- •Фінансовий аналіз
- •Тема 1 значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •2. Види фінансового аналізу
- •3. Організація фінансового аналізу та його методичне забезпечення
- •Тема 2 інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •2. Система показників фінансового аналізу та оцінка їх величини в процесі прийняття управлінських рішень
- •Тема 3 аналіз майна підприємства
- •1. Завдання, основні напрямки та інформаційне забезпечення аналізу майна підприємства
- •2. Аналіз структури майна та динаміки джерел його формування
- •3. Основні етапи управління операційними необоротними активами підприємства як складовою майна підприємства
- •Тема 4 аналіз оборотних активів
- •1. Зміст, завдання, основні напрямки та інформаційна база здійснення фінансового аналізу оборотних коштів підприємства
- •2. Аналіз забезпеченості підприємства оборотними коштами та ефективності їх використання
- •1. Сутність та завдання аналізу джерел фінансування капіталу підприємства
- •2. Оцінка ефективності використання власного та залученого капіталу
- •3. Аналіз вартості капіталу
- •Тема 6 аналіз грошових потоків
- •1. Поняття, види і значення грошових потоків для підприємства
- •2. Оцінка оптимального рівня грошових коштів
- •3. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
- •Тема 7 аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
- •2. Система показників ліквідності: методика їх розрахунку, економічна інтерпретація
- •Методичні засади оцінки ліквідності балансу
- •3. Зміст та послідовність проведення аналізу платоспроможності підприємства
- •Тема 8 аналіз фінансової стійкості підприємства
- •1. Сутність фінансової стійкості підприємства, основні фактори, що на неї впливають
- •2. Методика розрахунку та економічна інтерпретація показників фінансової стійкості підприємства
- •3. Визначення та аналіз типу фінансової стійкості підприємства
- •Тема 9 аналіз кредитоспроможності підприємства
- •1. Основні напрямки проведення аналізу кредитоспроможності підприємства
- •2. Методи оцінки кредитоспроможності підприємства
- •Тема 10 аналіз ділової активності підприємства
- •1. Зміст та основні завдання аналізу ділової активності підприємства
- •2. Якісні та кількісні характеристики ділової активності підприємства
- •Аналіз виробництва та реалізації продукції
- •Тема 11 аналіз прибутковості та рентабельності підприємства
- •1. Значення та завдання аналізу фінансових результатів підприємства
- •2. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
- •2. Вплив на прибуток відпускних цін на реалізовану продукцію (∆р1):
- •5. Вплив на прибуток собівартості продукції (∆р4):
- •Тема 12
- •2. Основні показники економічної ефективності інвестиційних проектів
- •3. Оцінювання економічної ефективності інвестицій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
- •Тема 13 комплексне оцінювання фінансового стану підприємства
- •1. Значення та необхідність комплексної оцінки фінансового стану підприємства
- •2. Методи комплексної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства
- •3. Діагностика ризику банкрутства
- •Дискримінанті моделі
- •4. Модель Ліса (граничне значення )
- •Показник аргенті (а-рахунок)
- •"Якісні" прогнозні методики визначення кризи
- •Список джерел
3. Оцінювання економічної ефективності інвестицій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
Підприємства не часто вдаються до радикальних змін або реалізації масштабного інвестиційного проекту. Значна частина інвестицій носить поліпшувальний характер: спрямована на вдосконалення технічних засобів з метою зменшення трудомісткості виконання операцій, економію матеріалів (через використання дешевших замінників чи оптимізацію режимів оброблення вихідного матеріалу), енергії тощо. Впровадження таких заходів сприяє зниженню виробничих витрат, що важливо для підприємств, які реалізують стратегію мінімізації витрат або мають обмежені фінансові можливості. Як правило, такі інновації мають локальний характер і розробляються силами працівників підприємства. Доцільність їх упровадження визначається порівнянням величини витрат за базовим і новим варіантом (у випадку альтернативних варіантів – за усіма альтернативами). Розрахунок здійснюють двома способами – за показником відносної економічної ефективності капіталовкладень (приведеними витратами) і за сукупністю показників річної економічної ефективності.
Показник відносної економічної ефективності капіталовкладень. Використовується за існування кількох альтернативних варіантів інновації, причому реалізація інновації передбачає різнобічний вплив на виробничий процес, який полягає у зміні рівня витрат і в поліпшенні збуту продукції, що зменшує величину питомих витрат на її виготовлення. Критерієм вибору кращого варіанту є мінімум приведених витрат:
3і = Si + Ен * Кі → min, (12.12)
де Sі – поточні витрати з розрахунку на одиницю продукції (собівартість) за і-тим варіантом;
Kі – питомі капіталовкладення за і-тим варіантом;
Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень, який визначається як прийнятний для конкретного підприємства рівень віддачі від вкладеного капіталу і не може бути нижчим від ставки банківського відсотка.
Якщо порівняння здійснюється для нового процесу і старого (базового), то можна розрахувати і економічний ефект від упровадження інновації, який буде дорівнювати різниці приведених витрат за старим виробничим процесом і новим.
Показники річної економічної ефективності. Вони охоплюють умовно-річну економію витрат, фактичну економію витрат та річний економічний ефект.
Умовно-річна економія витрат – оцінює величину прогнозованої економії від упровадження новацій. Вона розраховується як різниця між валовою річною економією за усіма можливими напрямами і додатковими витратами (якщо вони є), пов'язаними із модернізацією обладнання.
Валова річна економія витрат: Залежно від сутності інвестиції охоплює економію заробітної плати, економію матеріалів, економію умовно-постійних витрат.
а) економія заробітної плати – наявна за використання нового способу виконання робіт, який потребує менше часу, ніж старий:
(12.13)
де ρ1 і ρ2 – розцінки на операцію відповідно до і після впровадження інвестиції;
Д і Н – відповідно відсоток додаткової до основної заробітної плати і нарахувань на заробітну плату;
– річний обсяг випуску продукції після впровадження інвестиції;
б) економія витрат матеріалів – розраховується у разі застосування дешевшого замінника (зміна ціни матеріалу) або нового способу оброблення матеріалу, завдяки чому зменшуються його питомі витрати:
Ем = (Н1∙Ц1 – Н2 ∙ Ц2) * В2, (12.14)
де Н1 і Н2 – норми витрат матеріалів на одиницю продукції відповідно до і після впровадження інвестиції;
Ц1 і Ц2 – ціна одиниці матеріалу.
в) економія умовно-постійних витрат – розраховується у разі збільшення обсягу продажу продукції, виготовленої із застосуванням інновації (інновації маркетингового характеру, інновації, що поліпшують якість продукції тощо):
(12.15)
де УП1 – умовно-постійні витрати на одиницю продукції до впровадження інновації;
b – індекс зміни умовно-постійних витрат;
а – індекс зміни обсягу продажу продукції.
Додаткові експлуатаційні витрати: Наявні за збільшення вартості основних засобів внаслідок їх модернізації. Враховують зміну витрат на амортизацію обладнання його утримання та експлуатацію і на електроенергію (може бути зменшення витрат):
а) зміна витрат на амортизацію обладнання та на йо утримання і експлуатацію:
(12.16)
(12.17)
де К1 і К2 – вартість основних засобів до і після впроваджеі ня інновації;
Na – норма амортизації, %;
Ну.в. – норма витрат на утримання та експлуатацію обладнання, %;
В1 – річний обсяг випуску продукції до впровадження інновації.
б) зміна витрат на електроенергію:
Зел = (П2 – П1) ∙ Тр∙ k з ∙ Це, (12.18)
П1 і П2 – потужність встановлених електродвигунів до і після впровадження інновації, кВт/год.;
Тр – річний фонд робочого часу обладнання, год.;
k3 – коефіцієнт завантаження обладнання у часі;
Це – ціна однієї кВт/год. електроенергії.
Тоді умовно-річна економія витрат дорівнює:
∆С = Езп + Ем + Еуп – Зам – Зу.е. – Зел (12.19)
Перевищення прогнозної економії над додатковими витратами свідчить про доцільність реалізації запропонованого інвестиційного рішення.
Фактична економія витрат розраховується шляхом приведення умовно-річної економії до періоду використання інновації в даному році за формулою:
(12.20)
де n – кількість місяців до кінця року з моменту впровадження інновації.
Річний економічний ефект визначається приведенням капітальних витрат до поточних протягом умовного року за формулою:
Ер.ек. = ∆С – Ен ∙ ∆К, (12.21)
де ∆К – додаткові капіталовкладення, пов'язані з реалізацією інвестицій;
Ен – показник нормативної економічної ефективності, величина якого залежить від прийнятного для підприємства рівня віддачі від капіталовкладень (як правило, для устаткування достатнім є рівень 15%, тобто Ен = 0,15).
Отже, ефективність реалізації організаційно-технічних інвестицій локального характеру, які не потребують значних інвестицій, може бути визначена з деяким наближенням (яке не враховує зміни попиту на продукцію протягом терміну використання інновації) за допомогою показників умовно-річної економії та річного ефекту.