Тема 1. Вступ (2г.)

Предмет, об’єкт, мета і методи фізіології. Визначення фізіології як науки про функції, закони, механізми життєдіяльності організму. Короткий огляд основних етапів розвитку фізіології людини (ФЛ). Місце ФЛ серед інших біологічних наук, її основні розділи та значення. Характеристика організму з позицій біології і кібернетики. Поняття про фізіологічні і функційні системи організму.

Тема 2. Фізіологія збудливих систем (6г.)

Фізіологія збудливих утворень. Процеси, що лежать в основі функціонування живої матерії: обмін речовин, енергії, інформації. Еволюція апарату реагування. Поняття про фізіологію збудження, збудливості та реактивності. Морфофункційна характеристика нервово-м’язового препарату як класичного об’єкту для реєстрації прояву збудження.

Подразнення і подразники. Поняття про подразники, процес подразнення та поріг збудливості. Принципи класифікації подразників. Адекватні та неадекватні подразники. Класифікація подразників за їх природою та силою. Використання електричного подразника в експериментальних фізіологічних дослідженнях.

Характеристика біоелектричних струмів як початкової ланки процесу збудження. Історичні відомості про вивчення біоелектричних явищ. Досліди Луїджі Гальвані, Дюбуа-Реймона, Ричарда Кейтона. Поняття про біоелектричні струми та їх матеріальних носіїв. Принцип будови електрогенної мембрани. Особливості проникливості мембрани, що визначають існування мембранного потенціалу, роль активних механізмів в його збереженні. Рівняння Нернста.

Форми проявлення біотоків, їх класифікація, методи відведення. Величина потенціалу спокою для різних збудливих утворень. Поняття про електротон. Закони полярної дії постійного струму на живу тканину - закони Пфлюгера і їх значення. Локальний потенціал збудження, його природа. Синаптичний потенціал. Поняття про пасивні і активні біоструми. Залежність між порогом подразнення і збудливістю. Зміни проникливості електрозбудливої мембрани при розвитку збудження; іонні здвиги, що лежать в основі генерації потенціалу дії. Деполяризація і реполяризація мембрани як результат зміни іонної проникливості. Поняття порогового потенціалу, критичного рівня деполяризації та піку потенціалу дії. Поняття - овершут. Слідова гіперполяризація та слідова деполяризація. Функціональна роль біострумів.

Механізми розповсюдження збудження. Характеристика видів збудження в безмієлінових і мієлінових волокнах. Особливості місцевого та розповсюджуючого збудження. Механізм розповсюдження місцевого збудження в гомогенному і гетерогенному провідниках. Механізм передачі розповсюджуючого збудження в гомогенному провіднику. Сальтаторне проведення збудження. Особливості передачі збудження в гетерогенному провіднику. Закони проведення збудження в гомо- і гетерогенному фізіологічних провідниках. Залежність швидкості проведення збудження від діаметра нервового волокна; класифікація нервових волокон. Явище парабіозу М.Є. Введенського та його значення. Теплоутворення в нерві як одна з ознак прояву процесу збудження.

Фізіологічні параметри розповсюджуючого збудження, їх значення. Характеристика наступних параметрів: порогу збудження, абсолютної та відносної рефрактерності, фізіологічної лабільності. Залежність відповідної реакції від крутизни наростання струму у часі (закон Дюбуа-Реймона). Значення тривалості подразнення. Крива сили-тривалості. Реобаза, корисний час дії подразника, хронаксія. Акомодація, її механізм. Константа акомодації.