Тема 7. Фізіологія нейромоторного апарату (2г.)

Будова та функції м’язової системи. Будова та функції скелетних м’язів. М’язова механіка. Робота та сила м’язів. Ауксотонічне (ізотонічне) та ізометричне скорочення. Поодиноке скорочення, механічна сумація скорочень і тетанус. Поняття про моторну одиницю. Молекулярні механізми м’язового скорочення. Теорія ковзних ниток. Енергетичні процеси, що забезпечують роботу м’язів. Перетворення хімічної енергії в механічну. Утворення тепла при роботі м’язів. Регуляція м’язового скорочення. Тонус скелетних м’язів. Роль стовбуру головного мозку і мозочку в регуляції рухової функції. Регуляція тонусу м’язів. Пірамідна і екстрапірамідна регуляція рухової функції. Якісна характеристика рухової активності (сила, швидкість, витривалість). Фізична працездатність, фактори, що її обумовлюють. Втома при різних видах м’язової роботи; її причини і показники. Фізіологічні особливості гладенької мускулатури.

Тема 8. Кров (2г.)

Функційні системи крові. Поняття про кров і її функції. Кров і лімфа як внутрішнє середовище організму. Гомеостаз. Склад крові і її кількість в організмі. Склад і фізико-хімічні властивості плазми крові. Щільність, в’язкість, осмотичний і онкотичний тиск, активна реакція. Фізіологічний розчин. Буферні системи крові. Формені елементи крові. Тромбоцити: будова, функції і кількість. Роль тромбоцитів в реакціях зсідання крові. Процес зсідання крові, значення і фактори. Антикоагулянти. Регуляція зсідання крові. Фібриноліз. Еритроцити: розмір, кількість, форма. Їх зміни в процесі еволюції. Гемоглобін, його кількість, будова і властивості. Види сполучень гемоглобіну. Резистентність еритроцитів, їх гемоліз. Реакція осідання еритроцитів (РОЕ. Швидкість осідання еритроцитів. ШОЕ). Реакція аглютинації. Групи крові людини. Система АВО, Резус-фактор. Переливання крові і його значення. Лейкоцити. Види лейкоцитів, їх кількість, структура і функції. Гранулоцити: нейрофіли, еозинофіли, базофіли. Агранулоцити: моноцити, лімфоцити. Поняття про фагоцитоз. Роботи І.І. Мечнікова. Імунні властивості крові. Поняття імунітету. Види імунітету. Вчення П. Ерлиха про гуморальні фактори імунітету. Сучасне визначення імунології. Клітинний і гуморальний імунітет, роль Т- і В- лімфоцитів в його здійсненні. Стовбурні клітини кісткового мозку - родоначальники Т- і В- лімфоцитів. Роль тімусу в формуванні Т-лімфоцитів. Кооперація Т- і В- лімфоцитів при організації імунної реакції організму. Підвищена чутливість до чужорідних агентів. Алергія та анафілаксія. Руйнування і утворення клітин крові. Еритропоез, лейкопоез і їх руйнування.

Тема 9. Серцево-судинна система (4г.)

Значення та морфофункційні особливості серцево-судинної системи. Відмінності в будові серця та в загальній схемі кровообігу у плода та дорослої людини. Особливості мікроструктури серцевого м’язу. Провідна система серця. Цикл серцевих скорочень. Систола і діастола. Тони серця.

Основні механізми збудження і електромеханічного сполучення в серці. Збудженість і збудження серцевого м’яза. Виникнення та розповсюдження збудження. Геометрія розповсюдження збудження в серці. Автоматія різних відділів серця. Синоатриальний вузол як водій серцевого ритму. Клітинні механізми виникнення збудження в серці. Мембранний потенціал і потенціал дії. Період рефрактерності. Функційне значення періоду рефрактерності. Фізіологічні механізми порушення провідності. Екстрасистолія. Механізми регуляції скорочень міокарду. Обчислення роботи серця.

Електричні явища серця. Електрокардіографія як метод дослідження функційних властивостей серцевого м’язу. Електрокардіограма.

Рух крові по судинах. Регуляція руху крові по судинах. Основний гідродинамічний закон кровотоку. Кров’яний тиск як фактор, що забезпечує рух крові. Основні принципи гемодинаміки. Величина кров’яного тиску в різних ділянках кров’яного русла. Реєстрація кров’яного тиску. Систолічний, діастолічний і пульсовий тиск. Швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла. Час кругообігу крові. Безперервність току крові. Пульсова хвиля. Рух крові по капілярах; значення артеріовенозних анастомозів. Фактори, що сприяють руху крові по венах. Значення венозного тонусу.

Нервово-гуморальна регуляція роботи серця. Вегетативна іннервація серця; основні механізми дії медіаторів вегетативної нервової системи. Ефекти подразнення та перерізки блукаючих і симпатичних нервів. Рефлекторна регуляція діяльності серця. Вплив кори головного мозку на функції серця. Гуморальна регуляція його роботи.

Нервово-гуморальна регуляція тонусу судин. Еферентна іннервація судин. Механізми, що лежать в основі нервової регуляції змін просвіту судин. Гуморальна регуляція тонусу судин. Роль нирок, наднирників, гіпофізу і статевих залоз в регуляції судинного тонусу. Рефлексогенні зони, їх роль в підтриманні постійного рівня кров’яного тиску. Значення хемо- і барорецепторів в процесах саморегуляції. Умовно-рефлекторні зміни кровообігу. Реакція серцево-судинної системи на зміни оточуючої температури, положення тіла і фізичну роботу. Кров’яне депо і кількість крові, що циркулює. Залежність кровопостачання органів від їх функційного стану.

Лімфа і лімфоутворення. Склад і властивості лімфи, її рух в організмі. Функції лімфатичної системи. Роль лімфи в забезпеченні життєдіяльності організму.