41. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І пов'язаної з ним долі західно-українських земель.

У 30-ті роки різко загострилися міждержавні і внутрішні суперечності провідних капіталістичних країн. Незадоволені наслідками першої світової війни, правлячи кола Японії, Німеччини та Італії почали вести підготовку до нового пере розділу світу. Західні країни робили все для заохочування Німеччини і Японії до нападу на СРСР, розраховуючи вступити в конфлікт у сприятливий момент і із своїми свіжими силами нав'язати знекровленим і виснаженим воюючим сторонам свої умови, У таких умовах пропозиція Радянського Союзу про створення системи колективної безпеки дозволила б уникнути війни. Однак влітку 1939 р. англо-франко-радянські переговори в Москві зайшли в безвихідь. Радянський Союз опинився перед погрозою війни на два фронти - на Сході і на Заході, без підтримки союзників. У цих умовах 23 серпня 1939 р. був підписаний радянсько-німецький договір про ненапад. Договір давав визначенні гарантії захисту західних кордонів, всесвітній нейтралітет у війні, що насувається (10 років). Однак він викликав негативні наслідки компромісу політичного, ідеологічного і військового характеру з німецько-фашистським режимом.

Наступний розвиток подій і дипломатичне листування дали історикам підставу зробити висновок, що основною частиною договору був секретний протокол (знайдені копії), відповідно до якого розмежовувалися інтереси двох країн (приблизно уздовж ліній рік Нарва, Висла, Сан). Був установлений військовий рубіж, перейти який німецькі війська не мали права. По цьому протоколі Західна Україна , разом з іншими територіями, повинна була увійти до складу СРСР. Підписання секретного протоколу було не тільки імперським проявом неповаги до моральних критеріїв і політики. Воно являло собою прямий відступ від тих принципів зовнішньої політики, по яких не визнавалися прямі угоди за спиною третіх країн, особливо в питаннях, що торкались їхніх інтересів. У даному випадку мова йшла про інтереси суверенної Польщі. Радянсько-німецький договір 1939 р. про ненапад мав для України як позитивні, так і негативні наслідки, позитивним було те, що почалося реальне возз'єднання українських земель у єдине ціле. Негативним - те, що запобігти нову світову війну так і не вдалося. А фашистська Німеччина виграла від підписання договору для себе багате чого. Зміцнивши свої позиції на Сході, вона окупувала практично всю Західну Європу, зосередила у своєму розпорядженні значні людські і матеріальні ресурси. Зокрема, за рахунок регулярних постачань Німеччині воєнно-стратегічних матеріалів, сировини і продовольства з СРСР (здебільшого з України). Усе це привело до серйозної зміни співвідношень сил у Європі на користь Німеччини.

Виходячи з такої ситуації, одні дослідники, відзначаючи суперечливий характер і наслідки договору, вважають, що він відбивав недалекоглядність керівництва СРСР щодо національних інтересів країни. Інші схвалюють його. Треті не виключають того, що без договору 1939 р. Гітлер не ризикнув би напасти на Польщу. Зв'язані з Польщею договірними зобов'язаннями, Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок другої світової війни. Розмежувальну лінію між Радянським Союзом і територією загарбаної Гітлером Польщі було уточнено на основі підписаного 28 вересня 1939 р. між двома сторонами договору про дружбу і кордони. Цей договір – ще один великий прорахунок Сталіна, що поставив СРСР у становище невоюючого союзника Німеччини, який надавав їй не лише моральну. Але й значну матеріальну допомогу. Так у складних і драматичних умовах напередодні та на початку другої світової війни вирішувалась доля українських земель.