- •Фінансовий аналіз
- •Тема 1 значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •2. Види фінансового аналізу
- •3. Організація фінансового аналізу та його методичне забезпечення
- •Тема 2 інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •2. Система показників фінансового аналізу та оцінка їх величини в процесі прийняття управлінських рішень
- •Тема 3 аналіз майна підприємства
- •1. Завдання, основні напрямки та інформаційне забезпечення аналізу майна підприємства
- •2. Аналіз структури майна та динаміки джерел його формування
- •3. Основні етапи управління операційними необоротними активами підприємства як складовою майна підприємства
- •Тема 4 аналіз оборотних активів
- •1. Зміст, завдання, основні напрямки та інформаційна база здійснення фінансового аналізу оборотних коштів підприємства
- •2. Аналіз забезпеченості підприємства оборотними коштами та ефективності їх використання
- •1. Сутність та завдання аналізу джерел фінансування капіталу підприємства
- •2. Оцінка ефективності використання власного та залученого капіталу
- •3. Аналіз вартості капіталу
- •Тема 6 аналіз грошових потоків
- •1. Поняття, види і значення грошових потоків для підприємства
- •2. Оцінка оптимального рівня грошових коштів
- •3. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
- •Тема 7 аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
- •2. Система показників ліквідності: методика їх розрахунку, економічна інтерпретація
- •Методичні засади оцінки ліквідності балансу
- •3. Зміст та послідовність проведення аналізу платоспроможності підприємства
- •Тема 8 аналіз фінансової стійкості підприємства
- •1. Сутність фінансової стійкості підприємства, основні фактори, що на неї впливають
- •2. Методика розрахунку та економічна інтерпретація показників фінансової стійкості підприємства
- •3. Визначення та аналіз типу фінансової стійкості підприємства
- •Тема 9 аналіз кредитоспроможності підприємства
- •1. Основні напрямки проведення аналізу кредитоспроможності підприємства
- •2. Методи оцінки кредитоспроможності підприємства
- •Тема 10 аналіз ділової активності підприємства
- •1. Зміст та основні завдання аналізу ділової активності підприємства
- •2. Якісні та кількісні характеристики ділової активності підприємства
- •Аналіз виробництва та реалізації продукції
- •Тема 11 аналіз прибутковості та рентабельності підприємства
- •1. Значення та завдання аналізу фінансових результатів підприємства
- •2. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
- •2. Вплив на прибуток відпускних цін на реалізовану продукцію (∆р1):
- •5. Вплив на прибуток собівартості продукції (∆р4):
- •Тема 12
- •2. Основні показники економічної ефективності інвестиційних проектів
- •3. Оцінювання економічної ефективності інвестицій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
- •Тема 13 комплексне оцінювання фінансового стану підприємства
- •1. Значення та необхідність комплексної оцінки фінансового стану підприємства
- •2. Методи комплексної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства
- •3. Діагностика ризику банкрутства
- •Дискримінанті моделі
- •4. Модель Ліса (граничне значення )
- •Показник аргенті (а-рахунок)
- •"Якісні" прогнозні методики визначення кризи
- •Список джерел
2. Система показників фінансового аналізу та оцінка їх величини в процесі прийняття управлінських рішень
Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й "ноу-хау". Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.
Формування інформаційної бази фінансового аналізу і менеджменту на підприємстві являє собою процес цілеспрямованого відобору відповідних інформативних показників для використання в процесі аналізу, планування й прийняття управлінських рішень. Ці показники формуються за рахунок зовнішніх (що знаходяться поза підприємством) і внутрішніх джерел інформації.
Формування системи інформативних показників фінансового менеджменту за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел інформації зв'язано з галузевими особливостями підприємств, їх організаційно-правовою формою, обсягом і ступенем диверсифікованості господарської діяльності тощо. При цьому вся сукупність показників, що включаються в інформаційну базу фінансового менеджменту, вимагає проведення попередньої класифікації.
Показники, сформовані з зовнішніх джерел інформації, поділяються (за Бланком І.О.) на три основні групи:
1. Показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни. Система інформативних показників цієї групи є основою проведення аналізу і прогнозування умов зовнішнього середовища функціонування підприємства при прийнятті стратегічних рішень в області фінансової діяльності (стратегії розвитку його активів і капіталу, здійснення інвестиційної діяльності, формування системи перспективних цільових показників фінансового менеджменту).
Формування системи показників цієї групи ґрунтується на опублікованих даних державної статистики.
Показники, що входять до складу першої групи, підрозділяються на два блоки. У першому блоці – «Показники макроекономічного розвитку» - містяться наступні основні інформативні показники, використовувані у фінансовому аналізі:
а) обсяг доходів державного бюджету;
б) обсяг витрат державного бюджету;
в) розмір бюджетного дефіциту;
г) обсяг емісії грошей;
д) грошові доходи населення;
е) внески населення в банках;
ж) індекс інфляції;
з) дисконтна ставка Національного банку України.
В другому блоці – «Показники галузевого розвитку» - містяться наступні основні інформативні показники по галузі, до якої належить підприємство:
а) обсяг зробленої (реалізованої) продукції;
б) загальна вартість активів, у тому числі оборотних;
в) загальна сума використовуваного капіталу, у тому числі власного;
г) сума балансового і чистого прибутку;
д) ставка оподаткування прибутку по основній діяльності:
е) індекс цін на продукцію.
2. Показники, що характеризують кон'юнктуру фінансового ринку. Система інформативних показників цієї групи служить для прийняття управлінських рішень в області формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій, здійснення короткострокових фінансових вкладень і деяких інших аспектів фінансового менеджменту. Формування системи показників цієї групи ґрунтується на публікаціях комерційних видань, а при необхідності щоденного використання з метою ефективного керування фондовим портфелем – на відповідних електронних джерелах інформації.
Показники, що входять до складу другої групи, підрозділяються на два блоки.
У першому блоці – «Показники, що характеризують кон'юнктуру фондового ринку» містяться наступні основні показники:
а) види основних фондових інструментів, (акцій, облігацій і т.п.), що звертаються на біржовому і позабіржовому фондовому ринку;
б) ціни пропозиції та попиту основних видів фондових інструментів;
в) ціни угод по основних видах фондових інструментів;
г) обсяги угод по основних видах фондових інструментів;
д) зведений індекс динаміки цін на фондовому ринку
В другому блоці – «Показники, що характеризують кон'юнктуру грошового ринку» - містяться наступні основні показники:
а) депозитна ставка окремих комерційних банків;
б) кредитна ставка окремих комерційних банків;
в) офіційний курс окремих валют (1 долара США, 1 євро, 1 російського рубля й інших), установлений Національним банком України;
г) курс покупки-продажу окремих валют на торгах Української міжбанківської валютної біржі;
д) курс покупки-продажу окремих валют, установлений комерційними банками.
3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів. Система інформативних показників цієї групи використовується в основному для прийняття управлінських рішень з питань оперативної фінансової діяльності. Ці показники формуються звичайно в розрізі наступних блоків: «Банки»; «Страхові компанії»; «Постачальники продукції»; «Покупці продукції»; «Конкуренти». Джерелом формування показників цієї групи служать публікації звітних матеріалів у пресі (по окремих видах суб'єктів, що хазяюють, такі публікації є обов'язковими), що відповідають рейтинги (по банках, страховим компаніям), а також платні бізнес-довідки, надані окремими інформаційними компаніями (на ринку інформаційних послуг в області фінансово-економічної інформації такі компанії одержують визначений розвиток).
Склад інформативних показників кожного блоку визначається конкретними цілями фінансового менеджменту, обсягом господарських операцій і тривалістю партнерських відносин. Одержання такої інформації повинне здійснюватися тільки легальними способами.
Використання всіх показників зовнішніх і внутрішніх джерел дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану інформаційну базу фінансового менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних рішень, так і на ефективне поточне керування фінансовою діяльністю.
Для інтерпретації економічних показників діяльності господарюючих систем також необхідно мати обґрунтовані нормативні (еталонні, стандартні) величини, які будуть характеризувати допустимі (критичні) межі їх зміни.
Щодо термінів «еталон», «норматив» і «стандарт», то їх тлумачення дається в словниках. Еталон (фр. etalon) – вимірник, зразок для порівняння з чим-небудь. Норматив (від лат. normatio – упорядкування) – економічний, технічний та інший показник норм, у відповідності з яким проводиться будь-яка робота, виконується будь-яка програма. Стандарт (англ. standard) – зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для співставлення з ними інших подібних об’єктів.
Використовуючи фактичні і нормативні величини показників, можна здійснювати ідентифікацію діяльності господарюючих систем за наступними рівнями:
1) достатній та позитивний – фактична величина показника (П1) перевищує критеріальну (еталонну, нормативну) межу (Пе) в коридорі значень, що забезпечують ефективну діяльність, а в порівнянні з минулим періодом (П0) має тенденцію до покращення:
Пе < П1 > П0 (2.1)
2) достатній, але негативний – фактична величина показника перевищує критеріальну (еталонну, нормативну) межу в Пе, а в порівнянні з минулим періодом має тенденцію до погіршення:
Пе < П1<П0 (2.2)
3) недостатній, але позитивний – фактична величина показника нижча за критеріальну (еталонну, нормативну) межу в Пе, а в порівнянні з минулим періодом має тенденцію до покращення:
Пе > П1 > П0 (2.3)
4) недостатній та негативний – фактична величина показника нижча за критеріальну (еталонну, нормативну) межу в Пе, а порівнянні з минулим періодом має тенденцію до погіршення:
Пе > П1 < П0 (2.1)
Показники, величини яких ненормовані, оцінюють за тенденцією зміни їх значень в динаміці. При цьому стан підприємства може поліпшуватись, бути стабільним або погіршуватись.
Оцінка розвитку підприємства при аналітичному дослідженні фактичних, планових і нормативних показників здійснюється за видами порівнянь (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
ВИДИ ПОРІВНЯНЬ ПОКАЗНИКІВ ТА ЇХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Порівнювана величина показника |
Базова величина показника |
Інтерпретація результатів порівняння показників |
Фактична |
За планом |
Рівень виконання показників плану |
За планом |
Фактична |
Рівень формування планових показників |
Порівнювана величина показника |
Базова величина показника |
Інтерпретація результатів порівняння показників |
Фактична у звітному періоді |
Фактична у минулому періоді |
Динаміка розвитку показників |
Фактична |
За нормативом |
Рівень оптимізації величини фактичних показників |
За планом |
За нормативом |
Рівень оптимізації величини планових показників |
За нормативом |
Фактична |
Рівень інтенсивності фактичних показників |
За нормативом |
За планом |
Рівень інтенсивності планових показників |
Таким чином, правильність та ефективність здійснення аналізу фінансового стану підприємства залежить не тільки від правильності вибору та розрахунку показників, але й від правильності вибору бази порівняння, що в свою чергу обумовлено передусім метою проведення аналізу, наявністю достатньої та достовірної інформації та багатьма іншими факторами.