- •Фінансовий аналіз
- •Тема 1 значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •2. Види фінансового аналізу
- •3. Організація фінансового аналізу та його методичне забезпечення
- •Тема 2 інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •2. Система показників фінансового аналізу та оцінка їх величини в процесі прийняття управлінських рішень
- •Тема 3 аналіз майна підприємства
- •1. Завдання, основні напрямки та інформаційне забезпечення аналізу майна підприємства
- •2. Аналіз структури майна та динаміки джерел його формування
- •3. Основні етапи управління операційними необоротними активами підприємства як складовою майна підприємства
- •Тема 4 аналіз оборотних активів
- •1. Зміст, завдання, основні напрямки та інформаційна база здійснення фінансового аналізу оборотних коштів підприємства
- •2. Аналіз забезпеченості підприємства оборотними коштами та ефективності їх використання
- •1. Сутність та завдання аналізу джерел фінансування капіталу підприємства
- •2. Оцінка ефективності використання власного та залученого капіталу
- •3. Аналіз вартості капіталу
- •Тема 6 аналіз грошових потоків
- •1. Поняття, види і значення грошових потоків для підприємства
- •2. Оцінка оптимального рівня грошових коштів
- •3. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
- •Тема 7 аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
- •2. Система показників ліквідності: методика їх розрахунку, економічна інтерпретація
- •Методичні засади оцінки ліквідності балансу
- •3. Зміст та послідовність проведення аналізу платоспроможності підприємства
- •Тема 8 аналіз фінансової стійкості підприємства
- •1. Сутність фінансової стійкості підприємства, основні фактори, що на неї впливають
- •2. Методика розрахунку та економічна інтерпретація показників фінансової стійкості підприємства
- •3. Визначення та аналіз типу фінансової стійкості підприємства
- •Тема 9 аналіз кредитоспроможності підприємства
- •1. Основні напрямки проведення аналізу кредитоспроможності підприємства
- •2. Методи оцінки кредитоспроможності підприємства
- •Тема 10 аналіз ділової активності підприємства
- •1. Зміст та основні завдання аналізу ділової активності підприємства
- •2. Якісні та кількісні характеристики ділової активності підприємства
- •Аналіз виробництва та реалізації продукції
- •Тема 11 аналіз прибутковості та рентабельності підприємства
- •1. Значення та завдання аналізу фінансових результатів підприємства
- •2. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
- •2. Вплив на прибуток відпускних цін на реалізовану продукцію (∆р1):
- •5. Вплив на прибуток собівартості продукції (∆р4):
- •Тема 12
- •2. Основні показники економічної ефективності інвестиційних проектів
- •3. Оцінювання економічної ефективності інвестицій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат
- •Тема 13 комплексне оцінювання фінансового стану підприємства
- •1. Значення та необхідність комплексної оцінки фінансового стану підприємства
- •2. Методи комплексної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства
- •3. Діагностика ризику банкрутства
- •Дискримінанті моделі
- •4. Модель Ліса (граничне значення )
- •Показник аргенті (а-рахунок)
- •"Якісні" прогнозні методики визначення кризи
- •Список джерел
3. Основні етапи управління операційними необоротними активами підприємства як складовою майна підприємства
Зважаючи на традиційне переважання в структурі майна необоротних активів необхідно більше уваги приділити саме цьому виду активів підприємства.
Так політика управління операційними необоротними активами підприємства формується за такими етапами:
1. Аналіз операційних необоротних активів підприємства в майбутньому періоді. Такий аналіз проводиться з метою вивчення динаміки загального їх обсягу та складу, ступеня їх використання, інтенсивності оновлення та ефективності їх використання.
На першій стадії аналізу розглядається динаміка загального обсягу операційних необоротних активів підприємства – темпи їх росту у співвідношенні з темпами росту обсягу виробництва та реалізації продукції, обсягу операційних оборотних активів, загальної суми необоротних активів.
На другій стадії аналізу вивчається склад операційних необоротних активів підприємства та динаміка їх структури.
У процесі цього вивчення розглядається співвідношення основних засобів та нематеріальних активів, які використовуються в операційному процесі підприємства; у складі основних засобів аналізується питома вага рухомих та нерухомих їх видів (які у виробничій діяльності характеризують відповідно активну та пасивну їх частини); у складі нематеріальних активів розглядаються окремі їх види.
На третій стадії аналізу оцінюється стан необоротних активів, які використовує підприємство за ступенем їх зношення (амортизації). У процесі оцінки використовують такі основні показники:
коефіцієнт зносу основних засобів. Він розраховується за формулою:
(3.1)
де КЗоз – коефіцієнт зносу основних засобів;
Зоз – сума зносу основних засобів підприємства на певну дату;
ПВоз – первісна вартість основних засобів підприємства на певну дату.
2) коефіцієнт строку використання основних засобів. Для його розрахунку використовується формула:
(3.2)
де ЗВоз – залишкова вартість основних засобів підприємства на певну дату.
коефіцієнт амортизації нематеріальних активів. Його розрахунок проводиться за формулою:
(3.3)
де КАНМА – коефіцієнт амортизації нематеріальних активів;
АНМА – сума амортизації нематеріальних активів підприємства на певну дату;
ПВНМА – первісна вартість нематеріальних активів підприємства на певну дату.
Важливим показником характеристики майнового стану підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна, який показує, яку частку у вартості майна становлять засоби виробництва:
, (3.4)
де ЗВоз – основні засоби за залишковою вартістю;
ВЗ – виробничі запаси;
НВ – незавершене виробництво;
МШП – малоцінні та швидкозношувані предмети;
А – вартість активів підприємства.
Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Загальноприйнято, що якщо значення цього показника нижче за 0,5, це негативна ознака як для підприємства, так і для його партнерів. Однак на сьогодні вартість частини основних засобів занижено, тому в деяких випадках значення цього коефіцієнта, нижче за 0,5, вважають нормальним. Іншими причинами низького рівня коефіцієнта можуть бути занадто великі довгострокові фінансові або капітальні вкладення, великі залишки готової продукції, велика дебіторська заборгованість. Усі ці причини негативно характеризують майновий та фінансовий стан підприємств, хоча такі з них, як велика дебіторська заборгованість та складські залишки готової продукції, в умовах сьогодення легко пояснити.
На четвертій стадії аналізу визначається період обороту операційних не оборотних активів, які використовує підприємство. Він розраховується за формулою:
(3.5)
де ПООНА – період обороту операційних необоротних активів, які використовує підприємство;
ОНА – середньорічна сума всіх операційних необоротних активів підприємства за первісною вартістю;
З – середньорічна сума зносу всіх операційних необоротних активів, які використовує підприємство.
На п’ятій стадії аналізу вивчається інтенсивність оновлення необоротних активів у майбутньому періоді. У процесі аналізу використовують такі основні показники:
коефіцієнт вибуття операційних необоротних активів. Він характеризує частку вибулих операційних необоротних активів у загальній їх сумі та розраховується за формулою:
, (3.6)
де КВОНА – коефіцієнт вибуття операційних необоротних активів;
ОНАв – вартість вибулих операційних необоротних активів у звітному періоді;
ОНАпоч – вартість операційних необоротних активів на початок звітного періоду;
коефіцієнт оновлення операційних необоротних активів. Він характеризує рівень фізичного і морального оновлення операційних необоротних активів:
, (3.7)
де КОона – коефіцієнт оновлення операційних необоротних активів;
ОНАвв – вартість знову зведених операційних необоротних активів у звітному періоді;
ОНАв – вартість вибулих операційних необоротних активів у звітному періоді;
ОНАкін – вартість операційних необоротних активів на кінець звітного періоду;
3) коефіцієнт приросту операційних необоротних активів. Він характеризує приріст нових операційних необоротних активів у загальній їх сумі та розраховується за формулою:
(3.8)
де КПона – коефіцієнт оновлення операційних необоротних активів.
Вказані показники розраховуються в процесі аналізу не тільки по операційних необоротних активах у цілому, а й у розрізі їх видів – основних засобів та нематеріальних активів.
На шостій стадії аналізу оцінюється рівень ефективності використання операційних необоротних активів у звітному періоді. У процесі оцінки використовують такі основні показники:
коефіцієнт рентабельності операційних необоротних активів. Його розрахунок відбувається за формулою:
(3.9)
де КРОНА – коефіцієнт рентабельності операційних необоротних активів;
ЧПод – сума чистого прибутку, отримана підприємством від його операційної діяльності у звітному періоді;
ОНАсер – середня вартість операційних необоротних активів підприємства у звітному періоді;
коефіцієнт виробничої віддачі операційних необоротних активів. Він характеризує обсяг реалізації продукції в розрахунку на одиницю операційних необоротних активів, які використовує підприємство. Розрахунок цього показника відбувається за формулою:
(3.10)
де КВВОНА – коефіцієнт виробничої віддачі операційних необоротних активів;
ОР – обсяг реалізації продукції у звітному періоді;
ОНАсер – середня вартість операційних необоротних активів у звітному періоді.
2. Оптимізація загального обсягу та складу операційних необоротних активів підприємства. Така оптимізація здійснюється з урахуванням виявлених у процесі аналізу резервів підвищення виробничого використання операційних необоротних активів у майбутньому періоді. До числа основних з таких резервів відносять: підвищення продуктивного використання операційних необоротних активів у часі (за рахунок приросту коефіцієнтів змінності та безперервності їх роботи) та підвищення продуктивного використання операційних необоротних активів за потужністю (за рахунок росту продуктивності окремих їх видів у межах передбаченої технічної потужності). У процесі оптимізації загального обсягу операційних необоротних активів з їх складу вилучають ті їх види, які не беруть участі у виробничому процесі з різних причин.
3. Забезпечення своєчасного оновлення операційних необоротних активів підприємства. З цією метою на підприємстві визначається необхідний рівень інтенсивності оновлення окремих груп операційних активів; розраховується загальний обсяг активів, що підлягають оновленню в майбутньому періоді; встановлюються основні форми та вартість оновлення різних груп активів.
4. Забезпечення ефективного використання операційних необоротних активів підприємства. Таке забезпечення полягає в розробці системи заходів, спрямованих на підвищення коефіцієнтів рентабельності та виробничої віддачі операційних необоротних активів.
Використовуючи в процесі управління ефективністю операційних необоротних активів ці показники, слід ураховувати два важливих моменти, які забезпечують об'єктивність оцінки розроблених заходів. Перший з них полягає в тому, що при оцінці завжди потрібно використовувати відновлювану вартість операційних необоротних активів на момент проведення оцінки. Другий момент полягає в тому, що при оцінці слід використовувати залишкову вартість операційних необоротних активів, тому що більша їх частина в процесі зносу втрачає частину своєї продуктивності.
Зростання ефективності використання операційних необоротних активів дає змогу скоротити потребу в них. Тому, заходи щодо забезпечення підвищення ефективності використання операційних необоротних активів можна розглядати як заходи зі скорочення потреби в обсягу їх фінансування та підвищення темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.
5. Формування принципів та оптимізація структури джерел фінансування необоротних активів. Принципово оновлення та приріст операційних необоротних активів можуть фінансуватися за рахунок власного капіталу, довгострокового залученого капіталу (фінансового кредиту, фінансового лізингу та ін.) та за рахунок змішаного їх фінансування.
Узагалі на основі розглянутих принципів, які визначають політику управління необоротними активами, можна виділити такі позитивні особливості:
а) вони практично не піддаються дії інфляції, тобто краще захищені від неї;
б) необоротним активам менш притаманний фінансовий ризик втрат у процесі господарської діяльності підприємства;
в) ці активи спроможні генерувати стабільний прибуток при несприятливій ринковій кон’юнктурі – при нецільовому їх використанні вони можуть бути передані в оренду іншим господарюючим суб'єктам;
г) вони сприяють зниженню втрат товарів та інших матеріальних оборотних активів у процесі їх зберігання.
Разом з тим необоротні активи в процесі їх господарського використання мають і деякі недоліки:
а) вони піддаються моральному зносу (особливо активна частина основних засобів), у зв’язку з чим, навіть якщо вони виведені з експлуатації тимчасово, вони втрачають свою вартість;
б) ці активи важко піддаються фінансовому управлінню через те, що вони слабко змінювані в структурі в короткому періоді часу;
в) у більшості випадків необоротні активи відносять до групи неліквідних активів (у короткому періоді часу) і тому вони не можуть слугувати засобом забезпечення потоку платежів при зниженні рівня платоспроможності підприємства та загрозі його банкрутства.