Тема 13 комплексне оцінювання фінансового стану підприємства

1. Значення та необхід­ність комплексної оцінки фінансового стану підприємства

2. Методи комплексної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства

Питання для самостійної роботи:

1. Визначення узагальню­ю­чо­го показника фінансового стану підприємств.

2. Завдання і вимоги до рейтингового оцінювання.

1. Значення та необхід­ність комплексної оцінки фінансового стану підприємства

В умовах глобалізації економіки та постійно зростаючого рів­ня вимог до забезпечення конкурентоспроможності підприємст­ва як у коротко- так і довго­строко­вому періодах особливе зна­чення відіграє проблема формування ефектив­ної системи інфор­маційного забезпечення прийняття менеджментом управлінсь­ких фінансових рішень. Базою прийняття таких рішень мають бути результати фінансового аналізу. Поряд з цим у новітній практиці управління корпоративними фінансами помітні тенден­ції до домінування методів фінансо­вого аналізу, спрямованих на дослідження об'єкта управління як цілісної системи взаємо­пов'язаних фінансових відносин. Звичайно, такі методи засно­вані на загальних принципах та прийомах фінансового аналізу, які були розглянуті у попередніх темах. Однак їх використання характеризується модифікацією підходу до фор­мування вхідної та вихідної інформаційної бази, інтерпретації результатів дослідження, що визначається насамперед специфі­кою завдань, які ставляться перед комплексним фінансовим аналізом.

Так, прийняття окремих управлінських фінансових рішень по­требує оцінки фінансово-економічного потенціалу суб'єкта гос­подарювання в цілому – підприємства як цілісної системи, що є відокремленим суб'єктом економічних відносин, хоча не завжди окремим суб'єктом права (має статус юридичної особи). За таких умов суб'єкт господарювання (підприємство) досліджується як економіч­на особа, наприклад, дослідження гос­подарської діяльності господарського товариства, фінансово-промислової групи, бізнес-групи, спільної діяльності без ство­рення юридичної особи, господарських альянсів (інших форм об'єднання підприємств чи їх відокремлених структурних під­розділів) тощо.

У такій ситуації постає питання щодо узагальнення результа­тів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвес­тиційної та фінансової діяльності підприємства з метою форму­вання єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефектив­ності фінансового менеджменту на підприємстві, що є об'єктом дослідження. Практичне забезпечення такої потреби здійснюєть­ся проведенням зведеного дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання (рис. 13.1) – комплексного фінансового аналізу (далі – КФА).

При цьому основним завданням КФА опе­раційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства є забезпечення кількісної оцінки фінансово-економічного потенці­алу суб'єкта господарювання, що досліджується. Нагадаємо, що таке дослідження здійснюється з метою позиціонування суб'єкта господарювання на цільовому ринку. У свою чергу, позиціону­вання як результат КФА є джерелом інформаційного забезпечен­ня фінансового менеджменту і використовується, зокрема для об­ґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо:

1) залучення або здійснення реальних та фінансових інвестицій;

2) оцінки результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та / або його структурних підрозділів;

3) порівняльного аналізу фінансово-господарської діяльності окремих підприємств (підприємств-конкурентів, підприємств-аналогів);

Рис. 13.1. Функціонально-організаційна структура комплексного фінансового аналізу

4) оцінки надійності комерційних партнерів (зокрема, у формі оцінки кредитоспроможності позичальника);

5) прийняття управлінських рішень з приводу купівлі-продажу бізнесу;

6) визначення напрямів та резервів оптимізації параметрів фі­нансових процесів, у тому числі організація фінансового оздоров­лення суб'єкта господарю­ва­­ння (наприклад, у процесі реалізації антикризового фінансового менеджменту);

7) оцінки необхідності та / або доцільності проведення реорга­нізації суб'єкта господарювання;

8) визначення доцільності створення нового бізнесу, оцінка ін­вестиційної привабливості його подальшого функціонування на цільовому ринку чи необхідності згортання даного бізнесу;

9) оцінки та затвердження інвестиційних проектів, аналізу аль­тернативних можливостей, доступних замовнику КФА;

10) формування ринкового портфеля інвестицій (коротко- чи довгострокових фінансових інвестицій) тощо.