- •А.О. Жиденко
- •Тема 1. Вступ (2г.)
- •Тема 2. Фізіологія збудливих систем (6г.)
- •Тема 3. Аналізатори (2г.)
- •Тема 4. Фізіологія нервової системи (4г.)
- •Тема 5. Вища нервова діяльність (4г.)
- •Тема 6. Ендокринні залози (2г.)
- •Тема 7. Фізіологія нейромоторного апарату (2г.)
- •Тема 8. Кров (2г.)
- •Тема 9. Серцево-судинна система (4г.)
- •Тема 10. Дихання (2г.)
- •Тема 11. Травлення (4г.)
- •Тема 12. Тепловий баланс і регуляція температури тіла (2г.)
- •Тема 13. Фізіологія виділення (1г.)
- •Тема 14. Водний та електролітний баланс (1г.)
- •Тема 15. Фізіологія шкіри (1г.)
- •Тема 16. Фізіологія праці (2г.)
- •Тема 17. Репродукція та вагітність (1г.)
- •Тема 18. Старіння та старість (1г.)
- •Тема 19. Фізіологія адаптаційних процесів (1г.)
- •1. Опис предмета навчальноі дисципліни
- •Тематичний план і семестр
- •І семестр
- •2. Розподіл балів за формами контролю
- •Хід роботи.
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •1. Рассмотреть изображение препарата крови человека. Найти клетки разных типов.
- •Лабораторне заняття № 17
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Хід роботи
- •Приблизні розкладки продуктів на одну порцію, г (брутто)
- •1. Тематика розділів, які винесені на самостійне вивчення
- •2. Тестові завдання (приклади)
- •А. Активним транспортом
- •3. Задачі.
- •5. Питання до екзамену
Контрольні питання
Як виміряти ЖЄЛ, ДО, РОВд, РОВид?
Які величини цих показників у нормі?
Яке значення цих величин для оцінки дихальної функції?
Поясніть відмінності вимірюваних показників залежно від положення тіла і функціонального стану.
Де розміщується дихальний центр? Який механізм його функціонування при нормальному диханні та при затримці дихання?
Література
Яновський І.І., Ужако П.В. Фізіологія людини і тварин. Практикум.- К.: Вища школа, 1991.- 175с.
Гуминский А.А. и др. Руководство к лабораторным занятиям по общей и возрастной физиологии. – М.:Просвещение, 1990. – 239с.
Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. информационное агентство, 2002. – 958с.
Гальперин С.И. Физиология человека и животных. Высшая школа, 1970 – 656с.
Руководство к практическим занятиям по физиологии с основами анатомии человека /Под ред. проф. Л.Н. Малоштан. – Харьков.: Издательство НФАУ, 2000. – 232с.
Лабораторне заняття № 19
Визначення величини максимального споживання кисню
Мета роботи: розрахувати МСК (максимальне споживання кисню) за величиною потужності роботи і ЧСС (частотою серцевих скорочень) при виконанні степ-тесту піддослідним.
Основні положення
Величина максимального споживання кисню (МСК) залежить головним чином від розвитку систем дихання та кровообігу. Тому Всесвітня організація охорони здоров’я признала МСК найбільш об’єктивним та інформативним показником функціонального стану кардіореспіраторної системи.
Оскільки основним джерелом енергії при м’язевій роботі являються процеси, які відбуваються за участю кисню, то по величині максимального споживання кисню судять про фізичну працездатність людини.
Величина максимального споживання кисню змінюється з віком і неоднакова у осіб різної статті. Найбільш об’єктивним показником працездатності людини являється величина відносного МСК (МСК/кГ.. Для її визначення ділять величину МСК, отриману в експерименті, на масу тіла піддослідного (в кГ..
Таблиця 1. Оцінка фізичної працездатності людини по показникам відносного максимального споживання кисню МСК/кГ.
МСК/кг |
Оцінка | |
Чоловіки |
Жінки | |
55-60 |
45-50 |
Відмінно |
50-54 |
40-44 |
Добре |
45-49 |
36-39 |
Задовільно |
44 і нижче |
39 і нижче |
Незадовільно |
Величину потужності роботи і частоту серцевих скорочень визначають при фізичному навантаженні, яке отримало назву степ-тест (сходження на сходинку висотою 40см і спуск із неї).
На 5-й хв. роботи підраховують точну кількість циклів з 1хв і відразу по закінченні роботи (після останнього спуску зі сходинки) пальпаторно чи за допомогою фонендоскопа визначають частоту серцевих скорочень протягом перших 10с відновлювального періоду.
Знаючи масу тіла піддослідного, висоту стільця і кількість циклів в 1хв, розраховують потужність роботи по формулі
N=P∙h∙n∙1,5,
де N – потужність роботи; Р – маса тіла піддослідного, h∙- висота стільця; n – кількість циклів; 1,5 – коефіцієнт підйому і спуску.
Якщо, наприклад, маса тіла 20-річного піддослідного 70кг, висота стільця 0,4м (40см) і зробив він 20 сходжень і спусків (цикліВ. за 1хв, то потужність виконаної їм роботи виявиться:
N = 70∙0,4∙20∙1,5 = 840 кгм/хв.
Пульс, підрахований протягом 10с відновлення, дорівнює 24 ударам. Отже, в 1хв
ЧСС = 24∙6 = 144 уд/хв.
Визначення величини максимального споживання кисню проводиться по формулі Добельна, яка враховує потужність роботи в степ-тесті (кгм/хв.), пульс в стійкому стані на 5-й хв. роботи та вік піддослідного:
МПК = 1,29 ,
де N – потужність роботи (кгм/хв.); Н – пульс на 5-й хв. (уд/хв.); К – віковий коефіцієнт.
Таблиця 2. Величина коефіцієнта (К) в залежності від віку
Вік, в роках |
Коефіцієнт, К |
Вік, в роках |
Коефіцієнт, К |
18 |
0,853 |
22 |
0,823 |
19 |
0,846 |
23 |
0,817 |
20 |
0,839 |
24 |
0,809 |
21 |
0,831 |
25 |
0,799 |
МСК в нашому прикладі буде дорівнювати:
МСК = 1,29 ;
МСК/кг = .
Матеріали та обладнання: стілець висотою 40см, секундомір, фонендоскоп.