- •Міністерство фінансів України
- •Передмова
- •Тема 1. Значення ділового спілкування та основні поняття
- •1.1. Значення ділового спілкування та сутність основних понять
- •Структура спілкування (за Андрєєвою г.М.)
- •1.2. Загальні принципи ефективного спілкування
- •1.3. Особливості сприйняття інформації співрозмовника
- •1.4. Бар’єри спілкування
- •Види комунікативних бар'єрів
- •Бар’єри спілкування (за Томасом Гордоном)
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування
- •2.1. Уміння слухати та його значення
- •2.2. Сутність понять «чути» і «слухати». Стилі слухання
- •Стилі слухання
- •2.3. Сутність поняття «нерефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- •Ситуації ефективного і неефективного застосування нерефлексивного слухання
- •2.4. Сутність поняття «рефлексивне слухання» та його технічні прийоми
- •Сутність рефлексивного слухання
- •2.5. Установка як техніка слухання
- •Емпатія – це розуміння любого почуття – гніву, суму, радості, - переживаємого іншою людиною, і відповідне висловлення свого розуміння цих почуттів.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Вербальна комунікація
- •3.1. Сутність поняття «вербальне спілкування»
- •3.2. Загальні правила мовної комунікації
- •3.3. Прийоми «Ви-підхід», «я-твердження» Суть прийому «Ви-підхід» у порівнянні з прийомом «я-підхід»
- •Сутність прийому «я-твердження» (у порівнянні з прийомом «Ви-твердження»)
- •3.4. Класифікація питань, правила постановки питань, технології використання питань
- •Приклади використання «позитивних» і «негативних» питань
- •3.5. Основні види і правила формулювання відповідей
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Техніка невербального спілкування
- •4.1. Значення мови невербального спілкування для ділових контактів
- •Значення мови невербального спілкування
- •4.2. Міміка. Правила візуального контакту
- •4.3. Пози і жести
- •4.4. Міжособистісний простір
- •4.5. Інтонація і тембр голосу
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Процес ділового спілкування
- •5.1. Загальні особливості процесу ділового спілкування
- •5.2. Підготовчий етап ділового спілкування. Види діяльності на етапі підготовки спілкування та їхня характеристика
- •Врахування особистості співрозмовника
- •Розробка стратегії й тактики
- •12 Риторичних методів побудови аргументації:
- •Підготовка робочого плану комунікації включає:
- •5.3. Виконавчий етап ділового спілкування. Основні фази процесу ділового спілкування та їх характеристика
- •Форми постановки мети
- •Типи висловлень, які використовуються на фазі коментування:
- •5.4. Підсумковий етап ділового спілкування
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6. Види ділових контактів. Організація і проведення різних видів ділових контактів
- •6.1. Види ділових контактів
- •6.2. Організація і проведення ділових контактів (співбесіда, телефонні переговори) Співбесіда
- •Телефонні переговори
- •12 Правил телефонної розмови
- •6.3. Організація і проведення ділових нарад
- •6.4. Техніка ведення ділових переговорів
- •Методи підготовки і ведення переговорів
- •Загальні правила поведінки на переговорах
- •Конференція
- •Презентація
- •Публічний виступ
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Імідж ділової людини
- •7.1. Поняття «іміджу» та його значення для ділового спілкування
- •7.2. Зовнішній вигляд ділової людини
- •7.3. Візитні картки, правила їх оформлення та вручення
- •Візитні картки: діловий етикет
- •7.4. Формування першого враження
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Діловий етикет: принципи і функції
- •8.1. Поняття «ділового етикету»
- •8.2. Принципи ділового етикету
- •8.3. Загальні правила ділового етикету
- •8.4. Національні особливості ділового етикету та спілкування
- •Етнопсихологічні особливості учасників переговорного процесу. Особливості стилів спілкування
- •Національні стилі ділового спілкування
- •Контрольні запитання
- •Бібліографічний список
- •Шукіс Ірина Зігмундівна Основи ділового спілкування
1.3. Особливості сприйняття інформації співрозмовника
Зовнішні сигнали ми отримуємо різними каналами. Є люди, котрі сприймають зовнішній світ через зір, тобто через візуальний канал зв'язку. Є такі, хто отримує інформацію переважно через слух, або аудіальний канал. Третя група всі відомості отримує через дотик, відчуття, або кінестетичний канал. У мові представників цих груп обов'язково будуть слова, які укажуть вам, як ваш співбесідник сприймає навколишній світ і, відповідно, як краще знайти з ним спільну мову.
Великим резервом взаєморозуміння є уміння визначати, яким із способів співрозмовник сприймає інформацію або обмінюється нею – візуально (за допомогою зору), аудіально (за допомогою слуху), кінестетично (через дотик та ін. відчуття), про що свідчать ознаки, які проявляються і у жестах, і у диханні, і у положенні очей, і у мовному контексті.
Ознаки, які характерні для основних способів сприйняття інформації |
Способи сприйняття | ||
Візуальний |
Аудіальний |
Кінестетичний | |
Жести: |
|
|
|
а) вище пліч |
+ |
|
|
б) на рівні грудей |
|
+ |
|
в) нижче грудей |
|
|
+ |
Дихання: |
|
|
|
а) верхнє (ключичне) |
+ |
|
|
б) середнє (міжреберне) |
|
+ |
|
в) нижнє (діафрагмальне) |
|
|
+ |
Голос (тон, темп) |
|
|
|
а) високий |
+ |
|
|
б) середній |
|
+ |
|
в) низький |
|
|
+ |
Ключові слова |
|
|
|
а) бачити, уявляти |
+ |
|
|
б) слухати, говорити |
|
+ |
|
в) відчувати, почувати |
|
|
+ |
Слід пам'ятати, що співрозмовників, які дійсно користуються лише одним каналом сприйняття інформації, дуже мало. Більшість достатньо ефективно користується декількома каналами, але один з них буде «ведучим». Дуже важливо уміти визначати ведучий канал сприйняття інформації співрозмовника. Якщо його не враховувати, то результат може бути нульовий.
Наприклад, ви кажете своєму співбесіднику: «Послухайте, …..», але він не «слухає», не «чує», а «бачить» проблему. «Станьте на моє місце» - скажете ви, але він не кінестетик, він не може стати на ваше місце. Єдиний правильний хід, що допоможе вам розмовляти зі своїм співбесідником на його мові так, щоб з ним домовитися у даній ситуації, це вживати зрозумілі йому слова, що відповідають його ведучій (репрезентативній) системі сприйняття інформації: «Подивіться на цю проблему…..».
1.4. Бар’єри спілкування
Циркулювання інформації, налагодження і розвиток контактів, сприймання партнера по спілкуванню у процесі міжособистісної взаємодії наштовхуються на різноманітні бар’єри. Найсуттєвішими є комунікативні бар’єри, що виникають на міжособистісному рівні.
Комунікативні бар'єри (франц. barriere — перешкода) — психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.
Причинами комунікативних бар’єрів є змістові й формальні характеристики повідомлення (логічні, фонетичні, стилістичні, семантичні). На цій підставі виокремлюють смисловий, логічний, фонетичний, семантичний, стилістичний комунікативні бар’єри.