- •Фінансовий аналіз
- •Тема 1 значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •2. Види фінансового аналізу
- •3. Організація фінансового аналізу та його методичне забезпечення
- •Тема 2 інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •2. Система показників фінансового аналізу та оцінка їх величини в процесі прийняття управлінських рішень
- •Тема 3 аналіз майна підприємства
- •1. Завдання, основні напрямки та інформаційне забезпечення аналізу майна підприємства
- •2. Аналіз структури майна та динаміки джерел його формування
- •3. Основні етапи управління операційними необоротними активами підприємства як складовою майна підприємства
- •Тема 4 аналіз оборотних активів
- •1. Зміст, завдання, основні напрямки та інформаційна база здійснення фінансового аналізу оборотних коштів підприємства
- •2. Аналіз забезпеченості підприємства оборотними коштами та ефективності їх використання
- •1. Сутність та завдання аналізу джерел фінансування капіталу підприємства
- •2. Оцінка ефективності використання власного та залученого капіталу
- •3. Аналіз вартості капіталу
- •Тема 6 аналіз грошових потоків
- •1. Поняття, види і значення грошових потоків для підприємства
- •2. Оцінка оптимального рівня грошових коштів
- •3. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
- •Тема 7 аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
- •2. Система показників ліквідності: методика їх розрахунку, економічна інтерпретація
- •Методичні засади оцінки ліквідності балансу
- •3. Зміст та послідовність проведення аналізу платоспроможності підприємства
- •Тема 8 аналіз фінансової стійкості підприємства
- •1. Сутність фінансової стійкості підприємства, основні фактори, що на неї впливають
- •2. Методика розрахунку та економічна інтерпретація показників фінансової стійкості підприємства
- •3. Визначення та аналіз типу фінансової стійкості підприємства
- •Тема 9 аналіз кредитоспроможності підприємства
- •1. Основні напрямки проведення аналізу кредитоспроможності підприємства
- •2. Методи оцінки кредитоспроможності підприємства
- •Тема 10 аналіз ділової активності підприємства
- •1. Зміст та основні завдання аналізу ділової активності підприємства
- •2. Якісні та кількісні характеристики ділової активності підприємства
- •Аналіз виробництва та реалізації продукції
- •Тема 11 аналіз прибутковості та рентабельності підприємства
- •1. Значення та завдання аналізу фінансових результатів підприємства
- •2. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
- •2. Вплив на прибуток відпускних цін на реалізовану продукцію (∆р1):
- •5. Вплив на прибуток собівартості продукції (∆р4):
- •Тема 12
- •2. Основні показники економічної ефективності інвестиційних проектів
- •3. Оцінювання економічної ефективності інвестицій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
- •Тема 13 комплексне оцінювання фінансового стану підприємства
- •1. Значення та необхідність комплексної оцінки фінансового стану підприємства
- •2. Методи комплексної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства
- •3. Діагностика ризику банкрутства
- •Дискримінанті моделі
- •4. Модель Ліса (граничне значення )
- •Показник аргенті (а-рахунок)
- •"Якісні" прогнозні методики визначення кризи
- •Список джерел
Тема 12
АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1. Принципи оцінювання і показники ефективності інвестиційної діяльності
2. Основні показники економічної ефективності інвестиційних проектів
3. Оцінювання економічної ефективності інвестицій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
Питання для самостійної роботи:
Факторний аналіз структури довгострокових інвестицій та джерел їх фінансування.
2. Ранжування конкуруючих інвестиційних проектів.
3. Аналіз інвестицій у цінні папери.
1. Принципи оцінювання і показники ефективності інвестиційної діяльності
Ринкові умови змушують підприємницькі структури вдаватися до інноваційних змін, щоб здобути певні переваги у конкурентній боротьбі. Підвищення конкурентоспроможності підприємств дає змогу їм зайняти належне місце У світовому розподілі праці, що забезпечує ширший ринок збуту, збільшення грошових надходжень. Від цього виграє і держава: зростає рівень ВВП, вирішуються соціальні програми, підвищується добробут населення. Отже, результати інвестиційної діяльності позитивно впливають на стан і функціонування як окремого суб'єкта ринку, так і держави загалом, що свідчить про ефективність інвестицій.
Ефективність інвестицій – величина, що визначається конкретною здатністю інвестицій зберігати певну кількість трудових, матеріальних і фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю створюваних продуктів, технічних систем, структур.
Ефективність інвестиційної діяльності виявляється на мікроекономічному рівні (рівні окремих суб'єктів господарювання, які прагнуть поліпшити результати свого господарювання і отримати вищий прибуток у довгостроковій перспективі) і на макроекономічному (рівні держави, метою якої є забезпечення динамічного розвитку всього суспільства).
Про ефективність реалізації інвестицій свідчать не лише економічні результати. Інвестиції в інноваційні проекти можуть змінювати і умови праці, зменшувати потребу у непоновлюваних ресурсах, створювати можливість виконання тих робіт, які дотепер були поза межами людських чи технічних можливостей, формувати нові напрями науково-технічного розвитку тощо.
Основними критеріями оцінювання результатів інвестицій є:
актуальність,
значущість,
багатоаспектність.
1. Актуальність. Вона передбачає відповідність інвестиційного проекту цілям науково-технічного і соціально-економічного розвитку країни, регіону, підприємства. Цілі визначаються, виходячи із встановлених суб'єктом управління науково-технічних, економічних, соціальних і екологічних пріоритетів, які можуть відображати загальносвітові тенденції розвитку і визначати стратегію розвитку країни, регіону, окремого підприємства.
2. Значущість. Визначається з позицій державного, регіонального, галузевого рівнів управління і з позицій суб'єкта підприємництва.
Державна значущість полягає у вирішенні проблем загальнодержавного масштабу у всіх сферах життєдіяльності населення відповідно до цілей науково-технічного і соціально-економічного розвитку країни.
Регіональна значущість відображає ступінь вирішення властивих певному регіону соціально-економічних і екологічних проблем, цілі реалізації його потенціалу шляхом здійснення інвестиційних програм і реалізації інвестиційних проектів.
Галузева значущість показує вплив інновації на вирішення проблем, важливих для багатьох господарюючих суб'єктів галузі.
Значущість для суб'єкта підприємництва полягає у зміцненні його ринкових позицій через вирішення технологічних, економічних, соціальних, екологічних проблем.
3. Багатоаспектність. Цей критерій враховує вплив інновації на різні сторони діяльності суб'єкта господарювання та його оточення, отримання різних видів ефекту (табл. 12.1).
Таблиця 12.1
ВИДИ ЕФЕКТУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙ
Вид ефекту |
Показники |
Науково-технічний |
Відображають зміну техніко-експлуатаційних і споживчих характеристик новації |
Економічний |
Враховують у вартісному вираженні усі види результатів і витрат, обумовлених реалізацією інвестицій |
Ресурсний |
Відображають вплив інновації на обсяг виробництва і споживання певного виду ресурсу |
Соціальний |
Враховують соціальні результати реалізації інвестицій |
Екологічний |
Враховують вплив інвестицій на навколишнє середовище |
З метою врахування цих ефектів їх відповідно оцінюють.
1) Науково-технічне оцінювання. У його процесі визначають:
– наскільки прийняті технічні рішення відповідають сучасним технологічним вимогам в індустріально розвинутих країнах, сприяють руху до постіндустріального суспільства;
– який рівень і масштаб новизни інвестиційного проекту, його складових частин, чи ґрунтується він на інтелектуальному продукті чи на захищеній патентами інтелектуальній власності;
– наскільки перспективними є закладені в проект технології й технічні засоби;
– на який ринок (зовнішній чи внутрішній) розрахована нова продукція.
Як правило, для проведення такого оцінювання інновацію характеризують за кількома суттєвими параметрами, які цікавлять їх користувачів. Всі інші параметри повинні вкладатися у межі існуючих стандартів, тобто слугувати обмежувачами в їх оцінюванні.
2) Економічне оцінювання. Охоплює систему показників, які відображають відношення результатів і витрат кожного учасника інновації. Вихідними даними для їх визначення є ринкова потреба в інновації (обсяг її продажу протягом розрахункового періоду), прогнозна ціна інновації (з урахуванням видатків, рівня інфляції, позичкового відсотка, рівня прибутковості) і величина реальних грошових потоків, що визначається сумою поточних витрат, інвестицій, виручкою від продажу тощо.
Загальним принципом оцінювання економічної ефективності інвестиційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення, виробництво та споживання. Розмір ефекту від реалізації інвестицій визначається їх очікуваною ефективністю, яка виявляється:
а) у продуктовому сенсі – поліпшенням якості продукції і розширенням її асортименту;
б) у технологічному сенсі – підвищенням продуктивності і поліпшенням умов праці;
в) у функціональному сенсі – підвищенням ефективності управління;
г) у соціальному сенсі – поліпшенням якості життя.
Ефект від застосування нововведень може характеризуватися збільшенням прибутку, отриманого шляхом економії від зниження собівартості, і збільшенням виручки від зростання обсягу реалізації інвестиційної продукції завдяки її новій якості.
В економічних розрахунках використовують різні показники економічної ефективності інвестиційної діяльності. Їх поділяють за:
– місцем одержання: локальні, регіональні, галузеві та загальнодержавні;
– метою визначення: абсолютні та порівняльні;
– ступенем збільшення: одноразові й мультиплікаційні;
– часом урахування результатів і витрат: за розрахунковий період і за рік.
Локальна ефективність характеризує результати інвестиційної діяльності на рівні окремого суб'єкта господарювання, регіональна – суб'єктів господарювання регіону, галузева – галузі.
Загальнодержавна ефективність характеризує сукупну ефективність у всіх сферах виробництва і використання інновації в межах держави.
Абсолютна ефективність показує загальний результат, отриманий підприємством від здійснення інвестиційних заходів за певний проміжок часу.
Порівняльна ефективність свідчить про результати альтернативних варіантів інвестиційних заходів, на основі чого здійснюється вибір кращого.
Одноразова ефективність вказує на загальний початковий результат, отриманий підприємством від здійснення інвестиційної діяльності.
Мультиплікаційна ефективність характеризує результат інвестиційної діяльності, що поширюється на інші галузі, внаслідок чого має місце мультиплікація ефекту, тобто процес його помноження. Так, вважається, що найбільший мультиплікаційний ефект мають новації у машинобудівних галузях та будівництві, оскільки вони працюють у тісному зв'язку з багатьма іншими галузями.
Ефективність протягом розрахункового періоду – це результат, отриманий протягом терміну використання інновації. Як правило, він може бути визначений лише приблизно, оскільки на його величину впливають зміни ринкової ситуації, що можуть бути прогнозовані лише з певною імовірністю. Тому частіше використовують величину ефекту, отриманого протягом року.
Річна ефективність – ефективність, отримана протягом умовного року (як правило, усереднена).
3) Ресурсне оцінювання. Здійснюють його з метою визначення впливу інновації на обсяги споживання певного виду ресурсу і подолання проблеми його обмеженості (важлива у разі використання дефіцитних чи непоновлюваних ресурсів, особливо тих, які імпортують); визначають її показниками підвищення ефективності їх використання (наприклад, підвищення ефективності використання трудових ресурсів – зростанням продуктивності праці; технічних ресурсів – зростанням фондовіддачі тощо).
4) Соціальне оцінювання. Полягає воно у визначенні внеску інновації у поліпшення якості життя працівників (чи населення, якщо йдеться про масштабні інновації).
5) Екологічне оцінювання. Цей вид оцінювання враховує вплив інновації на розв'язання проблем охорони довкілля, що особливо важливо при реалізації інвестиційних проектів, які можуть змінювати рівень екологічної безпеки території. Здійснюється за такими показниками:
– зниження викидів у навколишнє середовище;
– забезпечення безвідходності виробництва шляхом замкнутого технологічного циклу перероблення ресурсів;
– наближення до біосферосумісного типу технології (наприклад, сонячні батареї, біотехнології перероблена відходів тощо).
Трапляється, що інновація, перспективна з огляду на можливості її комерціалізації, потребує значних витрат на ліквідацію наслідків її впливу на довкілля. За умов, коли держава та громадськість приділяють належну увагу стану екології, такий інвестиційний проект буде відхилено.
Отже, оцінювання інновації дає змогу точніше врахувати усі результати і наслідки, які очікуються від її втілення у життя, і прийняти правильне рішення щодо доцільності її реалізації.