- •1.Назвіть причини, характер і рушійні сили Національно-демократичної революції в Україні 1917-1920 рр.
- •2.Визначте причини та дати видання Універсалів Центральної Ради, розкрийте їхній зміст
- •3.Причини усунення Укр. Центр. Ради від влади 1918року.
- •4. Проаналізуйте причини, зміст і наслідки Брестського мирного договору
- •5. Проаналізуйте основні напрямки і зміст державного будівництва уцр
- •6.Проаналізуйте зміст внутрішньої та зовнішньої політики Укр. Держ за часів Скоропадського
- •7. Проаналізуйте роль, яку відіграла Директорія під час державницьких змагань 1917-1920 рр. Та причини її поразки
- •8. Проаналізуйте зовнішню та внутрішню політику унр за часів Директорії
- •9.Розкрийте зовнішню та внутрішню політику Радянської влади в Україні 1917-1929 рр.
- •10.Проаналізуйте хід Укр. Національно-демократичної революції та її здобутки.
- •11.Підтвердіть підсумки революції 1917-1920 років. Проаналізуйте причини перемоги Рад. Влади в Україні
- •12. Розкрийте зміст процесу державотворення на зах.Укр землях в 1918-1920 рр.
- •13.Українські землі у складі Чехословаччини
- •14.Політичне та соціально-економічне становище зах. Укр. Земель у складі Румунії
- •15. Українські землі у складі Польщі в 1921-1938 роках.
- •16.Розбудова укр.. Державності в 1920-1930 –ті рр.
- •17. Визначте принципову відмінність неп від воєнного комунізму
- •18. Проаналізуйте втрати та здобутки України від входження в срср.
- •19.Охарактеризуйте основні положення Конституції урср 1937 p
- •20. Охарактеризуйте боротьбу навколо визначення принципів об’днання радянських республік у срср.
- •21. Процес утворення срср. Яку роль відіграла в ньому усрс.
- •22. Проаналізуйте індустріалізацію в Україні
- •23.Індустріалізація на Україні
- •24. Державотворчі процеси в західноукраїнських землях
- •25.Політика Радянського Союзу щодо Західної україни на перш етапі др.. Світ. Війн.
- •26. Радянсько-німецькі договори
- •27. Причини, передумови Другої Світової війни
- •28. Початок Великої Вітчизняної війни і головні військові операції на території Укр. 1941-1942 рр.
- •29. Причини поразок радянських військ
- •30. Фашистський окупаційний режим а адміністративний устрій україни в роки окупації
- •31. Проаналізуйте роль військових утворень західних українців («Роланд» , «Нахтігаль», дивізія сс «Галичина» у др.. Світ. Війні.
- •32.Оун та упа в роки Другої світової війни
- •33. Охарактеризуйте рух опору нім-фаш. Загарбникам на території Укр.
- •34.Бойові операції по визволенню україни у великій вітчизняній війні
- •35.Основні джерела перемоги срср у Великій Вітчизняній війні та внесок України в перемогу
- •36. Пріоритетні напрямки, джерела , зміст та результати післявоєнної відбудови народного господарства в Укр.
- •37.Проаналізуйте державотворчі процеси урср в другій половині 1940-х
- •38.Охарактеризуйте реформи, проведені в срср/урср у 1950-х рр.
- •39.Проаналізуйте причини,зміст і наслідки економічної та соціальної політики Радянської влади в 1953-1954рр.
- •40. Проаналізуйте причини,зміст і наслідки економічної політики Радянської влади в 1965р.
- •41. Проаналізуйте причини,зміст і результати дисидентського руху в Україні.
- •42.Проаналізуйте, як реалізовувалися на практиці основні конституційні права радянських українців( за Конституцією 1978)
- •43. Проаналізуйте причини, зміст і результати економічної та соціальної політики в Україні в 1970-1980 – ті роки
- •44. Проаналізуйте політичні та соціально-економічні зміни в срср/урср у роки Перебудови, визначте укр. Специфіку.
- •45. Визначте й охарактеризуйте основні етапи та напрямки політики перебудови
- •46. Проаналізуйте вплив руйнування срср на розвиток світового співтовариства
- •47. Охарактеризуйте етапи здобуття Україною державної незалежності.
- •48. Охарактеризуйте основні напрямки та етапи економічних перетворень в Україні в 1990-ті роки.
- •49. Охарактеризуйте вищі органи державної влади в незалежній Україні: порядок формування, принципи взаємодії, основні повноваження.
- •50. Проаналізуйте роль політичних партій у суспільно-політичному житті незалежної України
- •51. Проаналізуйте причини, зміст і результати української державної політики в соціальній сфері.
- •52. Проаналізуйте, як реалізується на практиці основні конституційні права українських громадян
- •53. Охарактеризуйте здобутки зовнішньої політики України за 1991-2012 рр.
- •54. Охарактеризуйте розвиток українсько-російських стосунків в 1991-2012 рр.
- •55.Охарактеризуйте розвиток стосунків України з єс в 1991-2012 рр.
- •56. Охарактеризуйте розвиток стосунків України з нато в 1991-2012 рр.
- •57. Проаналізуйте здобутки і втрати української економіки за роки незалежності
- •58. Охарактеризуйте внесок Президента л.М. Кравчука в розвиток України
- •59. Охарактеризуйте внесок Президента л.Д. Кучми в розвиток України
- •60. Охарактеризуйте внесок Президента в.А. Ющенка в розвиток України
54. Охарактеризуйте розвиток українсько-російських стосунків в 1991-2012 рр.
Відносини між державами
З часу розпаду Радянського Союзу відносини між двома країнами часто були складними і наразі перебувають у станi покращення.
Відносини двох держав за президентства Леоніда Кучми були найбільш сприятливими і певною мірою добросусідськими. Певний час урядам двох країн вдавалося домовлятися із деяких важливих питань двосторонніх відносин: зокрема був розділений Чорноморський флот, означений державний кордон і укладений Великий договір 1997 р., за яким Росія відмовилася від територіальних претензій і визнала існуючі кордони України.
Найгострішим із суперечливих питань останнього часу стало протистояння в районі півострова Тузла (Крим). Також від часу демократичних виборів Україна занепокоєна висловлюваннями і діями деяких російських політиків з питань Криму, російської мови в Україні, визнання Голодомору.
Значне погіршення російсько-українських відносин відбулося під час і особливо після Помаранчевої революції 2004 р. Офіційна Москва не тільки втручалася в президентські перегони восени 2004 р., але й розцінила перемогу демократичних сил, як виклик її впливу на терени України. Це знайшло своє продовження у відвертій пропагандистській війні особливо під час газової кризи 2005 р. З того часу за різних урядів України, стосунки між двома державами залишалися напруженими, зокрема стосовно постачання російських енергоносіїв через територію України та, визнання Голодомору 33-го року геноцидом, можливого вступу України до НАТО та статусу російської мови в Україні. Основним невдоволенням української сторони залишається дуже часте втручання Росії у внутрішні справи України та перманентні «економічні війни»: в тому числі «газовий конфлікт» 2005–2006 рр., «Сирна війна» 2012 тощо.
Незважаючи на складні міждержавні відносини, на неформальному рівні стосунки між українцями і росіянами залишаються здебільшого позитивними та добросусідськими, але загальне втручання російської влади в суверенні справи України призводить до поступового зниження довіри між двома народами.
Питання російської мови в Україні
Росія офіційно веде міжнародну політику з пропаганди, впровадження та підтримки російської мови за межами своїх кордонів. Цими питаннями займається фонд Російський світ.
У 2007 році було прийнято рішення збільшити кількість осередків російских центрів на території України, оскільки країни колишнього соцтабору в цілому вважаються пріоритетними для РФ[4]. Зокрема, згідно з планами федеральної цільової програми «Російська мова на 2006–2010 роки», доля осіб, які володіють російською мовою загалом по країнам СНД складатиме 40 %. Станом на 2007 рік таких людей було 20 % — тобто передбачається, що кількість людей, які вільно розмовляють російською мовою, повинна збільшитись вдвічі, в основному завдяки пропаганді і оплаченому десанту в зазначені країни учителів російської мови і літератури. На Україну в цьому розумінні покладаються особливі надії — очікується, що рано чи пізно російська мова стане тут державною.
Російська Федерація також підтримує мережу організацій, які опікуються зв’язками з етнічними росіянами поза межами Росії. В свою чергу офіційний Київ висловлював своє занепокоєння діяльністю таких установ як Інститут країн СНД, чий голова Костянтин Затулін був визнаний персоною нон-грата за втручання у внутрішні справи України і заклики до порушення територіальної цілісності країни.
Питання Голодомору
Україна закликає ООН визнати Голодомор 1932-33 років геноцидом українців[6]. Офіційна влада Росії неодноразово висловлювала свою незгоду з таким формулюванням трагедії 33-го року, у якій також постраждала Росія. Офіційна позиція Москви з цього приводу: «Голодомор — це злочин комуністичного режиму, але не етнічний геноцид».
Питання НАТО
На вищих урядових рівнях різні уряди України проголошували свій намір поступово інтегруватися в європейські структури, в тому числі і в НАТО. Це викликало різке негативне ставлення офіційної Росії. Співробітництво України з НАТО та навіть навчання з цією організацією піддавалися критиці як зовні так і зсередини через проросійські організації України. Влітку 2006 р. за підтримки деяких російських політиків відбулося протистояння між протестуючими і контингентом НАТО у навчаннях Сі Бриз 2006 в Євпаторії. Це призвело до погіршення стосунків між двома державами і заборони в'їзду до України декільком російським політикам.
Під час самміту країн-членів НАТО 2-4 квітня 2008 року в Бухаресті(Румунія) президент Росії Володимир Путін у приватній розмові з президентом США заявив: «Ти ж розумієш, Джордже, що Україна — це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її територій — це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!».
Прогнозні оцінки закордонних політологів розвитку українсько-російських стосунків у ХХІ ст
Результат аналізу поглядів закордонних політологів (див. основну статтю) приводить до висновку, що багатовекторна політика України, наявність надто великої кількості її стратегічних партнерів, кризові явища всередині держави не дозволяють Україні в найближчий час реально одержати статус країни з євроатлантичною належністю. Однак поступ до ліберальної демократії, плюралізму й відкритості в політиці, незважаючи на всі бар’єри, продовжується як у Росії, так і в Україні. Вирішальними для долі цих країн можуть бути подальші роки — не раніше 2010–2015, коли в обох державах, напевне, зникнуть залишки авторитарних тенденцій, зміцніють інститути громадянського суспільства, включаючи партійні організми.