; різні рослини мають потребу у різній кількості світла та вологи.

 У дітей старшого дошкільного віку закріплюють уміння визначати спосіб підтримання рослини у чистоті залежно від характеру  листя і стебла.

Отже, основні вимоги до відбору рослин для куточка природи старшої групи дещо змінюються, зокрема слід утримувати рослини  з різними:

- будовою - видозміненим стеблом чи листям;

-  листям;

- потребами у світлі і воді;

- строками і періодами вегетації.

       У старшій групі діти вже мають знати функції кожної частини  рослини, зокрема: кореня, стебла, листя, квітів. А тому у куточку  природи необхідно мати хоч би одну рослину з групи ампельних, і скажімо, традесканцію або плющ, сеткреазію, аспарагус. З краси­воквітучих рослин доцільно утриму­вати клівію, із цибулинних - амариліс.

Радимо у старшій групі ознайомити дітей із рослинами-лікарями, зокрема алое чи каланхое.