- •Демографія
- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Демографія
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Передмова
- •Модуль 1. Демографія як наука. Світові демографічні проблеми
- •2. Предмет та задачі демографії.
- •3. Демографія як система демографічних наук.
- •4. Методи демографії.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2
- •Населення світу за регіонами
- •Список країн світу, відсортований за населенням на 2006-2009 роки
- •2. Структура населення. Показники співвідношення статей. Вікові групи та контингенти. Статевовікові піраміди.
- •Структура населення деяких регіонів світу за статтю
- •Структура зайнятості населення різних країн світу
- •3. Історія переписів населення у світі.
- •4. Переписи населення, їх і основні принципи проведення. Програма перепису населення, її основні розділи і питання.
- •Розробка Основа
- •Використання даних, отриманих за результатами переписів населення має кілька напрямків.
- •5. Всеукраїнський перепис населення 5 грудня 2001 року
- •Перелік ознак Всеукраїнського перепису населення 2001 року для домогосподарств
- •Перелік ознак Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- •Показники вікової структури найчисленніших етнічних груп населення України, 2001 р.
- •Співвідношення чоловіків і жінок в Україні за віковими групами за даними переписів населення, що відбулись у 1959-2001 рр.
- •Віковий склад населення України за даними переписів населення 1959-2001 рр., %
- •Кількість населення в Україні у віці 100 років і більше
- •Рівень зайнятості населення працездатного віку в Україні станом на 5 грудня 2001 року
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3-4
- •2. Природний рух населення.
- •Відтворення населення світу (згідно з даними оон, 2003р.)
- •Природний рух населення деяких країн світу на кінець хх – початок ххі ст. (на 1000 чоловік).
- •3. Механічний рух населення.
- •4. Міграційні процеси в Україні.
- •Розподіл жителів України за місцем народження, % (за переписами 1989 та 2001 рр.).
- •Перша хвиля
- •Друга хвиля
- •Третя хвиля
- •Четверта хвиля
- •Східна діаспора
- •Західна діаспора
- •Українська діаспора (2009 рік)
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль іі. Основні демографічні проблеми сучасного людства лекція 5
- •Тема 4: Антропогенна криза, її симптоми та прогнози. Основні демографічні проблеми сучасного людства
- •Причини деградації земель в різних регіонах світу
- •2. Демографічний перехід від екстенсивного до інтенсивного типу відтворення населення як результат соціального прогресу.
- •3. Тенденції відтворення населення у світі. Демографічне старіння населення.
- •Співвідношення найважливіших показників якості життя в країнах різного типу, на кінець хх – початок ххі століття
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6
- •Тема 5: Народжуваність і методи статистичного дослідження, динаміка і структура. Демографічний вибух. План
- •1. Демографічне поняття народжуваності. Фактори та показники народжуваності.
- •Коефіцієнти множинної кореляції, отримані за методом примусового включення показників (ступінь впливу факторних ознак на сумарний коефіцієнт народжуваності)
- •2. Тенденції рівня народжуваності у світі і регіонах. Демографічний перехід та демографічна революція.
- •Загальний коефіцієнт народжуваності у 1985 – 2000-х pp.
- •Причини:
- •3. Репродуктивна поведінка: поняття та структура. Дослідження репродуктивного населення.
- •4. Проблеми репродуктивної поведінки в Україні.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7
- •Тема 6: Проблема «старіння» людства. Смертність населення: методи статистичного дослідження, динаміка і структура План
- •1. Демографічне поняття смертності. Середнє очікування протяжності життя.
- •Вибірковий перелік професійних захворювань
- •2. Тенденції та фактори рівня смертності і середньої протяжності життя у світі.
- •3. Проблема старіння людства.
- •Вікова структура, %
- •4. Проблема старіння населення в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль ііі.
- •Основні елементи політики народонаселення:
- •2. Історія демографічної політики.
- •3. Сучасна регіональна демографічна політика у світі. Діяльність оон і інших міжнародних організацій в області народонаселення.
- •11 Липня відзначається Всесвітній день народонаселення, який з'явився у календарі оон у 1989 році.
- •4. Концепція демографічної політики і основні напрямки регулювання демографічних процесів в Україні в сучасних умовах.
- •Основні напрями державної демографічної політики в Україні:
- •Питання для самоконтролю
- •Які основні елементи складають політику народонаселення?
- •Лекція 9
- •Тема 8: Порівняльна характеристика темпів приросту. Прогнозування розвитку народонаселення в Україні. Шлюб і сім’я. Міграція населення. План
- •1. Роль демографічного прогнозування у соціальному і економічному розвитку. Демографічні прогнози оон.
- •Прогнозоване зростання чисельності населення світу
- •Населення Євросоюзу в 2020 році. Прогноз Євростату
- •2. Тенденції демографічного розвитку України (структура населення за шлюбним і сімейним станом, народжуваність, смертність, старіння населення, міграція населення).
- •Кількість чоловіків і жінок у віці 16 років і старші, які перебувають у зареєстрованому або незареєстрованому шлюбі, в Україні за даними переписів населення, %
- •Народжуваність в Україні
- •Прогноз основних параметрів режиму смертності населення України до 2026 р.
- •Основні параметри демографічного прогнозу, тис. Осіб на початок року
- •V. Очікувані тенденції міграцій населення
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Електронні ресурси
- •Демографія
4. Переписи населення, їх і основні принципи проведення. Програма перепису населення, її основні розділи і питання.
Виходячи з того, що загальна мета проведення перепису населення у будь-якій країні світу однакова і полягає в отриманні даних про чисельність, склад і розміщення населення, зрозуміло, що певні особливості цього демосоціального спостереження є досить загальними для різних держав.
Міжнародний досвід проведення переписів населення, про який йшлося вище, переконливо свідчить, що це статистичне спостереження є чи не єдиним засобом отримання найбільш повних і об’єктивних даних про населення. Навіть у тих країнах, де запроваджено ведення реєстрів фізичних осіб, актуалізація яких є перманентною і підтримується на дуже високому рівні, все ж таки вдаються до проведення національних переписів населення. Чималі кошти витрачаються урядами цих країн на створення унікальних за обсягами та різноманітністю показників переписних баз даних, оскільки без них неможливо формування ґрунтовної державної політики у галузі народонаселення.
Дані перепису щодо чисельності населення, його територіального розміщення, національного, мовного, сімейного складу, розподілу за віком, статтю, громадянством, рівнем освіти, джерелами засобів існування, професійною належністю, станом зайнятості, міграційною активністю тощо, у будь-якій країні використовуються як надійне джерело інформаційного забезпечення прогнозування і управління соціально-економічним розвитком, реалізації бюджетного процесу, проведення адміністративно-територіальних реформ, здійснення демографічної політики, регулювання міграційних процесів і т. ін.
Результати переписів населення зазвичай використовуються для таких основних цілей:
розробка політики в державному і приватному секторах;
планування та управління національним розвитком;
адміністративне управління;
планування наукових досліджень.
Однією з основних галузей застосування даних перепису в адміністративних цілях є розмежування виборчих округів і розподіл представництва в органах влади. Деякі аспекти правового або адміністративного статусу одиниць територіального розподілу також можуть залежати від чисельності проживаючого там населення.
Напрямки використання результатів
переписів населення
Планування Адміністративне Планування
та управління управління наукових
національним досліджень
розвитком на
різних рівнях
Розробка Основа
політики в вибірки для
державному обстежень у
і приватному міжпереписний
секторах період
Рис. 3. Основні напрямки використання даних переписів населення
Слід зазначити, що переписи населення, як правило, проводяться одночасно (або майже одночасно) з переписами житлового фонду. Це обумовлено, насамперед, тим, що при проведенні переписів населення та житлового фонду в рамках одного статистичного заходу або різних, але належним чином скоординованих заходів, отримана інформація має набагато більшу цінність, оскільки основні характеристики обох переписів взаємопов’язані. Інформацію, отриману на основі результатів переписів житлового фонду, можна аналізувати разом з інформацією про демографічне та соціально-економічне становище мешканців і, аналогічним чином, демографічні характеристики населення можна аналізувати разом з даними про житлові умови.
Результати переписів житлового фонду використовуються в державному секторі для створення базової житлової статистики та розробки політики і програм в галузі житлового будівництва, а в приватному секторі – для планування розміщення промислових об’єктів, підприємств роздрібної торгівлі та побутового обслуговування, а також для розвитку житлового будівництва на комерційній основі.
Дані переписів необхідні для оцінки та аналізу соціально-економічних і демографічних умов в країні, а також для розробки обґрунтованих політики і програм, спрямованих на підвищення добробуту, як населення країни в цілому, так і окремих його верств. Переписи населення і житлового фонду роблять важливий внесок у загальний процес планування та управління національним розвитком, забезпечуючи зіставлення основних статистичних даних в цілому по країні та по адміністративних одиницях, які входять до її складу. Наявність інформації на нижчих рівнях адміністративного поділу має важливе значення для управління програмами та для їхньої оцінки в таких галузях, як освіта і грамотність, зайнятість і людські ресурси, рівень життя, охорона репродуктивного здоров’я і планування розмірів сім’ї, житлове будівництво і навколишнє середовище, охорона здоров’я матері та дитини, розвиток сільських районів, планування розвитку транспорту і доріг, урбанізація та соціальне забезпечення тощо. Переписи населення та житлового фонду є також унікальними джерелами даних для розрахунку відповідних соціальних показників, необхідних для контролю за впливом державної політики або тієї чи іншої програми.
Цінність даних переписів значно зростає, коли вони входять у комплексну програму, що включає стратегічні заходи по зведенню воєдино і поширенню статистичних даних із різних джерел: переписів населення і житлового фонду, сільськогосподарських переписів, вибіркових обстежень населення тощо.